У своєму новому фільмі «Прісцилла» Софія Коппола пропонує незвичний погляд на історію життя короля рок-н-ролу Елвіса Преслі, обираючи за головну героїню його єдину дружину. Якщо в інших стрічках про артиста Прісцилла завжди залишається за лаштунками, то тут вона отримує власний голос, щоб розповісти правду про стосунки з музикантом і спроби знайти себе в Америці 1960-х. Елвіс був живою легендою, однак після років любові та самотності став перешкодою на шляху жінки, що прагнула свободи.
Головну роль в картині зіграла 25-річна американська акторка Кейлі Спейні, що одержала за цю стрічку престижну нагороду Венеційського кінофестивалю — Кубок Вольпі. В ексклюзивному інтерв'ю Harper's Bazaar артистка розказала про роботу над образом Прісцилли, співпрацю з Джейкобом Елорді, що втілив на екрані постать Елвіса, унікальні костюми та декорації, і про те, як фільм може надихнути жінок по всьому світу.
Як ви готувалися до ролі Прісцилли Преслі?
Я думаю, що основою для занурення в цю роль стало читання мемуарів Прісцилли Преслі «Елвіс і я», адже сценарій засновано на них. А потім були зустрічі із самою Прісциллою, довгі розмови з нею, щоб почути всі подробиці їхнього спільного життя. Цей фільм спирається скоріше на емоції та враження, ніж на довгі сцени. Він наче неспокійний, збентежений сон. І тому мені було вкрай важливо почути про деякі інтимні деталі або «внутрішні» жарти, якими вони ділилися одне з одним.
Цей фільм дійсно знятий з точки зору Прісцилли Преслі, що є чимось новим.
Це звичайна людська історія. Але вона й досить незвична. Елвіс і Прісцилла для нас — американські королівські особи, але ми ніколи раніше не мали змоги зазирнути за завісу їхнього життя. Я думаю, що саме це й робить стрічку особливою.
Світова прем'єра картини відбулася на Венеційському кінофестивалі, де була присутньою Прісцилла Преслі. Якою була її реакція на фільм?
У Венеції вона була просто приголомшеною. Але я думаю, найбільш зворушливим і водночас моторошним для мене стало те, що я дивилася цей фільм у залі поруч з Прісциллою. В кінці перегляду вона подивилася на мене і сказала: «Це було чудове виконання». Я почула це від неї вперше, і це був особливий момент.
Фільм починається з розповіді про Прісциллу-підлітка і залишає її через кілька років, коли вона розлучається з Елвісом. Для вас особисто це була довга історія?
Я думаю, було важливо показати всю історію — від їхньої першої зустрічі й аж до моменту, коли вона знайшла в собі сили розірвати ці стосунки. Гадаю, що Софія зробила прекрасну роботу, сплівши всі ці роки воєдино, тому що це довгий етап. Знімання тривали місяць і велися не в хронологічному порядку, але костюми та зачіски допомогли мені орієнтуватися у часі. Іноді я забувалася, і єдине, що дозволяло тоді зрозуміти, у якому моменті життя Прісцилли я перебуваю, — це аксесуари. Це було схоже на «Гаразд, у мене шиньйон — я вагітна». Або «на мені спідниця 1950-х», або «на мені довга перука 1970-х». Так я відшукувала необхідну опору. Костюмери та гримери прекрасно впоралися зі своєю роботою, формуючи ці образи та закріплюючи всі відомі нам знакові моменти.
Скільки часу ви мали з Джейкобом Елорді на «притирання» одне до одного?
У нас було не так багато часу на підготовку до фільмування, але щойно я дізналася, що саме Джейкоба взяли на роль, я одразу з ним зв’язалася. Ми знали, що всі знімання відбуватимуться швидко, тож нам було вкрай важливо почуватися комфортно і безпечно одне з одним. Ми почали бачитися майже одразу. Що ж до стосунків наших прототипів, то ще на самому початку Прісцилла Преслі сказала мені: «Дуже важливо показати, що, попри всі перипетії у відносинах, між ними була справжня любов. Вона дійсно дбала про нього». Тож спільний час підготовки з Джейкобом був життєво важливим.
У фільмі дуже мало пісень Елвіса — у «Прісциллі» він скоріше просто чоловік, ніж зірка?
Не думаю, що щось таке робилося раніше, але Джейкоб здійснив дійсно фантастичну справу, зігравши Елвіса «за лаштунками» — такого вразливого, невпевненого у собі чоловіка, який водночас тримав на своїх плечах усю вагу світу. Разом із цією молодою жінкою, що намагалася зорієнтуватися, як їй існувати в його власному всесвіті.
Як, на вашу думку, глядач сприйме таку демонстрацію їхніх стосунків?
Я думаю, Софія зробила правильний вибір, показавши людську сторону цієї історії. Її картина розповідає про цю міфічну для всього світу пару, але водночас і про ті речі, які спокійно можна порівняти з життям інших людей. Існують певні ключові моменти, які можуть бути близькими всім жінкам — коли йдеться про перше кохання або, можливо, про народження дитини, коли ми знаходимо свою незалежність через цей життєвий досвід. Мені здається, що Софія зробила це чудово. Нам хотілося, щоб героїня відчувала себе людиною, ми намагалися простежити за її внутрішньою подорожжю та її точкою зору — яким є її місце у житті цього великого магнетичного чоловіка, що був її партнером, доки вона врешті-решт не знайшла виходу із цих стосунків.
У фільмі Прісцилла неодноразово заходить у кімнати, в яких уже перебуває Елвіс, — вона весь час буквально входить в його світ, а не навпаки. Ви з цим згодні?
Так, звичайно. Прісциллі довелося відпрацювати деякі прийоми. Очевидно, тут були свої хитрощі. Я думаю, вона мала досить швидко «зчитувати» простір залежно від того, в якому настрої перебував Елвіс. Він був дуже специфічною людиною, і їй доводилося підлаштовуватися під нього.
Чи вважаєте ви, що Прісцилла вже була сильною, попри свою молодість і недосвідченість, коли вона вперше зустріла Елвіса?
Так, її батько служив у Військово-Повітряних силах, тож вона постійно переїжджала і мала добре розуміти, що таке самотність. І коли вони з Елвісом зустрілися в Німеччині, вони обидва мали перебувати на цьому рівні. Прісцилла Преслі, безумовно, має в собі якусь «тиху силу», яка мене так вразила під час нашого знайомства.
Як її історія промовляє до жінок різних поколінь?
У неї було все, про що тільки можна мріяти. Я думаю, що на той час наявність чоловіка і дитини вважалася чимось абсолютно достатнім, щоб зробити жінку щасливою. Гадаю, що пошук і торування власного шляху — це універсальна річ, яка стосується кожної з нас. І впевнена, що історія Прісцилли та її вибір на користь себе здатні надихнути жінок по всьому світу.
Як ви вважаєте, наскільки важко далася слава Прісциллі та Елвісу?
Мене продовжує вражати саме це — її витримка під час усіх життєвих випробувань. Цього не передати словами, але це просто очевидно. Щоразу, коли я сідала перед Прісциллою Преслі, я дійсно відчувала її внутрішню силу і доброту — саме це я намагалася передати у фільмі.
Як зачіски, костюми та грим допомагають зануритися в різні епохи, в яких відбувається дія фільму?
Я думаю, що Софія Коппола прекрасно розуміє, що диявол криється в деталях. А ще мені здається, що це була велика частина світу Прісцилли. Вона втілювала собою американський рок-н-рол. Вона була як член королівської родини й саме так повинна була себе подавати — це було великою частиною її життя. У нас була дивовижна художниця з костюмів Стейсі Беттат, і я думаю, що на майданчику було більше змін костюмів, ніж сторінок у сценарії! Так, це також був певний простір для гри.
Чи спрацювали декорації? У фільмі ваша героїня часто постає молодою жінкою, що загубилася на просторах Грейсленду.
Так, декоратори чудово відтворили Грейсленд (помістя Елвіса Преслі в Мемфісі. — Прим. ред.) — ці кадри настільки гарні, що здатні багато розповісти навіть без жодного діалогу. Ти просто бачиш молоду самотню дівчину, яка намагається знайти своє місце в той час, як її чоловік поїхав, щоб стати рок-зіркою. Мені здається, що Софія дуже гарно фільмує подібні моменти — вона може передати безліч важливих емоцій без слів. І це мені дуже подобається.
Фільм Софії Копполи «Прісцилла» вийде в широкий прокат в Україні 11 січня.