Завдяки унікальному впізнаваному стилю Сергія Параджанова знають не тільки в Україні, а й в усьому світі. Знамениті режисери XX століття визнавали його геніальність. Анджей Вайда на колінах дякував йому за творчість, а Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, Федеріко Фелліні й низка інших авторів підписували звернення до радянського уряду, коли той злочинно ув'язнив Параджанова.
3 жовтня в український прокат виходить одна з найвідоміших стрічок режисера — «Колір граната», що була відреставрована Кінофондом Мартіна Скорсезе. З нагоди події видання Harperʼs Bazaar Ukraine пропонує згадати, як фільм надихав відомих музикантів, дизайнерів та режисерів — від Арі Астера до Ніколаса Джаара.
Стрічку «Колір граната» називають поетичною кінопритчею. Вона має неповторну візуально-наративну структуру, що і сьогодні, через 55 років після зйомок, продовжує впливати на світову культуру. «Колір граната» переносить нас в інший простір і час, де кожен кадр нагадує символічний живопис середньовіччя.
Автор знайомить нас із мистецькою спадщиною вірменського народу. Ми поринаємо у світ хачкарів, старовинних мініатюр, ковдр, створених вірменськими жінками, та храмів, які мають тисячолітню історію. Сергій Параджанов наближував кіно до образотворчого мистецтва, віддаляючи його від тексту. Його фільми неможливо переповісти, адже їх суть не у фабулі, а у побудові кадру, кольорі, ракурсі, об’ємі та пластиці.
Свого часу Параджанов критикував італійського режисера Федеріко Фелліні за все глибше занурення в містифікацію. Це цікава позиція, оскільки для самого Параджанова відмова від буквальності, звернення до рис магічного та поетичного здаються звичним поглядом на світ.
Кіно, кліпи та музика
У 1995 році американська співачка Мадонна випустила альбом Bedtimestory. Кліп, який вийшов на однойменну пісню з цього лонгплея, зняв режисер Марк Романек. У своїй роботі він використав образи й символи, які запозичив з «Кольору граната» Параджанова. Однак Мадонна — не єдина поп-зірка, у відео якої можна побачити посилання на фільм. У 2020 році Леді Гага представила кліп на композицію «911». Режисером роботи виступив Тарсен Сінгх, на якого також вплинула унікальна візуальна мова стрічки.
Того ж року на екрани вийшла фантастично-наукова картина «Клітка» Тарсена Сінгха, головні ролі у якій зіграли Дженніфер Лопес, Вінс Вон і Вінсент Д'Онофріо. Працюючи над костюмами, дизайнерка фільму Ейко Ісіоко використала характерні образи з «Кольору граната».
Також фільмом надихався Арі Астер — американський незалежний режисер, чия любов до сюрреалізму проявляється у кожній новій роботі. Він показав «Колір граната» художнику-постановнику «Сонцестояння» Генріку Свенссону перед тим, як знімальна група розпочала двомісячний процес будівництва вигаданого села Гарга, де відбуваються події стрічки.
Варто зазначити, що «Колір граната» вплинув не тільки на відомих режисерів. У 2015 році чилійсько-американський композитор і музикант Ніколас Джаар створив альбом під назвою «Гранати». Він називає його альтернативним саундтреком до фільму «Колір граната». Джаар подивився стрічку Сергія Параджанова за порадою друга і був «приголомшений» цим переглядом.
Мода
У 2016 році італійський дизайнер Антоніо Маррас розробив колекцію, натхнену картиною «Колір граната». Він побачив стрічку випадково вночі по телевізору. Згодом модельєр також відвідав виставку робіт Сергія Параджанова у Парижі.
У 2020 році грузинсько-український модельєр Бічолла Тетрадзе також випустив лінійку, що вшановувала творчість Сергія Параджанова. В її основу лягли квіти, пір'я павичів, перли, оксамит і мереживо, які Параджанов не раз використовував у своїх колажах та фільмах.
У 2024 році, до 100-річчя з дня народження режисера, Музей Сергія Параджанова в Єревані відкрив виставку «Параджанов і Мода». Вірменські дизайнери мали можливість трансформувати простір за допомогою костюмів та аксесуарів, що відображали майстерність режисера. За основу були взяті дві найвідоміші картини Параджанова — «Колір граната» і «Тіні забутих предків».
На честь ювілею культова стрічка повертається в українські кінотеатри, щоб кожен міг переглянути її на великому екрані та впевнитися в неповторності її візуальної мови.
