Що б не відбувалося в Україні та світі, українську культуру та її розвиток не зупинити. Harper's Bazaar Ukraine продовжує цикл інтерв’ю з представниками індустрії, які працюють над формуванням культурної спадщини нашої країни, закарбовуючи свої імена на власних полотнах та сторінках історії.
«…коли графіті-художник хоче малювати як Караваджо чи Мікеланджело, але сучасними матеріалами»,
— розповідає про свою техніку малювання наш новий герой.
36-річний Вова Кено народився у місті Моршин на Львівщині. У молодших класах він відвідував художню школу, закінчив Стрийське художнє училище за спеціальністю «Вітраж». Наразі живе та працює у Львові.
«Навчатись було нецікаво, і я мало приділяв цьому уваги — у той час мене вабило графіті. Основний акцент був зміщений в сторону стріт-арту, також подобався класичний живопис, і у своєму графіті я намагався відтворити певні принципи живопису».
Постійно експериментуючи, Вова Кено яскраво поєднує вуличне та класичне мистецтво, описуючи його як «активне, сучасне, агресивно-миле».
«Кожен художник перебуває в рамках певних обмежень і упереджень не тільки як митець, але і як людина. Я маю улюблені кольори, з якими працюю, і це є моєю обмеженою палітрою. Я рідко використовую чистий червоний чи синій — і це сформувалось несвідомо, люди називають це стилем. Я є заручником форм, кольорів і рішень, але поступово стараюсь розмивати власні рамки».
Про творчий шлях і роль змін у своєму мистецтві, чому творчість необов’язково має щось транслювати, а хороший живопис не потребує опису, які українські митці подобаються та чому він намагається не слідкувати за їхньою творчістю, скільки робіт намалював та що б обрав, якби не мистецтво, — про це та інше Вова Кено розповів Лесі Пахариній в інтерв’ю для Harper's Bazaar Ukraine.
БЛІЦ
Ваш улюблений художник. Ван Гог.
Ваша улюблена картина. Ще не намальована.
Ваш улюблений напрям у мистецтві. Постімпресіонізм.
Ваш улюблений музей/галерея. Нема такого.
Ваш улюблений фільм про мистецтво. Style Wars 1983 року.
Ваші улюблені кольори, поєднання кольорів. Відтінки зелених з якимись гарячими кольорами.
Малювання — це дар чи ремесло? Якщо цьому можна навчитись — значить, це ремесло.
Опишіть своє мистецтво кількома словами. Активне, сучасне, агресивно-миле.
Якби не мистецтво, то… Стендап.
Ви інтроверт чи екстраверт? Амбіверт.
Ваш найбільший страх. Прокинутися і зрозуміти, що це був сон і треба проходити все спочатку.
В порядку пріоритетності: самореалізація, слава чи гроші? Самореалізація, слава, гроші.
З ким із митців або відомих людей ви б хотіли зустрітися? Кім Джунг Джи.
Коли та з чого почався ваш творчий шлях? Чи пам'ятаєте ви свою першу роботу і якою була реакція інших на неї?
Коли у дитячому садку мені дали в руки олівці та сказали намалювати їжачка. Він був схожий на те, як хтось розписує ручку. Реакція була: «Молодець! А що це? Їжачок?! Чудово!» Напевно, так.
Насправді я малюю з дитинства, але вважаю, що з 2020 року вирішив остаточно займатись виключно творчістю. З малювання графіті почались комерційні замовлення, це оформлення закладів, офісів, фасадів і різних споруд. Загалом я працював у цій сфері понад 15 років. Картини в той час малювались, але це були одиничні випадки. А Кено — це псевдонім із графіті.
Розкажіть, будь ласка, про техніку малювання, яку ви використовуєте.
Я б описав це так: коли графіті-художник хоче малювати як Караваджо чи Мікеланджело, але сучасними матеріалами. Я використовую акрил і все, що з ним поєднується.
Чи відбулися якісь зміни у вашому мистецтві протягом творчого шляху? Якщо так, то які? Що було їхнім рушієм, причиною?
Моїм основним рушієм і причиною до творчості є зміни та пошук, намагаюся завжди змінюватись, і пошук цих змін є ключовим в моїй практиці. Рушієм до змін є цікавість і бажання взнати «що там далі».
Скетчі — це те, що мені завжди подобалось, але скетч є тільки проєктом майбутньої картини, щось несамостійне і незавершене. Так думають всі, але для мене це більше. Я працюю над тим, щоб перенести скетч в живопис, при цьому не втративши його, знайти баланс між ескізом і живописом.
Скільки картин ви створили? Чи є якась певна робота або серія, яка, на вашу думку, була ключовою або дуже вагомою у вашій кар’єрі?
Якщо взяти всі стіни, розписи, картини, мурали, то я думаю, це більш як 300, але менше ніж 500.
В мене є улюблені роботи, проаналізувавши їх всіх, зрозумів, що їх об'єднує. Вони всі були створені швидко, без сумнівів, на одному диханні.
Що більше я думаю над роботою, то вагомішою вона стає і тим гірше виходить або взагалі не виходить, а ці картини, які були зроблені просто і без якихось очікувань, стали важливими та змістовними для мене.
Чи відокремлена ваша ідентичність як митця від вашої ідентичності як особистості?
Я вважаю, що ні, але людина — це складний механізм, і я б не був дуже однозначним.
Чи стикалися ви з критикою? Як відноситеся і реагуєте на неї? Чи впливає це на бажання продовжувати займатися улюбленою справою?
Наразі я не сприймаю критику, але сприймаю поради. Критика може мене вколоти, але не може вибити з робочого/творчого режиму.
Звідки ви черпаєте натхнення? Чи відомі вам так звані муки творчості? Якщо так, то як з ними впоратися?
Все з’являється в процесі діяльності, і не завжди ця діяльність є творчою. Якщо з’являються якісь муки, значить, ви робите щось не те.
Для мене творчість — це синонім легкості, творити має бути легко, весело і приємно. Якщо стає важко — треба змінити діяльність на якийсь час.
Що найбільше сприяє творчості? Якщо говорити як про внутрішні стани, так і про зовнішні фактори.
Наявність різних видів діяльності в житті, окрім творчості: спорт, хобі, прокрастинація.
Частина — це фінансова свобода, яка забезпечує внутрішню свободу, яка, своєю чергою, дає творчу енергію. Також внутрішнє відчуття впевненості у власних діях, яке формується з часом.
Що найскладніше в процесі створення картини? Яка картина далася вам найскладніше?
Запакувати та відправити картину буває найтяжче. Мій підхід до роботи полягає в тому, щоб робити складні речі з легкістю. Я відкидаю зайві деталі в картині та зайві процеси у творчості, тому запакувати картину — це найскладніший етап.
Як ви вважаєте, ваша творчість більше виражає ваші внутрішні почуття чи відображає зовнішній світ? Що ви хочете транслювати своїми роботами?
Моя творчість — це те, як я сприймаю зовнішній світ. Це спроба показати, що є різні думки, різні площини сприйняття, що один і той самий об'єкт можна бачити та сприймати по-різному.
Необов’язково творчість має щось транслювати. Я для себе відкинув правило, що робота має щось транслювати. Я не ілюструю ідеї, вони з’являються в процесі — або не з’являються, що цілком нормально.
Чи потрібно додавати пояснення до картин, на вашу думку?
Якщо живопис потребує опису, то це ілюстрація опису. Хороший живопис не потребує опису.
Тримати твір заручником змісту означає обмежувати його.
Ідеальна атмосфера для творчості — це…
В ідеалі це сонячний день, хороша музика, горнятко капучино і відсутність ТікТок у телефоні.
Як ви оцінюєте стан сучасного українського мистецтва? Які є у ньому проблеми? І які шляхи їх вирішення можуть бути?
В Україні багато сучасних крутих митців, але їх не помічають тут, поки не помітять на світовому рівні. І це проблема не митців, а людей, які формують інтерес до них. Як варіант, можна інтегрувати сучасне мистецтво в попкультуру.
Які перспективи розвитку ви бачите для сучасного українського мистецтва?
Наразі сучасне українське мистецтво отримало поштовх, воно стало цікавим для світу і для самих українців. Хочеться, щоб ця тенденція зберігалася та розвивалася.
Кого з українських митців ви можете виділити? З ким ви споріднені духом?
В Україні багато крутих митців: Ірина Максимова, Сергій Грех, Віталій Грех, Олександр Гребенюк, WAONE, Буренко, Маша Рева. І цей список можна продовжувати. А взагалі, якщо мені дуже подобаються роботи якогось художника чи художниці, я відразу від них відмежовуюсь і стараюсь не дивитись, щоб мінімізувати вплив на мою власну творчість. Тому я не слідкую за тими, хто мені дуже подобається.
Чи важлива відповідна освіта для митця, на вашу думку?
Освіта неважлива. Можна знати правила для того, щоб вміти їх обійти, а можна не знати правил і обходити їх. Освіта дає інструмент, і краще мати інструмент і не скористатись ним, ніж не мати його.
Як митцю-початківцю заявити про себе та почати продавати свої роботи?
Активно вести соцмережі, комунікувати та збирати свою аудиторію. Для себе я визначив, що я художник, а не маркетолог, тому мій фокус — на створенні картин. Якщо роботи успішні, вони обов’язково знайдуть відгук.
Чи пам'ятаєте ви, як уперше продали свою картину? Які це були емоції? Що ви купили на зароблені кошти?
Не пригадаю вже, але, мабуть, це була радість. І це точно були невеликі гроші.
Що, на вашу думку, робить митця великим, видатним?
Ну це однозначно смерть. (Іронія. — Прим. ред.)
Про що ви мрієте як митець та як людина?
Зробити персональну виставку, на якій мені самому буде цікаво побувати.
Чим ви любите займатися, крім малювання?
Їсти, грати в ігри.
Як на вашу творчість вплинула війна?
Я став більше собі дозволяти, приймати сміливіші рішення. Це відчуття, ніби живеш останній день, впливає на все.
Чи є картини, які були намальовані в період, коли ви відчували себе дуже щасливим, і навпаки? Як вони називаються?
Я точно не малюю в поганому настрої, мій максимум — поприбирати в майстерні. Всі картини схожі, але кожна різна за настроєм і звучанням. Називаються вони просто тим, що на них зображено.
