З 16 липня по 10 вересня у київському кінотеатрі «Жовтень» проведуть ретроспективу українського поетичного кіно, що стане продовженням попередньої ініціативи Довженко-Центру. У квітні глядачам представили картини Олександра Довженка «Звенигора» та «Земля», стрічки «Коліївщина» Івана Кавалерідзе, «Дорогою ціною» Марка Донського, «Зачарована Десна» Юлії Солнцевої, а також дві роботи Сергія Параджанова: «Андрієш» та «Українська рапсодія».
Наступними в програмі показів стали культові фільми 1960–1970-х років: «Камінний хрест» та «Захар Беркут» Леоніда Осики, «Білий птах з чорною ознакою» і «Вечір на Івана Купала» Юрія Іллєнка, та «Пропала грамота» Бориса Івченка.
Картина «Вечір на Івана Купала», створена в 1968 році, розказує про молодого селянина Петра, який закохався в доньку свого хазяїна. Все б нічого, та батько відмовляється віддавати доньку заміж за батрака. З горя Петро йде в шинок, де зустрічається з Басаврюком, якого всі вважають за диявола. Басаврюк пропонує Петрові страшну угоду, яка має допомогти хлопцеві отримати красуню в дружини. Фільм був заборонений радянською цензурою, так само як і попередня робота Юрія Іллєнка «Криниця для спраглих» (1965).
Кадр із фільму «Вечір на Івана Купала»
В основу стрічки покладено однойменне оповідання Миколи Гоголя, де за розповіддю про українського Фауста режисер приховав справжню міфологічну історію України — від козацтва та татарських набігів до потьомкінських селищ та паломництва в Києво-Печерській Лаврі.
Не менш відома стрічка Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» присвячена подіям 1937 року. Багатодітна гуцульська родина Дзвонарів мешкає в злиденному селі біля румунсько-польського кордону. Троє старших синів — Петро, Орест і Георгій — разом з батьком грають в невеличкому оркестрі, ходять в батраки до «господарів» та кохають одну на трьох дівчину, Дану. З появою Рад зникають прикордонні стовбури, але починається війна, а з нею — розбрат між членами родини і трагічні, нечувані зміни. Співавтором сценарію фільму виступив Іван Миколайчук, який також зіграв одну з головних ролей.
Кадр із фільму «Білий птах з чорною ознакою»
Леонід Осика у своєму фільмі поєднав одразу дві новели Василя Стефаника: «Камінний хрест» та «Злодій». Завдяки своїй візуальній виразності стрічка стала однією з емблематичних робіт українського кіно 1960-х років. Напередодні від’їзду Івана Дідуха з Галичини в еміграцію до нього в хату пробирається грабіжник. Іван ловить крадія і влаштовує тому нічний сусідський суд. До ранку Іван вибачає злодія, проте його сусіди все одно вирішують покарати винуватця. Після цього Іван встановлює на горі камінний хрест і йде прощатися з сусідами.
Також серед найвідоміших робіт Леоніда Осики масштабна екранізація роману Івана Франка «Захар Беркут». Невеличка карпатська громада, очолювана мудрим Беркутом, вступає у бій з монгольським військом, яке за підтримки зрадника-боярина прямує на Захід.
Стрічка «Пропала грамота» Бориса Івченка з Іваном Миколайчуком у головній ролі є вільною екранізацією однойменного оповідання Миколи Гоголя. Двоє козаків вирушають в карколомну подорож до Петербургу. Тут вони мають зустрітися з самою царицею та доставити їй грамоту свого гетьмана. На цьому шляху козаків чекає чимало пригод та випробувань, сповнених веселих, а іноді й містичних подій.
Зйомки фільму розпочалися в 1972 році — спочатку на Полтавщині в селі Красногорівка Великобагачанського району, а потім й в Петергофі. Але відразу після показу стрічки партійним цензорам та невеличкого прокату в Москві, її було заборонено як «ідеологічно» невірну та покладено на полицю кіностудії Довженко. Врешті решт фільм офіційно вийшов на екрани лише за одинадцять років, в 1983 році, хоча навіть тоді згадок про нього в пресі фактично не було.
Кожну картину глядачам представлятимуть кінознавці. Розклад показів дивіться на сайті кінотеатру «Жовтень».
