У перший день Лондонського тижня моди H&M повернувся на подіум із H&M&YOU&I: A Fashion Story — показом на межі моди, фотографії, музики й цифрових технологій. За його креативну концепцію відповідав Нік Найт, британський фотограф і засновник SHOWstudio, який уже понад два десятиліття досліджує взаємини моди й технологій.
Мода в русі
Одним із головних інструментів шоу став штучний інтелект. Спочатку команда фотографувала моделей і створювала ілюстрації традиційними методами, а вже потім за допомогою ШІ перетворювала статичні зображення на рухомі fashion-фільми. Під час показу цифрові образи змінювалися в реальному часі, реагуючи на рух людей у просторі. Для Найта це принциповий момент: ШІ мав не замінити фотографа, модель чи художника, а дати їм ще один інструмент для роботи.
Без невеликого скандалу вечір теж не минув: активісти PETA вийшли на подіум із вимогою до H&M відмовитися від використання вовни.
Ще одна версія реальності
Та попри всю технологічність шоу, сам одяг виявився дуже навіть земним — і місцями ностальгійним. H&M побудував показ як зміну настроїв: від історичної романтики до деніму, шкіри й металу, а звідти — до майже аскетичного сучасного мінімалізму.
Почалося все з мережива, високих комірів, корсетних ліній, оборок і довгих суконь — речей, які ніби дістали зі старої скрині, але вирішили не поводитися надто церемонно. H&M бере з минулого його декоративність і театральність, не намагаючись відтворити історичний костюм буквально. Наче героїня старого портрета в якийсь момент вирішила, що їй набридло сидіти рівно.
І момент для такої романтики бренд обрав напрочуд влучний. Уже цієї осені на екрани виходить нова екранізація «Почуття і чутливості» з Дейзі Едгар-Джонс, а її прес-тур фактично перетворився на продовження костюмного гардероба Еліонор Дешвуд. Корсети, мереживо, парча й історичні силуети з'являються у сучасних інтерпретаціях й низки інших брендів. Тож романтика кінця XVIII — початку XIX століття цілком може стати одним із тих мікротрендів, які народжуються не лише на подіумі, а десь між ним і великим екраном.
Та довго залишатися в минулому H&M не пропонує. Наступна частина показу змінює настрій: на місце мережива приходять потертий денім, шкіра, металеве оздоблення й речі з відчутно грубішим характером. Романтична героїня ніби виходить із кадру, а її місце займає гардероб, зібраний із джинсів, курток і речей, які не бояться виглядати трохи пожитими.
А далі H&M ще раз очищує картинку. Фінальна частина тяжіє до сучасного мінімалізму: чітких і скульптурних силуетів, тейлорингу та майже суцільного чорного. Після мережива, деніму й металу ця стриманість працює майже як тиша після кількох гучних треків.
Саме ця зміна характерів і робить колекцію цікавішою за одну готову формулу сезону. Тут можна бути романтичною, грубою, зібраною чи мінімалістичною — і не обов' язково вибирати щось одне. Частина речей із першого дропу жіночої колекції та H&M Atelier стала доступною онлайн одразу після показу.
І в цьому сенсі ШІ, який спочатку здавався головним героєм вечора, виявився доволі влучним продовженням самої колекції. І цифрові образи Найта, і одяг H&M говорили приблизно про одне: образ більше не мусить бути остаточним. Його можна збирати, змінювати, нашаровувати — і щоразу отримувати трохи іншу версію себе.
