Після успіху «Конотопської відьми», про яку написали в The New York Times, Іван Уривський став найбільш обговорюваним театральним режисером в Україні, а кожна його прем'єра супроводжується солд-аутом.
20 червня режисер представив свій новий проєкт — оперний етюд «На русалчин Великдень», в основі якого лежить фантастична опера відомого композитора Миколи Леонтовича за казковим сюжетом Бориса Грінченка. Постановку представили на сцені Національної оперети України, і, звісно, на липень квитків уже немає.
«Це спроба зробити оперний етюд і доторкнутися до музичного світу геніального українського композитора. Весь світ знає твір «Щедрик» Миколи Леонтовича, і лише невеликий відсоток людей чули «На русалчин Великдень». Сьогодні потрібно більше звертати увагу на українську музику — і сучасну, і класичну, щоб про неї знали всі. Я б назвав цю постановку казкою-феєрією. Це своєрідний пляж надій, де присутня тема української міфології, що розкривається через образи русалок. А далі кожен може підключити фантазію та інтерпретувати цю виставу по-своєму»,
— ділиться думками Іван Уривський.
Твір розказує про козака, що відстав від свого війська і блукає літньої ночі по берегу Дніпра напередодні Трійці, у русалчин Великдень. Герой бачить русалок, що гріються під срібними променями місяця. Помітивши чужинця, вони загадують йому загадки та хочуть затягти під воду, але наймолодша русалка рятує козака, танучи в променях ранкового сонця. У цій історії зіштовхуються фантастичний та реальний світи, а кохання виявляється сильнішим за страх смерті. У версії Івана Уривського козак стає мандрівником, гелікоптер якого впав в Антарктиці. Він опиняється на пляжі, заповненому шезлонгами та пластиковим сміттям, що нагадує про сучасну культуру споживання та її наслідки.
Роботу над оперою, що надихнула режисера, Микола Леонтович розпочав у 1919 році — це був його перший великий симфонічний твір. Перший акт представили публіці в 1920-му. Композитор мав на меті розширити оперу до триактної, однак не встиг — у ніч проти 23 січня 1921 року Микола Леонтович був підступно вбитий у батьківській хаті.
«Ця історія мене дуже захопила. Її містичність. Зокрема, те, як створювався цей музичний твір і як він пов’язаний з життям Леонтовича. Для мене постановка опери — це однозначно виклик, який також мене цікавить як режисера»,
— підкреслює Іван Уривський.
Диригентом-постановником вистави став Віталій Фізер, а художником з костюмів — Тетяна Овсійчук, що раніше вже працювала з режисером над постановками «Безталанна», «Калігула», «Анна Стюарт» та «Конотопська відьма», за оформлення якої удостоїлася Національної премії імені Т. Г. Шевченка.
«На русалчин Великдень» — четверта постановка, яку Іван Уривський представив глядачам цього сезону. Їй передували вистави «Підступність і кохання» в Івано-Франківському драматичному театрі, «Хазяїн» в Театрі на Подолі та «Марія Стюарт» у Театрі ім. Івана Франка.
