Іллю Рєпіна визнав українським художником найбільший музей Фінляндії

Автора знаменитої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»

АВТОР: Катя Теллер

ФОТО: Wikimedia

ОПУБЛІКОВАНО: 7 лютого 2024

Найбільший художній музей Фінляндії Атенеум змінив підписи під картинами Іллі Рєпіна — тепер художника позначатимуть як українського, а не російського митця. У 2023 році до аналогічного кроку вдався Музей мистецтв «Метропопітен» у Нью-Йорку, що відновив історичну справедливість, визнавши українцями не тільки Іллю Рєпіна, а й Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського. 

Ілля Рєпін народився 5 серпня 1844 року в місті Чугуєві на Харківщині. Його пращури по батьківській і материнській лініях проживали тут ще з XVII століття, несучи службу в Чугуївському козацькому полку.

«Портрет Тараса Шевченка», 1888

Вже у віці 13 років майбутній митець влаштувався в іконописну майстерню і почав працювати з живописом. Пізніше він продовжив навчання в Петербурзькій академії мистецтв і проходив стажування в Парижі. 

Ілля Рєпін створював портрети сучасників та історичні полотна і був визнаним одним із провідних митців у жанрі реалізму. Хоча він провів значну частину свого життя в Росії, художник ніколи не втрачав зв'язку з Україною і неодноразово звертався у своїх роботах до української культури та історії. 

«Софія Драгомирова в українському вбранні», 1889

У 1880 році художник створив знамениту картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» під впливом свого друга та відомого дослідника історії козацтва Дмитра Яворницького — його Рєпін зобразив у центрі композиції в образі писаря.

В основі сюжету полотна пам'ятка історії — лист, який козаки адресували султану Мегмеду IV. На його пропозицію здатися без бою вони дали рішучу відмову і поглузували з османського війська. Ймовірно, лист не є історичним документом, а був створений як художній твір у XVII столітті.

«…ніхто у всьому світі не відчував так глибоко свободи, рівності й братерства, як козаки», 

— підкреслював Ілля Рєпін у приватному листі. 

«Запорожці пишуть листа турецькому султану», 1880

Серед символічних робіт автора також «Портрет Тараса Шевченка», написаний в 1888 році, картини «Українка біля тину», «Софія Драгомирова в українському вбранні», «Українська хата», «Гайдамаки», «Вечорниці», «Козаки на Чорному морі» та динамічне і яскраве полотно «Гопак». 

Ілля Рєпін підтримував Спілку образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в Миколаєві, був учасником Київської літературно-артистичної спілки та Київської спілки старовини й мистецтва. Серед учнів митця були українські художники Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Семен Прохоров, Ігор Грабар та інші.

«Вечорниці», 1881

Останні 30 років життя Ілля Рєпін провів у своїй садибі «Пенати» в фінському місті Куоккала, де і був похований. 

«Любі і милі мої земляки! Прошу вибачення за мою малограмотність в українській мові. Зізнаюся, що ваші листи втішають мене і я шкодую, що не можу відповісти на любій моєму серцю мові дорогої України. Прошу вас повірити в моє почуття відданості і нескінченний жаль через те, що я не можу переїхати жити в солодкій, веселій Україні. Доля заповіла мені мати могилу й домовину тут, у своєму саду. З дитинства люблячий вас, Ілля Рєпін» 

— так митець писав своїм землякам із Чугуєва після Жовтневої революції, коли Фінляндія вийшла зі складу Російської імперії та стала незалежною країною. Ілля Рєпін помер 29 вересня 1930 року.

«Гопак», 1927


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ