У колекції SS’27 SANTA продовжує досліджувати тему power dressing, але відходить від його класичного прочитання через костюм і формальність. Цього сезону сила проявляється через масштаб, пропорції, конструкцію та взаємодію одягу з тілом. Гіпертрофовані силуети, скульптурне хутро, пір’я, прозоре мереживо та яскраві кольорові акценти створюють образ жінки, яка не підлаштовується під простір, а формує його своєю присутністю.
У межах «Анатомії колекції» говоримо із засновницею SANTA Яною Станіславською про нове прочитання power dressing, роботу з об’ємом і контрастами, роль пір’я та хутра в конструкції образу і саундтрек жінки, яка точно знає, як звучати.

Яно, з чого почалося створення SS’27? Чому цього разу ви знову звернулися до теми power dressing?
Основою для створення колекції стало бажання продовжити дослідження power dressing — теми, яка є частиною ДНК SANTA від самого початку. Але цього разу нам було цікаво відійти від його класичного прочитання, де сила часто асоціюється з костюмом, формальністю чи певною уніформою.
Ми хотіли подивитися на силу через саму форму одягу: масштаб, пропорції, конструкцію, взаємодію речі з тілом. Звідси з’явився контраст між дуже точними, зібраними силуетами та гіпертрофованими об’ємами, між прозорістю мережива і майже монументальним хутром.
Для нас це історія про жінку, якій не потрібно адаптуватися до простору, бо вона сама формує його своєю присутністю.
Якою стала палітра колекції?
Основу палітри складають чорний і білий — вони допомагають максимально чітко показати конструкцію та контраст фактур. До них додаються дуже насичені кольори — електричний синій і червоний.
Колір тут працює майже як самостійний жест. Особливо це помітно в хутряних речах і тотал-луках, де один інтенсивний відтінок підсилює масштаб силуету й робить образ ще більш виразним.


Які техніки стали ключовими під час роботи над колекцією?
У цій колекції багато уваги приділено роботі з конструкцією та об’ємом. Ми експериментували з перебільшеними пропорціями, акцентованою лінією плечей, корсетною побудовою та приталеними силуетами. Пір’я використовується не просто як декор: із нього формуються баски, об’ємні лінії по краю виробів і довгі шлейфи. Тобто воно фактично стає частиною конструкції.
Водночас прозоре мереживо дозволяє зробити протилежне — максимально наблизити одяг до тіла. Саме робота на цьому контрасті стала одним із головних технічних прийомів сезону.

Якщо уявити SS’27 як персонажа, якою була б ця жінка?
Це жінка, яка відчуває власну силу й не боїться її демонструвати. Їй не потрібно ставати меншою, тихішою чи зручнішою для когось. Навпаки — вона дозволяє собі займати простір. Саме тому в колекції так багато масштабу, об’єму та виразних силуетів. Але водночас є прозорість, відкритість і м’якість. Для нас сила не виключає жіночності.
А якби SS’27 мала власний саундтрек?
Це був би main character sound. Хотілося б музики з відчуттям контрольованої драматичності — сильної, кінематографічної, але без зайвого пафосу. У цій колекції постійно співіснують дві енергії: дуже точна, майже дисциплінована конструкція і водночас театральність хутра, пір’я, кольору та масштабу. Тому і саундтрек мав би будуватися на такому ж контрасті: стриманий ритм, напруга, поступове наростання і момент, коли музика буквально заповнює простір.