Минулого року в Україні створили сервіс з оцифрування спогадів Memory Box, на базі якого виникла інтерактивна галерея «Бібліотека пам’яті». Ідея проєкту зародилася на початку повномасштабного вторгнення, коли родинні архіви та пам'ятні речі українців опинилися під загрозою фізичного знищення.
В рамках благодійної ініціативи ZBEREZHEMO сім'ям, які були вимушені евакуюватися з рідних міст через постійні обстріли та руйнування, пропонують безкоштовно зацифрувати малюнки, фотографії та інші цінні документи, що нагадують про особливі миті життя, знакові події та близьких людей. Проєкт дозволяє перенести їх в онлайн-простір і таким чином убезпечити та зберегти на майбутнє.
Робота над «Бібліотекою пам’яті» розпочалася наприкінці вересня. За цей час команда встигла закрити понад триста запитів від людей з різних куточків України.
Сімейні фото родини з села Засулля на Полтавщині
«Наші друзі з гуманітарної організації IAC ISHR на початку року запустили портал соціальної допомоги, де можна зареєструватися та отримати необхідні речі і послуги. Окрім першочергових запитів, таких як продукти харчування чи ліки, почали надходити прохання про збереження символічних особистих речей: фото, відео, малюнків. Люди запитували, чи є можливість хоч щось врятувати, бо для них ці спогади — джерело сили і підтримки, але вивезти, забрати все важко, а іноді й неможливо. Рішення для цих запитів знайшлося дуже швидко. Ми започаткували соціальну акцію, в рамках якої кожен бажаючий отримує можливість безкоштовно оцифрувати спогади, які завжди будуть з ним, де б він не знаходився. Ми очікували, що заявки будуть, але навіть не сподівалися, що отримаємо понад 300 запитів у перші 2 дні, і їх кількість зростала досить швидко»,
— підкреслюють в організації.
Малюнки дітей з родини Романенко, які евакуювались з Нікополя
«Коли пропускаєш крізь себе сотні знімків, локацій та подій, які важливі для людей, виникає непереборне бажання розказати ці історії всім, щоб кожен знав і пам’ятав, якими були наші міста та як жили в них люди, що для них було важливо. До питання відбору технічних партнерів ми підійшли особливо дбайливо, адже не в останню чергу в процесі збереження важливі саме людські якості: турбота про безпеку оригіналів, індивідуальний підхід до специфічних носіїв та бажання зберегти кожну секунду та емоцію, яку можливо врятувати»,
— додають у команді проєкту.
У межах ініціативи фахівці отримували до 10 боксів зі спогадами щодня, оцифровували десятки касет і сотні кадрів та дитячих малюнків. Деякі учасники акції, на жаль, не встигали надіслати свої архіви, адже ситуація в їх рідних містах була складною, а будинки — зруйнованими. Іноді речі надсилали вже сусіди чи знайомі людей, які евакуювалися.
Сімейні фото родини з села Засулля на Полтавщині
У команді проєкту зазначають, що для них важливо зберігати відверті та живі миті та формулювання — саме це надає інтерактивній бібліотеці справжності.
«Це одне з перших фото після народження моєї доньки у 1993 році. На знімку мій покійний чоловік та донька, яка вже стала дорослою і була вимушена виїхати за кордон через повномасштабну війну, адже місто Харків, де ми мешкаємо, стало дуже небезпечним. Мені важлива пам‘ять про людей, яких немає зараз поруч зі мною. Сумую за ними»,
— ділиться одна з учасниць проєкту Світлана Нікіфорова з міста Харків.
Докладніше з умовами участі можна ознайомитися на сайті проєкту.
Родина Світлани Нікіфорової, місто Харків
