Алессандро Мікеле продовжує працювати над брендом Valentino, впроваджуючи у його коди своє унікальне бачення, переосмислюючи архіви та провокуючи публіку. Днями у Парижі він представив свою п’яту колекцію для Модного дому, що підкреслювала його оновлений курс на театральність і кінематографічність стилю Мікеле.
«Ніяка інтимність зрештою не може роздягнути нас, ніяка завіса не може бути зірвана, щоб поставити тебе перед справжнім тобою»,
— стверджує Алессандро Мікеле.
Саме про інтимність і публічність, глибинність і поверхневість дизайнер і розмірковує у лінійці Valentino осінь-зима — 2025/26.
Громадський туалет як місце проведення шоу
Чи можемо ми насправді бути у контакті зі своїм істинним «Я», відходячи від поверхні речей? Чи можна думати про інтимність як про доступ до глибинного ядра істини на противагу маскам, що їх нав’язує нам суспільство?
Саме ці питання ставить перед собою Алессандро Мікеле, спростовуючи піднесення інтимності як притулку та розкриваючи її як ілюзію. Він розвінчує саму ідею істинного «Я» як чогось незачепленого життям, чогось, що вводить в оману.
Роздуми Мікеле приводять нас у Le Méta Théâtre Des Intimités («Метатеатр інтимності») — таємничий простір, у якому ми вирішуємо відповісти на функціональне запитання: хто ми?
Виходячи з цього, Алессандро Мікеле ретельно відтворив на локації громадський туалет, залитий червоним світлом. Згідно з його баченням, саме він є місцем, яке нейтралізує подвійність внутрішнього і зовнішнього, особистого і колективного, приватного і публічного. Результатом став антиутопічний, «гордо політичний», вільний від суспільних норм простір, де інтимність відновлює свою роль у побудові ідентичності через одягання й роздягання.
Інтимність, провокативність та еклектичність
У контрасті інтимності й публічності Алессандро Мікеле втілює власну любов до еклектики. З притаманною йому театральністю він відверто розкриває оголені плечі та груди, разом із тим демонструючи й елементи, мета яких приховати — капюшони, капелюхи, сонцезахисні окуляри, шуби й багатошарові аутфіти.
Вікторіанські комірці поєднуються з провокативним мереживом, що відсилає до спідньої білизни, барокові мотиви — з леопардовим принтом, денім — із сатином і твідом. Саме так у своєму унікальному стилі Мікеле заграє з різними епохами й модними течіями, а образи моделей робить максимально характерними.
Цікаво також, що моделі з’являються на подіумі, виходячи з туалетних кабінок. Вони роздивлялися свої обличчя у дзеркалі, роблячи перформанс ще більш інтимним.
