Кожен знімок легендарного фотографа Джонатана Беккера — це історія, втілена в образах: Ніколь Кідман з цигаркою біля губ, Енді Воргол на кухні в нью-йоркському ресторані, Глорія Вандербільт біля свого каміна. Кадри, зроблені протягом п'яти десятиліть, відбивають унікальну візуальну хроніку культової еліти минулого. Тепер, зібрані у новій книзі Lost Times, що виходить у видавництві Phaidon, вони стають не лише свідками епохи, але й портретами її духу.
Джонатан Беккер з непідробним інтересом до людських характерів не намагається зробити людей красивішими або прийнятнішими.
«Моє завдання — витягти персонажів і дозволити їм розіграти власну драму»,
— говорить фотограф.
Френ Лебовіц, вечірка з нагоди вручення «Оскара» у Vanity Fair, Західний Голлівуд, 2000
Його портрети часто заскочують знаменитостей у повсякденних моментах, не прив'язаних до сценічних образів. Музиканти та політики, модельєри й артисти — усі постаті на фото Беккера здаються автентичними, людяними, без зайвих масок.
Цікава історія пов'язана з одним із його повернень до Нью-Йорка. У 1970-х Беккер утік з міста, щоб не платити 500 доларів за тарілку спагеті, яку він розділив з Елейн Кауфман у відомому ресторані, що носив її ім'я, — Elaine's, за грою в нарди. Згодом він повернувся туди вже з Брассаї, своїм наставником, і двома представниками інтелектуальної еліти того часу — Грейс Джонс та Жан-Поль Ґуд. Молодий американець, якому було лише трохи більш як двадцять років і який був завзятим учнем Брассаї, знав це місце вздовж і впоперек. Окрім боргу за спагеті, він вже увічнив на кухнях портрети Пола Саймона та Енді Воргола. Знаменитості, зняті на місці, без навмисної інсценізації, завжди були невіддільною частиною його кадрів. І саме цей вечір став одним з багатьох епізодів, що віддзеркалюють бездоганну здатність Беккера бути на межі світу гламурного джетсету і його інтимної сторони.
Чарльз, принц Уельський і Камілла Паркер-Боулз, Букінгемський палац, Лондон, 2001 рік
Фотографії в Lost Times містять портрети як легенд кіно (Франсуа Трюффо), так і сучасних ікон стилю, таких як Маргарет Кволлі. Вони також демонструють політиків, музикантів і навіть деякі найбільш знакові обличчя зі світу моди, як-от П’єр Карден і Діана фон Фюрстенберг. Особлива увага приділена соціальним діячам, серед яких Глорія Вандербільт та Жаклін Кеннеді.
Ніколь Кідман, вечірка з нагоди вручення «Оскара» у Vanity Fair, Західний Голлівуд, 2000
Діана Вріланд, Челсі, Нью-Йорк, 1981 рік
Кеннет Джей Лейн і Нікі Веймут під час медового місяця, готель «Крильйон», Париж, 1975 рік
Ніколь Кідман, Гвінет Пелтроу, нинішній король Чарльз і королева Камілла, Пітер Бірд, Артур Міллер, Меланія Трамп, Карла Бруні, Сінді Шерман, Джекі Кеннеді, Андре Леон Таллі, Едвард Олбі, Мік Джаггер, Керолін Бессетт Кеннеді, Джон Кеннеді-молодший, Девід Боуї, Гарві Вайнштейн та Енді Воргол — ось лише деякі з тих, кому присвячена книга. Дизайнерів також багато, серед них Кароліна Еррера, Келвін Кляйн, Глорія Вандербільт, Діана фон Фюрстенберг, П'єр Карден та інші. Також представлено кілька менш відомих людей, зокрема син Беккера Себастьян, який малюком біжить через собор Святого Петра в Римі.
Глорія Вандербільт біля свого каміна
Себастьян Беккер біжить через собор Святого Петра в Римі
«Якщо фотографія справді має здатність зупиняти час, то герої цих зображень стають якщо не акторами, то знаками епохи, яка вже минула, а отже, є історичною»,
— пише Марк Голборн у вступі до книги.
Шматочок часу під довірливим поглядом і об'єктивом Джонатана Бекера, який розкривається без скромності, ніби запозичивши зухвалість своєї ранньої кар'єри в американських модних журналах. Фотограф, якому зараз 70 років, завжди демонстрував, за словами видавця, дивовижну здатність прослизати з найексклюзивніших нью-йоркських вечірок у президентські кабінети світу, не порушуючи приватності свого погляду.
Книга, що містить 328 сторінок, розкриває не лише відомі обличчя, але й інтимні моменти їхнього життя, часто захоплені без будь-якого попереднього режисерування.
Обкладинка книжки Jonathan Becker: Lost Time.
Джонатан Беккер за допомогою своєї фотографії майстерно втілює суть епохи, що вже минула. Його камера стає свідком подій у житті великих постатей, дозволяючи нам зазирнути в їхнє справжнє «я». З виходом книги Lost Times кожен зможе зануритися в цей світ через призму об’єктива майстра, що вміє бачити більше, ніж просто зовнішність.
