На честь 180-річчя з дня народження відомого українського художника Іллі Ріпина, якого несправедливо привласнила собі Росія, як і Казимира Малевича, Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського, згадуємо роботи митця, які варто побачити кожному.
Ілля Ріпин народився 5 серпня 1844 року біля міста Чугуїв на Харківщині. Його пращури по батьківській і материнській лініях проживали тут ще з XVII століття, несучи службу в Чугуївському козацькому полку.
Вже у віці 13 років майбутній митець, що є нащадком козацького роду на прізвище Ріпа, влаштувався в іконописну майстерню і почав працювати з живописом. Пізніше він продовжив навчання в Петербурзькій академії мистецтв і проходив стажування в Парижі.
Ілля Ріпин, Автопортрет, 1878
Ілля Ріпин створював портрети сучасників та історичні полотна і був визнаним одним із провідних митців у жанрі реалізму. Хоча він провів значну частину свого життя в Росії, художник ніколи не втрачав зв'язку з Україною і неодноразово звертався у своїх роботах до української культури та історії. Ілля Ріпин любив українські пісні, традиційний одяг та природу, що була йому близька з дитинства.
«Тільки українки та парижанки вміють одягатися зі смаком! А які дукати, моністи, головні убори, квіти! А які обличчя!»
— писав художник.
Ілля Ріпин, «Запорожці пишуть листа турецькому султану», 1891
У 1891 році він завершив свою найвідомішу картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану». До створення полотна художника підштовхнуло спілкування з Дмитром Яворницьким — дослідником історії козацтва, якого Ріпин зобразив у центрі композиції в образі писаря. У 1880 році митець особисто їздив на Запорожжя, щоб знайти натхнення для роботи, бачив острів Хортиця та зустрічався з нащадками козаків.
В основі сюжету полотна пам'ятка історії — лист, який козаки адресували султану Мегмеду IV. На його пропозицію здатися без бою вони дали рішучу відмову і поглузували з османського війська. Ймовірно, лист не є історичним документом, а був створений як художній твір у XVII столітті.
«…ніхто у всьому світі не відчував так глибоко свободи, рівності й братерства, як козаки»,
— підкреслював Ілля Ріпин у приватному листі.
Ілля Ріпин, «Портрет Тараса Шевченка», 1888
Серед символічних робіт автора також «Портрет Тараса Шевченка», написаний в 1888 році, картини «Українка біля тину», «Софія Драгомирова в українському вбранні», «Українська хата», «Гайдамаки», «Вечорниці», «Козаки на Чорному морі» та динамічне і яскраве полотно «Гопак».
Ілля Ріпин підтримував Спілку образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в Миколаєві, був учасником Київської літературно-артистичної спілки та Київської спілки старовини й мистецтва. Серед учнів митця були українські художники Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Семен Прохоров, Ігор Грабар та інші.
Ілля Ріпин, «Українка біля тину», 1876
Останні 30 років життя Ілля Ріпин провів у своїй садибі «Пенати» в фінському місті Куоккала, де і був похований.
«Любі і милі мої земляки! Прошу вибачення за мою малограмотність в українській мові. Зізнаюся, що ваші листи втішають мене і я шкодую, що не можу відповісти на любій моєму серцю мові дорогої України. Прошу вас повірити в моє почуття відданості і нескінченний жаль через те, що я не можу переїхати жити в солодкій, веселій Україні. Доля заповіла мені мати могилу й домовину тут, у своєму саду»,
— так митець писав своїм землякам із Чугуєва після Жовтневої революції, коли Фінляндія вийшла зі складу Російської імперії та стала незалежною країною. Ілля Ріпин помер 29 вересня 1930 року.
Ілля Ріпин, «СОФІЯ ДРАГОМИРОВА В УКРАЇНСЬКОМУ ВБРАННІ», 1889
У 2023 році Іллю Ріпина визнав саме українським, а не російським художником Музей мистецтв «Метрополітен» у Нью-Йорку, змінивши підписи під його роботами. На початку 2024-го до аналогічного кроку вдався найбільший художній музей Фінляндії Атенеум, і ми віримо, що це лише початок зміни культурної політики.
Ілля Ріпин, «ВЕЧОРНИЦІ», 1881
Ілля Ріпин, «Українка », 1875
Ілля Ріпин, «Українська хата», 1876
Ілля Ріпин, «Козаки на чорному морі», 1908
Ілля Ріпин, «Гопак», 1927
