Вона з’явилася на кіноолімпі як міраж з іншої епохи — з її гіпнотичним поглядом казкової німфи, що дивовижно поєднує крихку фарфорову ранимість і хижацьку внутрішню силу. Від геніальної шахістки Бет Гармон у «Ферзевому гамбіті» до лютої воїтельки Фуріози — Аня Тейлор-Джой давно переросла статус просто успішної акторки. Вона — справжній феномен сучасного кінематографа, хамелеон із незбагненною пластикою душі, яка з однаковою легкістю втілює і вишукану вінтажну меланхолію, і первісний, майже звіриний бунт. Її героїні ніколи не йдуть на компроміси із совістю — вони переплавляють власний біль і екзистенційні тривоги на чисте мистецтво, створюючи на екрані напругу, від якої буквально перехоплює подих.

Цю ж безкомпромісну енергію Аня привносить і у свій новий проєкт — гостросюжетний сатиричний екшен-трилер «Справжній герой», який виходить в український прокат 10 вересня. Сюжет стрічки французького режисера-візіонера Ромена Гавраса занурить нас у вир радикального екоактивізму. Героїня Ані — екоактивістка-«провидиця» Джоан. Очолювана нею група фанатиків вривається на благодійний vip-вечір, щоб принести в жертву Матінці-Природі (її, до речі, втілила попдіва Charli XCX) трьох людей: на думку Джоан, лише це жертвоприношення врятує нашу планету. Жертв — голлівудського актора бойовиків Майка Тайлера (Кріс Еванс), найбагатшого бізнесмена планети Бена Бракена (Венсан Кассель) і звичайну гостю вечора на ім’я Кеті (Амбіка Мод) — планують скинути в жерло вулкана.
Творці фільму відмовилися від штучних павільйонів, перенісши знімальний процес на круті схили «напівсплячого» вулкана на грецькому острові Санторіні й у містичні печери Болгарії. Про те, чому щоденні сходження на вулкан стали для акторки найкращою психотерапією, як народжувалася її героїня-бунтарка, а також про містичне повернення до всесвіту Дені Вільнева у третій частині «Дюни» та омріяні ельфійські вуха у Середзем'ї Аня Тейлор-Джой відверто розповідає в нашому ексклюзивному інтерв’ю.
Аню, вашу героїню у франшизі «Шалений Макс» звали Фуріоза — від furious, тобто «шалена», «люта». І здається, це ім’я пасувало б і вашій персонажці у «Справжньому герої»…
Так, моя Джоан справді шалена і люта. І так само, як Фуріоза, вона щиро вірить у те, що робить заради своєї вищої мети, — навіть, якщо це якісь абсолютно дикі речі. Вона безстрашна, не визнає авторитетів і прагне будь-що змінити світ на краще. Навіть якщо заради цього треба скинути когось у жерло вулкана. Ну, принаймні вона переконана, що треба…
Граючи Джоан, я повністю занурилася в її внутрішній світ, і я вважаю її віру красивою і неймовірно сильною. Це ж, чорт забирай, так ясно: просто залізти у вулкан — і все, ніяких двозначностей!
До речі, про вулкан. Ви знімали на натурі — на справжньому вулкані на грецькому острові Санторіні. Важко було?
Фізично — дуже. Я люблю рухатися, але я не атлетка. А тут буквально кожен наш знімальний день починався з того, що ми всі дерлися на гору, адже рух автівок у цій місцевості суворо заборонений.
Я була трохи не в формі, але я Овен, і я вперта! (Сміється.)

Невже і знімальне обладнання самі несли?
Ні, до цього не дійшло. В нас були спеціальні «вантажні» віслючки, які спочатку доставили все до жерла вулкана, а після зйомок спустили вниз.
А чим взагалі вас привабив цей проєкт?
Коли мені передали сценарій, я якраз їхала до національного парку Йосеміті. В той період я насправді переживала дуже сильну тривогу, і багато в чому вона була пов'язана з кліматом. І ось з'явився цей сценарій, я прочитала його і зрозуміла: «Що робити із сильними почуттями? Йти та створювати із цього мистецтво!» Навіть якщо це не змінить того, що тебе турбує, це дасть тобі спосіб вивільнити це.
Я подумала: «Ого, гаразд… Участь у цьому фільмі або дуже-дуже погано позначиться на моєму психічному здоров'ї, або стане чимось феноменальним».
І як сталося в результаті?
Другий варіант. Ми десять тижнів знімали й на вулкані, і у печерах Греції та Болгарії. Це фантастичні місця. Проведення стількох годин на свіжому повітрі подарувало мені великий спокій. Усвідомлення власних масштабів — того, наскільки ти крихітна у порівнянні з величчю цих ландшафтів, які існували задовго до тебе й існуватимуть ще довго після тебе, — мене це просто розслабляє. Тож можна сказати, що Джоан змінила мене на краще. А сам фільм я б назвала просто… вибуховим! (Усміхається.)
Як вам було працювати з Крісом Евансом?
Дуже комфортно. Ми раніше неодноразово десь перетиналися, кожного разу говорили про те, що було б добре попрацювати разом, і ось нарешті це сталося. Попри всі розбіжності, наші з ним герої у фільмі — наче діти в дитсадку: конфліктують, але водночас дуже цікаві одне одному. Джоан стає для Майка рушійною силою, котра змушує його вийти з полону власного его та страхів.

Наприкінці цього року ми побачимо вас у ще одній знаковій ролі — Алії Атрід у третій частині «Дюни» Дені Вільнева. Можете розповісти, чого нам чекати?
Якщо ви читали книгу, то знаєте, чого чекати. А якщо ні — то не треба спойлерів. Утім, я можу розказати, як я взагалі потрапила в цей проєкт. Ми познайомилися з Дені 2022 року на одній вечірці, і він сказав, що написав для мене роль у фільмі «Дюна: Частина друга». Але я відмовилась, бо на той момент вже мала підписаний контракт на фільм «Фуріоза: Шалений Макс. Сага», і знімальні графіки неможливо було поєднати.
Я була спустошена. Я дуже хотіла потрапити у світ, який збудував цей чоловік. Тож я поїхала до Австралії на зйомки «Фуріози» й протягом усього знімального процесу дзвонила своїм агентам. Питала: «Що там із "Дюною"?» Вони мені казали, що все скінчено: Вільнев знімає те, а я знімаюся в іншому, і на цьому все. А я відповідала: «Ще нічого не скінчено. Я відчуваю це. Я знаю це нутром. Це ще не кінець». Певно, я поводилася як божевільна, але, як виявилося, мала рацію.
Коли зйомки «Фуріози» закінчилися, мені зателефонував Дені Вільнев і запитав, чи не могла б я здійснити шість перельотів, зустрітися з ним в Абу-Дабі, поїхати далі до Намібії, зняти одну сцену за один день і абсолютно нікому про це не казати?
І ви відповіли…
Звісно «так»! Це, напевно, мій найулюбленіший досвід створення кіно за все життя. Десять людей. Пустеля. Один день. І лише одна сцена з Алією Атрід — сестрою Пола Атріда, яка містить у собі голоси кожної Преподобної Матері, що була до неї. Мою появу в другій частині «Дюни» тримали в такому суворому секреті, що навіть інші члени акторського складу не знали про це буквально до лічених хвилин перед світовою прем'єрою.



Ну, в третій частині ваша героїня є однією з головних, тож тепер такого сюрпризу точно не буде. Але вже дуже хочеться це побачити! Так само як і майбутнє «Полювання на Голлума», де ви гратимете ельфійку…
Оригінальні фільми Пітера Джексона, трилогії «Володар перснів» і «Гобіт», неймовірно мене зворушили та буквально перенесли в іншу реальність. Тож зараз я не можу дочекатися своєї подорожі у Середзем'я. Бути ельфом у цьому світі — це мрія, що стала реальністю.