За останні два роки в українському мистецтві, як і в будь-якій іншій індустрії, відбулися тектонічні зміни. Причина очевидна — велика війна. У той час як деякі активні колекціонери припинили купувати роботи митців через фінансові труднощі та тому, що «не на часі», зʼявляються нові поціновувачі українських художників, які розуміють необхідність збереження свого, важливість культури як свідка і літописця часу.
Ексклюзивно для Harper's Bazaar артконсультантка, засновниця платформи Spilne Art та ведуча рубрики «Колекціонери» подкасту «Сноби» Наталія Ткаченко поділилася думками про те, з чого варто розпочати власну колекцію сучасного мистецтва та чому це може зробити кожен.
Робота Kinder Album
До українського мистецтва у 2022-2023 роках була прикута увага всього артсвіту. Це, з одного боку, дало можливість художникам, кураторам і галереям вийти за межі України та почати працювати глобально, а з іншого — спантеличило іноземців, які поруч з визнаними українськими митцями побачили посередніх авторів, що виявилися швидшими та випадково опинилися у стінах серйозних світових інституцій, подій і галерей. Упродовж цих років достатньо було підписатися artist from Ukraine, щоб викликати інтерес міжнародної аудиторії. Сьогодні це вже так не працює і цікаві лише сильні роботи та митці, незалежно від їх походження.
Тенденції 2022-2023 років дозволили нашим художникам і галереям налагодити міцні звʼязки за кордоном, що забезпечує їх глобальну присутність, але таких прикладів небагато. Зараз я б говорила скоріше не про те, де наше місце на світовому артринку, а про те, скільки його. Його критично мало.
Робота Kinder Album
Нині найкращий час почати (або продовжити) купувати арт в Україні. Роботи, створені з 2014-го й особливо за останні два роки — відбиток часу, співрозмовники, які допомагають нам не лише зрозуміти нову реальність, а й пережити страшні події.
Між тим, щоб купувати мистецтво, і тим, щоб бути колекціонером, є певні відмінності. Колекціонер, на відміну від покупця арту, має ідею чи концепцію, яка обʼєднує художні твори. Це може бути географія, часовий діапазон чи соціальний контекст. Коні, створені жінками-художницями в 1950-х чи будь-що інше. Ця ідея може зʼявитися у вас до покупки першої роботи, а може виникнути нативно в процесі.
Робота Марії Куліковської. Instagram: @mkov.studio.hybrid.art
Існує упередження, що колекціонувати мистецтво — це для обраних. Однак це міф. Не слід боятися власного вибору: якщо робота вам подобається і з погляду естетики, і за своїм меседжем — це достатній привід, щоб придбати твір, без остраху засудження арткритиків. Не варто лякатися й цін на мистецтво, тому що є багато потужного доступного тиражного арту (офорти, лінорити, ліногравюри, принти, фото), з якого можна розпочати власну колекцію. Далі, повірте, вас уже буде не зупинити.
Я прихильниця «змішаних» колекцій, де поруч зі знаковими митцями можна знайти майже невідомого, але талановитого новачка. Мистецтво має одну класну особливість: рівень колекції оцінюється не за найслабшою роботою, а навпаки — дорогі та цінні твори автоматично підвищують загальний рівень колекції. Тож сміливо комбінуйте відомих авторів з молодими художниками.
Робота Олександра Ройтбурда. Фото: PinchukArtCentre
Якщо говорити про конкретні імена, то я б виділила три категорії: знакові імена української артсцени (Павло Маков, Олександр Ройтбурд, Тіберій Сільваші, Олег Голосій, Матвій Вайсберг), знакові молоді імена, які давно світять (Жанна Кадирова, Нікіта Кадан, Алевтина Кахідзе, Олексій Сай, Марія Куліковська, Ілля Ісупов, Влада Ралко, Роман Михайлов, Kinder Album) і нові імена (Василь Ткаченко, Катерина Лисовенко, Данило Немировський, Тамара Турлюн, Яна Кононова). Хочу наголосити, що це не вичерпний список імен, а саме ті художники, які мені першими спали на думку. Нехай незгадані талановиті автори пробачать мені одразу ж.
Цінність митця, незалежно від його національності, часу і місця, визначають його професійність, досвід, постійна робота і вдосконалення. І, як каже художник Павло Маков, «тонкість шкіри». Бо саме вона дає можливість відчувати так, як не відчують інші люди. Ще додам сюди освіту, яку часто недооцінюють. Варто лише згадати українських сучасних художників, відомих і шанованих закордоном, та поцікавитися їх освітнім бекграундом. Він у них доволі потужний.
Роботи Катерини Лисовенко. Фото: Voloshyn Gallery
Вартість на твори мистецтва визначається як обʼєктивними факторами: розмір, техніка, останні продажі автора, кількість і якість виставок; так і субʼєктивними: життєвий шлях художника, історія створення роботи, цікавість і глибина особистості автора. І ще сотні випадкових або ретельно прорахованих факторів впливають на фінальний цінник.
Я раджу початківцям не боятися й особисто знайомитися з творами мистецтва, художниками, галереями, кураторами. Ходити на виставки, купити вина і завітати в майстерню автора, відвідувати кураторські лекції. Світ художників лише здається недоступним, правда в тому, що митці люблять увагу до своїх робіт, тому залюбки приймають гостей, показують твори та розповідають історії, приховані в них.
Робота Нікіти Кадана. Фото: Voloshyn Gallery
Серед впливових колекціонерів сьогодні важливо згадати Бориса і Тетяну Гриньових — це подружжя, що живе в Харкові й давно збирає українське мистецтво. Їх колекція дійсно визначна, і вони продовжують робити все можливе, щоб талановите українське мистецтво лишалося в країні. Борис і Тетяна регулярно проводять виставки, близько спілкуються з художниками та критиками, запрошують гостей і розказують про твори, які їм вдалося придбати.
Колекціонерів в Україні досі недостатньо. Спираючись виключно на свій досвід, скажу, що найчастіше це власники середнього та великого бізнесів. Їх точно не обʼєднує індустрія чи вік, але єднає пошук нових сенсів. Він виникає там, де на інші професійні питання вже отримані відповіді. Нові колекціонери мають бажання створити та пізнати щось більше за них. Це пізнання нового світу і себе, та важливий внесок у збереження і підтримку української культури.
Робота Павла Макова «Фонтан виснаження». Фото: «ФОРМА»
Текст: Наталія Ткаченко
