Culture-знахідки: події та прем'єри лютого, які вас надихнуть

Головні культурні новини

АВТОР:

ФОТО: Wikimedia, Instagram, Кадр із фільму

ОПУБЛІКОВАНО: 28 лютого 2024

Останній місяць зими запам'ятається одразу декількома важливими подіями. Звісно, ключовою новиною стала перемога документального фільму «20 днів у Маріуполі» на BAFTA, що зміцнила шанси стрічки і на «Оскарі».

Також у Києві відкрився другий простір «Сенс», що одразу став must-visit книгарнею міста, а один з головних українських художників сучасності Нікіта Кадан презентував персональну експозицію з новими роботами, які раніше не демонструвалися публіці. Розказуємо про головні культурні події та прем'єри лютого.

Історична перемога фільму «20 днів у Маріуполі»

Документальна картина Мстислава Чернова — дуже болісна та важлива робота, що є свідченням воєнних злочинів окупантів і спротиву українців. Вона не дає світовій спільноті забути про страждання жителів Маріуполя та інших окупованих і знищених міст України, про людей, що втрачають дім і близьких, але не втрачають волі до боротьби. Міжнародне визнання картини є визначним досягненням команди, яка, ризикуючи власним життям, працювала над її створенням під обстрілами та бомбардуваннями, і дає можливість розказати більшій кількості людей правду про повномасштабне вторгнення. Які б аргументи не наводили окупанти, вони розбиваються об жорстоку і чесну природу цього фільму. В лютому стрічка «20 днів у Маріуполі» стала першою українською стрічкою в історії, що отримала премію BAFTA. Вірю, що наступною важливою відзнакою для неї стане «Оскар».

Персональна виставка Нікіти Кадана у Voloshyn Gallery

Нікіта Кадан — один з найвідоміших сучасних художників, що представляє голос України за кордоном, створюючи роботи про її соціальні та політичні трансформації, взаємозв'язок історії, культури та травми. У новому персональному проєкті «Промінь входить у ґрунт», що презентували в лютому, автор звертається до слідів великої війни, зокрема апелює до масованого обстрілу Києва в жовтні 2022-го, коли одна з російських ракет вибухнула біля галереї Voloshyn Gallery. Драбини для дитячих майданчиків художник перетворює на джерела небезпеки, додаючи до металевих скульптур шипи, а на вугільних малюнках демонструє вирви від бомб. Це лаконічна, гостра і точна експозиція, яка передає відчуття незахищеності і нестабільності, знайомі всім українцям. Інтелектуальний проєкт митця однозначно варто включити у свій список must-visit в березні. 

Відкриття нової книгарні «Сенс»

За останній рік ми вже звикли до того, що в українських театрах солдаут і на бажані вистави Івана Уривського та інших сучасних режисерів квитки треба брати за декілька місяців (якщо пощастить). Схожа ситуація і з книгарнями, яких лише у 2023-му в Києві з'явилося 8. У лютому цей список поповнив новий простір «Сенс» на Хрещатику, візит в який варто планувати зранку в будній день, адже в інший час ризикуєш не знайти вільного столика, щоб випити кави та погортати романи українських авторів, мистецькі книги про фотографію, музику, архітектуру та моду. Книгарня, що розташована в самому центрі міста, пропонує читачам тисячі нових видань українською та англійською мовами.

Instagram: @sens_khreshchatyk

Іллю Рєпіна визнали українським художником

Найбільший художній музей Фінляндії Атенеум змінив підписи під роботами Іллі Рєпіна, позначивши його як українського, а не «російського» художника (нарешті). Раніше до аналогічного кроку вдався Музей мистецтв «Метрополітен» у Нью-Йорку. Країна-агресор незаслужено привласнила собі особистість художника, як це сталося і з Казимиром Малевичем, Іваном Айвазовським та Архипом Куїнджі. Ілля Рєпін народився в Чугуєві на Харківщині й ніколи не втрачав зв'язку з Україною. Щоб пересвідчитися в цьому, достатньо подивитися на полотна художника, що зображують красу українського села і козацтва, національних традицій і культури: «Вечорниці», «Гопак», «Українська хата», «Гайдамаки», «Софія Драгомирова в українському вбранні» та інші. 

Ілля Рєпін, «СОФІЯ ДРАГОМИРОВА В УКРАЇНСЬКОМУ ВБРАННІ», 1889

Документальний фільм про Мілана Кундеру

У лютому українським глядачам представили документальний фільм про відомого чесько-французького письменника, автора книги «Нестерпна легкість буття» Мілана Кундеру. Стрічка дозволяє більше дізнатися про особисте життя, творчість і політичну боротьбу автора, що виступав проти радянської окупації та пропаганди. Через свою позицію він змушений був на десятиліття полишити рідну Чехословаччину. У фільмі «Мілан Кундера: від жарту до нікчемності» можна побачити архівні кадри, на яких письменник розказує про власний травматичний досвід, непохитність думки та вигнання, а також почути розповіді близьких друзів, колег та істориків, що разом утворюють комплексний портрет одного з провідних авторів XX століття.

Прем'єра стрічки «Ідеальні дні»

Нова картина німецького режисера, номінанта на «Оскар» Віма Вендерса, що вийшла в український прокат у лютому, — це ода простим речам і повсякденному життю, на яке ми часто не звертаємо уваги. Головним героєм автор обирає Хіраяму — звичайного прибиральника з Токіо, що у вільний час саджає дерева, слухає улюблену музику, досліджує місто на старому велосипеді та читає книжки. Хоча Хіраяма не має особливих досягнень і не відчуває себе найщасливішою людиною на планеті, він вміє цінувати «тут і зараз», чому вчить і свою племінницю. 


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ