У перший день Лондонського тижня моди H&M повернувся на подіум із шоу H&M&YOU&I: A Fashion Story, створеною на межі моди, фотографії, музики й цифрових технологій. За креативну концепцію проєкту відповідав Нік Найт, британський фотограф і засновник SHOWstudio, який уже понад два десятиліття досліджує взаємини моди й технологій.
Мода в русі
Одним із ключових елементів показу став штучний інтелект. Спочатку команда фотографувала моделей і створювала ілюстрації традиційними методами, а вже потім за допомогою ШІ перетворювала статичні зображення на динамічні фешн-фільми. Під час шоу цифрові образи змінювалися в реальному часі, реагуючи на рухи людей у просторі. Для Найта це принциповий момент: ШІ мав не замінити фотографа, модель чи художника, а надати їм ще один інструмент для творчості.
Не обійшлося й без невеликого скандалу: активісти PETA вийшли на подіум із вимогою до H&M відмовитися від використання вовни.
Ще одна версія реальності
Проте, попри всю технологічність шоу, сам одяг виявився цілком земним — і місцями ностальгійним. H&M побудував показ як зміну настроїв: від історичної романтики до деніму, шкіри й металу, а звідти — до майже аскетичного сучасного мінімалізму.
Почалося все з мережива, високих комірів, корсетних силуетів, оборок і довгих суконь — речей, які ніби дістали зі старої скрині, але вирішили не поводитися з ними надто церемонно. H&M бере з минулого його декоративність і театральність, не намагаючись відтворити історичний костюм буквально. Наче героїня старого портрета в якийсь момент вирішила, що їй набридло сидіти рівно.
І момент для такої романтики бренд обрав напрочуд влучний. Уже цієї осені виходить нова екранізація роману «Розум і почуття» з Дейзі Едгар-Джонс, а її престур фактично перетворився на продовження костюмного гардероба Еліонор Дешвуд. Корсети, мереживо, парча та історичні силуети з'являються в сучасних інтерпретаціях і в колекціях низки інших брендів. Тож романтика кінця XVIII — початку XIX століття цілком може стати одним із тих мікротрендів, які народжуються не лише на подіумі, а десь між ним і великим екраном.
Утім, довго залишатися в минулому H&M не пропонує. Наступна частина показу змінює настрій: на зміну мереживу приходять потертий денім, шкіра, металеве оздоблення і речі з відчутно брутальнішим характером. Романтична героїня ніби виходить із кадру, а її місце займає гардероб, зібраний із джинсів, курток та іншого одягу, який не боїться виглядати трохи ношеним.
А далі H&M ще раз очищує картинку. Фінальна частина тяжіє до сучасного мінімалізму: чітких і скульптурних силуетів, тейлорингу та майже суцільного чорного. Після мережива, деніму й металу ця стриманість працює майже як тиша після кількох гучних треків.
Саме ця зміна характерів і робить колекцію цікавішою за одну готову формулу сезону. Тут можна бути романтичною, грубою, зібраною чи мінімалістичною — і не обов’язково вибирати щось одне. Частина речей із першого дропу жіночої колекції та H&M Atelier стала доступною онлайн одразу після показу.
У цьому контексті ШІ, який спочатку здавався головним героєм вечора, виявився доволі влучним продовженням самої колекції. І цифрові образи Найта, і одяг H&M транслювали спільний посил: образ більше не мусить бути остаточним. Його можна збирати, змінювати, нашаровувати — і щоразу отримувати трохи іншу версію себе.
