10 липня в Парижі відбулася незвичайна подія: перша у світі сумка Birkin пішла з молотка на Sotheby’s за рекордні 10 мільйонів євро. Проте за цим фактом — не просто цифри. За ним — життя однієї жінки, яка 25 років дбайливо зберігала головний фетиш колекціонерів і цілеспрямовано вибудовувала його статус. Цю сумку вона ніколи не носила, але зробила все, щоб про неї говорив світ. І тепер, коли її місія завершена, Катрін B. відпускає об’єкт своєї одержимості з гордістю та полегшенням.
Birkin, з якого все почалося
Цей екземпляр Birkin був не просто першим — він був тим самим прототипом, який Джейн Біркін отримала після випадкової розмови з CEO Hermès Жан-Луї Дюма під час авіарейсу з Парижа до Лондона в 1984 році. Сумка була створена для повсякденного життя зірки: велика, містка, практична — цілковитий антипод гламурної Kelly. Пізніше Біркін зізналася, що сумка була надто важкою і тому згодом вона відмовилася від улюбленого аксесуара: «Тепер я просто ношу все в кишенях, як чоловік. Так простіше».
У 1994 році акторка віддала сумку на благодійний аукціон на підтримку боротьби зі СНІДом, і з цього моменту ця річ починає свій шлях як об’єкт колекціонування. Проте тоді сумка ще не розглядалася як музейний експонат: новий власник знімає з неї стікери й, очевидно, планує носити.
Катрін B. і її несподівана роль
Катрін B., справжня апологетка вінтажу ще до того, як це стало мейнстримом, відкрила свій бутик Les 3 Marches у Сен-Жермені ще в 90-х. Вона може похвалитися одними з найрідкісніших дизайнерських сумок у світі (зокрема, Chanel часів Карла Лагерфельда), а також 2500 шовковими шарфами. Але коли в 1994 році ту саму Birkin виставили на аукціон, Катрін, яка мріяла про неї, не могла собі дозволити таку покупку фінансово.
І от у 2000-му доля дала їй другий шанс: телефонний дзвінок від знайомого експерта, який повідомив про приватний продаж. І тепер вже Катрін не проґавила можливість придбати бажаний аксесуар.
«Я побачила цю сумку на столі й одразу зрозуміла: це не просто Birkin, це та сама Birkin»,
— згадує жінка. Вона купила сумку телефоном, намагаючись зберегти анонімність і уникнути накручування ціни. Все відбулося швидко й напружено, але вона перемогла. «Коли ви купуєте таку сумку, ви купуєте всю історію, що стоїть за нею», — зізнається Катрін, яка кілька разів зустрічалася з Джейн Біркін та згадує її як неймовірно добру жінку
Катрін B.
«Я не хотіла, щоб це була просто чергова річ у моїй колекції»
Після придбання сумки Катрін B. не виставляє її у вітрині бутика. Вона не розповідає про неї журналістам, не показує знайомим. Ця сумка мала отримати свою історію і статус — і Катрін взяла цю місію на себе.
«Якщо я її купила, то лише для того, щоб надати їй цінності в очах публіки»,
— пояснює вона.
Першу виставку організовують у Galeries Lafayette, але сумку майже не помічають.
«Люди ще не були готові до вінтажу»,
— коментує Катрін з іронією.
Але згодом відбувся лондонський Liberty, а у 2014 році до Катрін навіть прилетіла Ріанна, щоб викупити цю Birkin (щоправда, без успіху). У 2017 році Катрін отримала запрошення від MoMA в Нью-Йорку, яке за всю історію моди проводило лічені тематичні виставки, а у 2021-му — від V&A у Лондоні. Сумка стає справжнім музейним артефактом, доказом того, що мода — це історія, майстерність, символічна цінність.
Перша сумка Birkin від Джейн Біркін
«Це був мій особистий челендж»
За словами Катрін, йшлося не про престиж, а про увагу до ручної роботи майстрів Hermès.
«Надто часто забувають, який рівень майстерності стоїть за кожною сумкою»,
— каже жінка. І хоча жоден музей чи модний критик не просив її про це, Катрін діяла як агент Birkin — як кураторка, піарниця, промоутерка.
Коли у 2024 році Sotheby’s показав сумку на виставці в Парижі, вона опинилася в центрі уваги. А в липні 2025-го Катрін вирішила, що місію завершено. 10 липня на аукціоні в Парижі сумку було продано за 10 мільйонів євро. 25-річна історія Hermès Birkin завершилася.
Перша сумка Birkin від Джейн Біркін
«Найбільше задоволення мені приносило те, як люди підходили, уважно розглядали її, роздивлялись деталі, оцінювали якість»,
— розповідала Катрін вже після продажу. Ім’я нового власника не розголошується, але це й неважливо. Головне — сумка отримала те, чого прагнула Катрін: визнання.
І хоча ця річ більше не належить їй, але саме Катрін перетворила предмет розкоші на історичний артефакт, і за це, безперечно, заслуговує на нашу повагу.
