Total black колекція П’єрпаоло Піччолі сезону осінь-зима — 2024/25 знаменувала завершення цілої епохи для Valentino — П’єрпаоло покинув посаду його креативного директора, лишивши публіку з роздумами щодо майбутнього спрямування Дому.
Новим креативним директором Valentino став Алессандро Мікеле, відомий своїм еклектичним і максималістичним підходом до створення одягу та його стилізації. У червні він представив свою першу колекцію, натхнену архівами бренду, просочену естетикою 1970-х і 1980-х років.
Учора ж відбулася одна з найочікуваніших подій Тижня моди у Парижі — подіумний дебют Алессандро Мікеле у Домі Valentino. І на увагу на цьому неймовірному шоу заслуговує навіть сам подіум. Локація немов переносила нас на горище, де під напівпрозорими простирадлами ховалися вази, лампи, крісла й інші предмети. Підлога, що нею крокували моделі, мала вигляд розбитого скла. Її нестабільність і крихкість, як пояснив сам дизайнер, символізує, що жоден крок ми не робимо без ризику впасти. Саме ця відсутність стійкості знайомить нас зі справжнім сенсом часу.
«Який сенс мав би наш земний шлях, якби не визначався часом, а був нескінченним. Таким чином, обмежена тривалість існування «сприяє наданню йому сенсу, а не віднімає його»,
— ділиться Мікеле, цитуючи Віктора Франкла.
Ліки від цієї «крихкості» креативний директор Valentino знаходить у красі, вона лікує, у ній ми знаходимо комфорт. Йдеться зовсім не про нормативну красу — а про унікальну здатність глибоко відчувати, відкриття нового всесвіту сенсів.
Колекція, до якої увійшли 85 образів, отримала назву Pavillion des Folies («Павільйон божевілля»), яким для Алессандро Мікеле є все наше життя. У пошуках краси в ньому дизайнер занурився в архіви Модного дому й досліджував роботи Валентино Гаравані 1960-х, 1970-х і 1980-х років.
Так, естетика 1960-х знайшла відображення у капелюшках pillbox, пишних комірцях з плісированої тканини та декорованих пір’ям накидках. У 1970-ті нас переносять шуби, розшиті кристалами шифонові сукні та сукні з квітковим принтом. Ця епоха загалом є важливим стилістичним напрямком для самого Мікеле — любов до 1970-х він демонстрував ще на подіумах Gucci. Щодо 1980-х років, то їх втілювали сукні ra-ra.
Хоча Алессандро Мікеле й залишився вірним своєму фірмовому стилю з усією його екстравагантністю й еклектичністю, дослідження спадщини Валентино Гаравані не минули даремно. За словами дизайнера, він ніколи не любив принт polka-dot, однак тепер захопився ним. Як наслідок — він став одним із провідних у колекції.
