У редакційному житті завжди є ще один дедлайн, повідомлення, яке потребує негайної відповіді, і справа, яку потрібно було зробити ще вчора. Тому пропозиція від редакторки ELLE Ukraine Олени Медвінської на один день залишити Київ і вирушити за місто на жіночі практики прозвучала майже як провокація: чи вміємо ми взагалі зупинятися, не перетворюючи відпочинок на чергове редакційне завдання?
У середині літа команда трьох видань — Harper’s Bazaar Ukraine, ELLE Ukraine та Cosmopolitan Ukraine — зібралася в банному комплексі Goodlife Park неподалік від Києва. Організаторкою зустрічі стала Світлана Пашкевич — психологиня, сексологиня, тілесно-орієнтована терапевтка з 20-річним досвідом і засновниця Школи Досконалості Науки Любові. Ми їхали туди, щоб хоча б на кілька годин сповільнитися, відкласти нескінченний список справ і нарешті зосередитися на собі.
Серед сосен біля води
Для такого дня простір має не менше значення, ніж програма. Банний комплекс Goodlife Park розташований серед соснового лісу біля води — достатньо далеко від Києва, щоб залишити міський шум позаду, але не витрачати пів дня на дорогу. Уже дорогою туди нескінченні робочі повідомлення почали втрачати свою терміновість. Банний комплекс має власну відокремлену територію, приховану від інших гостей комплексу, тому весь день ми залишалися своєю компанією: могли відверто розмовляти й займатися тілесними практиками, не озираючись навколо.
День почався із запитань. Світлана запропонувала кожній учасниці сформулювати, з чим вона приїхала: із втомою, напруженням, складністю почути власні бажання чи потребою повернути відчуття опори. Так розмова про взаємодію з тілом перестала бути абстрактною і поступово торкнулася речей, про які ми часто думаємо наодинці, але рідко говоримо вголос.
Світлана радила починати з простих речей, які легко вписати у звичайний день. Наприклад, вранці одразу після пробудження приймати короткий холодний душ, якщо це дозволяє стан здоров’я. За її словами, різка зміна температури допомагає швидше прокинутися, зібратися й легше переносити щоденне напруження. Говорили й про звичку прислухатися до тіла: помічати вчасно втому і дискомфорт, а не ігнорувати їх доти, доки організм сам не змусить зупинитися.
Окремою темою стала чесність із собою — уміння визнавати власні бажання, говорити про них уголос і не погоджуватися на те, що насправді не підходить. Світлана наголошувала, що складні зовнішні обставини не мають перетворювати життя на постійне очікування кращого моменту. Навіть зараз важливо залишати місце для того, що приносить радість, цікавить і дає сили рухатися далі.
Відчути землю під ногами
Між лекцією та практиками ми зробили перерву на обід від ресторану-бару «Думки на смак». Його назва того дня звучала майже символічно: за столом ми саме обговорювали все, що встигли почути під час першої частини ретриту. Команда ресторану приготувала обід спеціально для нашої зустрічі й доставила його теплим просто до Goodlife Park.
Після обіду ми перейшли до жіночих практик. Це були плавні фізичні вправи — щось середнє між йогою, стретчингом і медитацією, — доповнені роботою з м’язами тазового дна. Ми виконували їх просто неба, босоніж на прохолодній траві. Такий контакт із землею допомагав заземлитися, зосередитися на власному тілі й уважніше прислухатися до його реакцій на кожен рух.
Світлана не вимагала ідеальної техніки чи точного повторення вправ. Набагато важливіше було помічати дихання, напруження і те, як тіло поступово розслабляється. У жіночому колі можна було поставити незручне запитання, розповісти про особисте або просто помовчати, лежачи на траві. Мабуть, саме ці відчуття — прохолода під босими ногами, повільні рухи й відсутність необхідності кудись поспішати — запам’яталися мені найбільше.
Парильна, гарячий чан на дровах і запах полину
Друга половина дня була присвячена банному ритуалу. Засновники Goodlife Park особливо пишаються великим панорамним вікном у парильні на дровах, з якого відкривається краєвид на річку. Тут також є камін, хамам, відкрита тераса та власний вихід до невеликого піщаного пляжу, де можна відпочивати біля води між процедурами. А банщики, які працюють у цій професії майже 20 років, добре розуміють, коли варто додати жару, а коли — дати гостям трохи часу перепочити.
Усе почалося з адаптації до паріння, прогрівання березовими віниками та гарячих сольових ванн для ніг. Далі були банний масаж віниками, контрастні процедури з крижаним басейном, а між заходами до парної ми відпочивали на терасі — на ліжку із запашного сіна. Потім банщики запросили нас до хамаму на обмивання натуральним милом, а завершили ми процедуру соляним скрабом із медом і свіжим лимонним соком.
Окрема частина ритуалу — великий дерев’яний чан просто неба, воду в якому підігрівають на дровах і наповнюють сушеними травами. Для нашого ретриту Світлана принесла свіжий полин, вирощений у власному саду. Цій рослині приписують очищувальні властивості та символічне значення, але нам цілком вистачило її гіркуватого аромату, гарячої води й кількох хвилин тиші серед дерев. Після чана ми ще довго сиділи на терасі й розмовляли про все на світі, відкладаючи момент, коли доведеться збиратися до Києва.
Чим цей день запам’ятався кожній із нас
Не буду писати, що після одного дня наше життя докорінно змінилося. Дедлайни нікуди не зникли, а телефони знову наповнилися повідомленнями. Але ми поверталися до Києва відпочилими, з легкою головою і приємним відчуттям, що цей день справді провели для себе.
Я займаюся доволі жорсткими видами спорту — працюю з великими вагами у тренажерній залі та відвідую секцію скелелазіння. Тому практики в жіночому колі для мене — рідкісна можливість розслабитися, заземлитися й відчути підтримку сестринського кола. Такі моменти трапляються нечасто, тому, якщо випадає нагода, я намагаюся їх не пропускати.
Кожній із нас цей день запам’ятався по-своєму. Анастасія Фелік, менеджерка з продажів, найбільше оцінила можливість відкласти справи, полежати на траві й нарешті звільнити голову від нескінченного потоку робочих завдань. Для Анастасії Ткаченко, продюсерки спецпроєктів ELLE.UA, відкриттям стали вправи для м’язів тазового дна, довірлива атмосфера, у якій легко говорити навіть про інтимне, і, звісно, фінальне скрабування.
Олена Токаренко, фінансова менеджерка, вперше брала участь у подібній практиці й була здивована тим, наскільки тонко можна відчувати реакції власного тіла та емоцій. А Олені Медвінській, beauty-редакторці ELLE.UA, найбільше сподобалося спостерігати, як упродовж дня змінювалися настрій і погляд кожної учасниці ретриту.
Певно, найкраще про цей день говорило те, що ввечері після завершення всіх практик ніхто не поспішав вставати з-за столу й збиратися до Києва.
