Картину «Я рідко прокидаюсь мріючи», що була створена в копродукції України та Німеччини, відзначили у головному конкурсі кінофестивалю в Локарно. Фільм режисерки Ізабель Штевер та сценаристки Анни Мєлікової, у центрі якого історія української квір-пари, здобув нагороду «Довкілля — це якість життя» від молодіжного журі.
Стрічка розповідає про Олю та Олега, чиє кохання опиняється під загрозою, коли гендерний перехід одного з партнерів перетинається з повномасштабним вторгненням росії в Україну. У той час як війна випробовує людей, герої намагаються зберегти свої стосунки і самих себе. Зокрема авторки фільму ставлять питання про те, що означає бути чоловіком у країні, яка бореться за власну ідентичність і виживання. Фільм заснований на реальній історії.
«Між двома полюсами є безкінечний простір. Цей простір — квірний, і коли він зникає, це перехоплює подих. У суспільстві, що перебуває в екстремальних умовах війни, цей простір стискається. Так і виникає парадокс: відмовитися від свободи, щоб здобути свободу. Взяти зброю до рук та стати на захист країни. Єдина надія — квантовий стрибок»,
— зазначає режисерка Ізабель Штевер.
Кадр із фільму «Я рідко прокидаюсь мріючи»
Головні ролі у фільмі виконали молоді непрофесійні актори — український експерт із нейроінклюзії Маркус Брайт та українська журналістка Таня Миронишена. Також у стрічці можна побачити українських акторів Олександра Рудинського (фільм-володар BAFTA «Камінь, папір, ножиці», серіали «Декамерон» та «Агенція»), Ірину Мак (серіал «Спіймати Кайдаша») та Віктора Жданова (серіали «Спіймати Кайдаша» та «Прикордонники»). За виробництво картини відповідають німецька продюсерська компанія Тома Тиквера «X-Filme» та українська компанія «2Brave Productions».
«Для нас ця нагорода — насамперед про довіру нового покоління глядачів, і це дуже важливо. Особливо цінно отримати її в Локарно — одному з головних синефільських фестивалів, який багато в чому задає тенденції та формує розмову навколо сучасного авторського кіно»,
— підкреслюють продюсерки Наталія Лібет та Ольга Брегман.
Для німецької режисерки Ізабель Штевер це вже не перша співпраця з Томом Тиквером — у 2009 році вона зняла короткометражний фільм для кіноальманаху Germany 09, участь в якому також узяв Тиквер. Сценарій стрічки «Я рідко прокидаюсь мріючи» створила дружина режисерки, українська авторка Анна Мєлікова, яка нині також є відбірницею кінофестивалю Берлінале (секція Panorama). В основу історії лягли реальні події з життя друзів авторки.
Кадр із фільму «Я рідко прокидаюсь мріючи»
Нагадуємо, що Міжнародний кінофестиваль у Локарно є одним із найстаріших та найпрестижніших у світі. Раніше тут відбувалися премʼєри українських стрічок «Як там Катя?» Крістіни Тинькевич, «Степне» Марини Вроди, а у 2026 році глядачам також показали фільм «Демони» Наталки Ворожбит.
Про фільм «Я рідко прокидаюсь мріючи» написали найавторитетніші світові медіа про кіно, зокрема The Guardian, The Hollywood Reporter, Variety та IndieWire.
