Після того як Девід Гокні пішов із життя, його роботи знову опинилися в центрі уваги культури та моди. Художник залишив по собі візуальну мову, що давно вийшла за межі мистецтва і стала частиною сучасної естетики.
«Пітер виходить із басейну Ніка», 1966
Картина зображує Пітера Шлезінгера — коханця й музу Девіда Гокні. Робота виникла з поляроїдного знімка та стала однією з перших у його культовій pool series, де особисте життя художника перетворюється на мистецький сюжет. Сам Шлезінгер пізніше з іронією згадував, що частина під водою виглядає менш опрацьованою, бо була «домальована з уяви». Сьогодні картина зберігається у Walker Art Gallery в Ліверпулі.
«Великий сплеск», 1967
Одна з найвідоміших робіт попарту, створена під час каліфорнійського періоду Гокні. Сьогодні картина зберігається в Tate Britain і стала іконою його «басейнової» серії. До речі, фільм Луки Гуаданьїно «Великий сплеск» 2015 року із зірковим складом (Тільда Свінтон, Матіас Шонартс, Рейф Файнс і Дакота Джонсон) був знятий за мотивами стрічки «Басейн» 1969 року, а названий на честь картини Гокні.
«Містер і місіс Кларк та Персі», 1971
Художник намалював своїх друзів: модельєра Оссі Кларка і дизайнерку текстиля Селію Біртвелл. Девід був шафером на їхньому весіллі, що відбулося незадовго до створення цієї картини, яка є відсилкою до відомого полотна «Портрет подружжя Арнольфіні» Яна ван Ейка.Але якщо на картині ван Ейка зображено песика як символ шлюбної вірності, то у Гокні його замінено на кота як символ подружньої зради.
«Портрет художника (Басейн з двома фігурами)», 1972
У листопаді 2018 року картина була продана за $90,3 млн на аукціоні Christie’s, що на той момент стало найвищою ціною, сплаченою на аукціоні за роботу живого художника. Ця картина поєднує дві ключові теми творчості Гокні кінця 1960-х — початку 1970-х: басейн і подвійний портрет.
«Великі дерева біля Вартера», 2007
Цю картину Девід Гокні писав у Йоркширі, «ловлячи» весну до того, як зміниться пейзаж. Її масштаб вражає: приблизно 4,6 × 12,2 метра — і вона займає цілу стіну, сприймаючись радше як простір, ніж як традиційна картина. Робота зібрана з 50 окремих полотен і поєднує живопис із цифровими фотографіями як інструментом композиції. У 2008 році Гокні подарував її Tate, де вона сьогодні є однією з ключових робіт британського пейзажу.
Фото на аватарці: Anthony Barboza / Getty Images
