Незважаючи на всі виклики та небезпеки воєнного часу, українці не зупиняються та продовжують розвиватися, створювати і досягати своїх цілей. 2024 рік не став виключенням, а лише об'єднав українців у бажанні захистити свою культуру та ідентичність, відстояти власний голос і продовжувати будувати своє незалежне майбутнє.
Доки ми всі чекаємо великої та найважливішої перемоги, пропонуємо згадати значні досягнення в культурі, моді та спорті, завдяки яким нам запам'ятається цей рік, — від здобуття першого «Оскара» до тріумфа Ярослави Магучіх і Ольги Харлан, від символічного повернення Ukrainian Fashion Week до гучних міжнародних проєктів українських акторів, художників та дизайнерів.
Перший «Оскар» для України за документальний фільм Мстислава Чернова
Картина Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» перемогла в категорії «Найкращий документальний фільм» і стала першою українською стрічкою в історії, що здобула «Оскар». Фільм розповідає про жахливі наслідки війни в Україні. Кореспонденти Associated Press Мстислав Чернов, Євген Малолєтка і продюсерка Василіса Степаненко прибули до Маріуполя 24 лютого, за годину до початку повномасштабного вторгнення. Вони фіксували все, що відбувається в місті: гуманітарну катастрофу, обстріли та злочини російських військ, а також діяльність лікарів і героїчних жителів Маріуполя. На 21-й день після початку вторгнення команді вдалося виїхати з міста через гуманітарний коридор.
Стрічку також відзначили премією BAFTA, а її автора — нагородою Гільдії режисерів США. Крім того, Мстислава Чернова запросили до складу Американської кіноакадемії, яка щорічно вручає премію «Оскар». Незабаром режисер представить свій новий документальний фільм «2000 метрів до Андріївки» на кінофестивалі «Санденс» у США.
Ярослава Магучіх — найкраща легкоатлетка світу
Міжнародна федерація легкої атлетики проголосила українську спортсменку Ярославу Магучіх найкращою легкоатлеткою світу у 2024 році. Ярославі вдалося випередити олімпійських чемпіонок зі Сполучених Штатів, Австралії та Бельгії. Влітку спортсменка встановила новий світовий рекорд у стрибках у висоту. На етапі Діамантової ліги в Парижі легкоатлетка взяла висоту 2 метри 10 сантиметрів. «Нарешті я вписала Україну в історію світової легкої атлетики», — підкреслила спортсменка.
Нагадуємо, що на Олімпійських іграх Ярослава Магучіх також здобула золоту медаль зі стрибків у висоту. Повернувшись до України, спортсменка передала 1 мільйон гривень українським зоозахисникам (організації UAnimals та чотирьом притулкам), а також 500 тисяч гривень — патронатній службі «Янголи Азову», що підтримує військових, які перебувають на реабілітації.
Ольга Харлан — найтитулованіша спортсменка України
Фехтувальниця Ольга Харлан стала рекордсменкою України за кількістю олімпійських нагород — наразі на рахунку спортсменки шість медалей: дві золотих, одна срібна та три бронзові. Шостою відзнакою Ольги Харлан стало командне золото Олімпійських ігор у Парижі, здобуте разом з Аліною Комащук, Оленою Кравацькою та Юлією Бакастовою. Спортсменка також посіла призове місце в особистому турнірі з фехтування, виборовши бронзу.
Шаблю, що принесла їй тріумф на Олімпійських іграх, Ольга передала благодійному фонду Сергія Притули. Її придбав за 10 мільйонів гривень харківський футбольний клуб «Металіст 1925».
Повернення «скіфського золота»
У липні в Скарбниці Національного музею історії України відкрилася важлива експозиція «Скарби Криму. Повернення», що триватиме до остаточної деокупації півострова. Глядачам представили 565 цінних предметів, відомих як «скіфське золото»: давньогрецькі, давньоримські, пізньоскіфські, сарматські, гунські та готські речі, знайдені впродовж XIX-XXI століть під час археологічних досліджень Криму. Повернення об'єктів з Нідерландів до України стало логічним завершенням судового процесу, який тривав майже 10 років. Нагадуємо, що у 2014 році кримську колекцію презентували в Амстердамі. У цей час в Україні відбулася Революція гідності, за якою сталася окупація Криму, тож доставити експонати на півострів вже було неможливо.
«Важливо, щоб наші діти розуміли й пишалися тим, що вони нащадки скіфів, а їхня спадщина зберігалася в Україні», — підкреслюють організатори виставки, інформаційним партнером якої став Harper's Bazaar Ukraine. Докладніше про головний об'єкт експозиції — старовинну скульптуру Афродіти — читайте в нашому матеріалі.
Повернення Ukrainian Fashion Week
У вересні 2024 року Ukrainian Fashion Week повернувся в Україну — вперше після початку повномасштабного вторгнення. Ключовою метою Тижня моди завжди була і залишається підтримка локальної фешн-індустрії й посилення голосу України у світі. Незважаючи на ризики обстрілів, свої покази та презентації провели у Києві десятки брендів, серед яких RUSLAN BAGINSKIY, LITKOVSKA, FROLOV, BOBKOVA, PASKAL, NADYA DZYAK, TG Botanical, the COAT, GASANOVA, GUNIA Project, KSENIASCHNAIDER, J’amemme та інші. Спільною благодійною ініціативою всіх учасників Ukrainian Fashion Week SS'25 був збір коштів на обладнання для паліативного відділення ветеранів у Реабілітаційній клініці Святенко.
Проведення Українського тижня моди стало важливим нагадуванням про те, що дизайнери продовжують надихати, працювати і створювати навіть в умовах кризи, а креативна культура та мода в Україні не зупиняються у своєму розвитку. Наступний сезон Ukrainian Fashion Week запланований на лютий 2025 року.
За покази вистави «Конотопська відьма» заплатили $1 мільйон
Вистава Івана Уривського «Конотопська відьма» стала справжньою театральною сенсацією. Найпопулярніша в Україні постановка заснована на однойменному творі Григорія Квітки-Основ'яненка. Повість, що була створена майже 200 років тому, оповідає про сотника Микиту і відьму Явдоху, яка насилає чари на козаків. У постановці розкривається протистояння сил світла і темряви, тема любові та віри, прагнення до влади та відчуття невідворотності війни. На думку Івана Уривського, відвідуючи його виставу, глядачі не вдаються до ескапізму, а, навпаки, намагаються осмислити своє життя в умовах повномасштабного вторгнення. Слід зазначити, що «Конотопську відьму» Театру ім. Івана Франка люблять не тільки за актуальний сюжет, а й за талановите візуальне рішення — видовищний грим та автентичні костюми.
У травні про постановку написало видання The New York Times, а в грудні 2024 року два благодійні покази вистави було продано за $1 мільйон в рамках заходу «Підприємець року» Forbes Ukraine. Виручені кошти направлять на допомогу ЗСУ та гуманітарні ініціативи. Окрім цього постановка допомогла зібрати понад 5 мільйонів гривень для українських захисників.
Український актор Олександр Рудинський зіграв у серіалах Netflix та Paramount+
Український актор Олександр Рудинський, відомий за виставами Театру ім. Івана Франка «Співай, Лоло, співай», «Кар’єра Артуро Уї», «Пер Гюнт» і «Калігула», а також серіалом «Перші ластівки», цього року зіграв у чорній комедії Netflix «Декамерон» та шпигунському трилері Paramount+ «Агентство». Історичний серіал «Декамерон» заснований на новелах відомого італійського письменника епохи Відродження Джованні Боккаччо. Події шоу розгортаються у XIV столітті. Молоді чоловіки й жінки та їхні слуги полишають Флоренцію, охоплену чумою, і разом оселяються в заміському маєтку. Вони розказують одне одному відверті історії, насолоджуючись вином і танцями. Однак їм все ж доведеться боротися за своє виживання. Олександр Рудинський зобразив у шоу харизматичного одноокого бандита.
Серіал «Агентство», продюсером якого став Джордж Клуні, розказує про роботу спеціального відділу ЦРУ, що відповідає за підготовку таємних агентів, які роками живуть під фальшивими іменами. Герой на прізвисько «Марсіанин» шість років працював під прикриттям, але тепер має повернутися до Лондона і забути вигадану особистість. У цей час він зустрічає свою колишню дівчину й опиняється в центрі міжнародної змови. Олександр Рудинський зіграв у шоу разом з Майклом Фассбендером, Джеффрі Райтом і Річардом Гіром. Докладніше про роботу над проєктом і свою творчу кар'єру Олександр розказав в ексклюзивному інтерв'ю Harper's Bazaar Ukraine.
Український художник Waone створив оформлення вітрини для Hermès та продав роботу на аукціоні Christie’s
У травні український художник Waone (Володимир Манжос) створив оформлення для бутика французького дому моди Hermès в аеропорту Кансай в Осаці. Свій проєкт митець, що працює з муралами, живописом, графікою та скульптурою, конструюючи власні фантастичні світи, присвятив протистоянню дня і ночі, світла й темряви. Сюрреалістичні скульптури можна буде побачити в бутику до наступної весни в рамках проєкту Hermès Art Windows. На рахунку митця виставки в Парижі, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Відні, Римі, Мілані, Мадриді та Амстердамі.
У жовтні художник також продав свою роботу «Ігри Сонця-Бога» на аукціоні Christie’s у Парижі за €20 тисяч. Картина була створена за підтримки американського режисера Девіда Лінча, автора стрічок «Дикі серцем», «Малголленд Драйв» і серіалу «Твін Пікс». Виручені з продажу кошти перерахували благодійному фонду L'Imprimerie d'Art de Montparnasse, що опікується історичною мистецькою студією на Монпарнасі,
Презентація на Венеційській бієнале проєктів «Плетіння сіток» та «З України: Сміливі мріяти»
Цього року Україна представила на Венеційській бієнале — одній з найпрестижніших у світі виставок сучасного мистецтва — павільйон «Плетіння сіток». Проєкт звертається не лише до теми вимушеної міграції, а й до об’єднання і консолідації, що надзвичайно важливі в умовах війни. Саме так павільйон отримав свою назву, нагадуючи про акт спільної роботи та боротьбу українців. У рамках експозиції показали чотири проєкти, створені сучасними художниками: Андрієм Рачинським та Даніїлом Ревковським, Катериною Бучацькою, Олександром Бурлакою, Андрієм та Лією Достлєвими, що поєднують різні досвіди й переживання людей.
Також PinchukArtCentre презентував у рамках паралельної програми 60-ї Венеційської бієнале проєкт «З України: Сміливі мріяти». До експозиції увійшли роботи 22 українських і закордонних митців, зокрема Катерини Алійник, Фатми Буджак, Шилпи Гупта, Олега Голосія, Анни Звягінцевої, Нікіти Кадана, Жанни Кадирової, Дани Кавеліної, Катерини Лисовенко, Олексія Сая, Федора Тетянича, Лесі Хоменко, Романа Хімея та Яреми Малащука. За словами організаторів, художники представили у своїх роботах нову утопію. Ландшафти, виснажені видобувною промисловістю та суворими реаліями війни, засвідчують руйнування і водночас передають відчуття надії. За задумом кураторів, виставка мала показати, як посеред трагічних подій розквітає крихкість людської особистості.
Український сучасний дизайн на міжнародних ярмарках
Роботи українських дизайнерів продовжують підкорювати міжнародні ярмарки. Так, Victoria Yakusha Gallery — галерея, яку 2021 року заснувала в Антверпені українська архітекторка та художниця Вікторія Якуша, представила проєкти українських студій на престижних виставках COLLECTIBLE у Брюсселі, Maison et Objet в Парижі та Salon Art+Design у Нью-Йорку.
Крім того, Вікторія Якуша презентувала персональну серію SKARB у Мілані, в історичній будівлі вілли Bagatti Valsecchi. Дизайнерка надихнулася одним із найвідоміших у світі артефактів гунів, що колись населяли українську землю, — царською тіарою, інкрустованою дорогоцінним камінням. На жаль, вона опинилася серед тисяч викрадених з України дорогоцінних об'єктів. У листопаді Вікторія Якуша показала свої вази Tiara та розказала про знищення українських артефактів володарці премії «Оскар» Джуліанні Мур (в рамках виставки Salon Art+Design у Нью-Йорку). У 2024 році Вікторія Якуша увійшла до списку 50 найвпливовіших жінок в архітектурі та дизайні за версією Dezeen, а також дебютувала на виставці Design Miami із серією скульптур «Земля світла».
Крім того, 5 українських студій одержали важливу премію в сфері дизайну — нагороду International Design Awards: YOD Group, Yakusha Design, Bogdanova Bureau, Between The Walls і Woo Furniture. Команди відмітили за іноваційні архітектурні рішення, а також розумний та екологічний нтер'єрний дизайн.
Іллю Ріпина визнав українським художником найбільший музей Фінляндії
Найбільший художній музей Фінляндії Атенеум почав позначати Іллю Ріпина як українського, а не російського художника. Минулого року до аналогічного кроку вдався Музей мистецтв «Метрополітен» у Нью-Йорку, що відновив історичну справедливість, визнавши українцями не тільки Іллю Ріпина, а й Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського. Також Музей Стеделік в Амстердамі нарешті назвав українцем одного з найвидатніших митців XX століття Казимира Малевича.
Ілля Ріпин народився в місті Чугуєві на Харківщині — його пращури по батьківській і материнській лініях проживали тут ще з XVII століття, несучи службу в козацькому полку. Митець ніколи не втрачав зв'язку з Україною і неодноразово звертався у своїх роботах до української культури та історії, зокрема в картинах «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Вечорниці», «Українка біля тину», «Гопак» та інших. Докладніше про полотна Іллі Ріпина, присвячені Україні, читайте в нашому матеріалі.
Процес деколонізації, переосмислення історії та повернення митцям української ідентичності продовжується. Дізнатися більше про українських художників і науковців, яких незаконно привласнила собі Росія, можна з подкасту Back to the Roots, а про відновлення втраченого спадку — з ексклюзивного матеріалу агенції Port of Culture для Harper's Bazaar Ukraine.
Ілля Ріпин, Автопортрет, 1878
