У березні на нас чекають одразу декілька масштабних мистецьких проєктів: виставка номінантів на Премію PinchukArtCentre, що зібрала роботи двадцяти сучасних українських художників, експозиція «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні, 1900–1930-ті» в NAMU, яка встигла підкорити європейських глядачів і презентує роботи Олександри Екстер, Олександра Богомазова, Анатоля Петрицького й інших видатних митців XX століття.
Також радимо звернути увагу на персональні виставки Анни Звягінцевої, Романа Михайлова, Михайла Деяка й Ольги Марусин, експозицію «Випадкові події» в Українському домі, що об'єднала мистецтво та науку, і кураторський проєкт Нікіти Кадана «Тривога» у Voloshyn Gallery.
Анна Звягінцева, «Світлячок», Мистецький Арсенал
6 березня Мистецький Арсенал представив персональну виставку сучасної української художниці Анни Звягінцевої «Світлячок». Під час повномасштабної війни мисткиня віднаходить нову матеріальність — розчинну, прозору, але дуже живу. Також вона включає до своєї практики текстиль, що дає відчуття безпеки, хоч і може перетворитися на саван. Авторка звертається до тем переродження і надії та показує своїми роботами, що війна виявилась неспроможною знищити здатність мріяти й бачити красу. Символом внутрішнього світла стає світлячок, що допомагає долати страх перед дорогою навіть у найтемнішому лісі. Спираючись на це відчуття, Анна Звягінцева повертається до живопису, через який творить пейзажі. Вони занурюють у світ, де співіснують реальне і фантазійне. Кураторкою проєкту стала Наташа Чичасова. Відвідати виставку можна до 4 травня.
Виставка номінантів на Премію PinchukArtCentre 2025
У PinchukArtCentre відкрилася виставка номінантів національної премії. «Цьогоріч учасники представили нові роботи або нещодавні проєкти, які поєднують персональні історії, колективну пам’ять та роздуми про ідентичність. Виставка стала відображенням досвіду українського суспільства — трагедії й втрати, переплетені з життєстійкістю та вірою у майбутнє», — зазначає команда артцентру. Нагадуємо, що загальнонаціональна Премія PinchukArtCentre присуджується що два роки, починаючи з 2009-го, українським художницям та художникам до 35 років. Відвідати виставку можна до 13 липня.
«В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні, 1900–1930-ті», NAMU
Експозиція, що є частиною великого проєкту, який протягом 2022–2024 років представляв яскраву та драматичну історію українського модернізму в музеях Мадрида, Кельна, Брюсселя, Відня та Лондона. Виставка присвячена художникам, які прагнули оновити та європеїзувати українське мистецтво. Вони експериментували з кубофутуризмом, конструктивізмом, неопримітивізмом і створювали власні концепції.
Попри складні історичні обставини — від Першої світової війни та короткочасної незалежності УНР до репресій 1930-х років, — цей період став часом розквіту українського мистецтва. Проєкт також порушує питання національної ідентичності. До експозиції увійшло 57 творів живопису та графіки від 27 митців, серед яких Олександра Екстер, Олександр Богомазов, Анатоль Петрицький, Віктор Пальмов, брати Бойчуки, Олександр Архипенко, Василь Єрмілов та інші. Відвідати виставку можна до 4 квітня.
«Тривога», Voloshyn Gallery
7 березня галерея Voloshyn Gallery представила виставку-реконструкцію «Тривога», куратором якої став Нікіта Кадан. Серед робіт, що увійшли до експозиції, — твори Влади Ралко, Лесі Хоменко, Миколи Рідного, Олексія Сая, Нікіти Кадана, Євгенії Бєлорусець, Давида Бурлюка, Костянтина-Вадима Ігнатова та Олега Голосія.
Наприкінці лютого — у березні 2022 року галерея слугувала бомбосховищем для митців та їхніх родин. Перебуваючи там, сучасний український художник Нікіта Кадан почав розставляти навколо свого матраца роботи зі сховища галереї. Так утворилася виставка, що отримала символічну назву «Тривога». У час, коли «культурне життя» поступилося місцем боротьбі, експозиція стала проєктом максимально позбавленим зовнішньої мети та звичних цілей. Водночас твори знаних митців отримали можливість бути побаченими по-новому — у момент зламу політичної історії. А сучасні роботи стали свідченнями цього зламу, опинившись в епіцентрі катастрофи. Реконструкція вказує на дистанцію між початком повномасштабного вторгнення та станом, у якому ми перебуваємо сьогодні, з його хитким балансом між потребою критичної рефлексії та необхідністю негайних рішень посеред полум'я. Відвідати виставку можна до 27 квітня.
«Випадкові події», Український дім
«Випадкові події» — експериментальний проєкт, який можна побачити в Українському домі до 16 березня. Для першої частини виставки десять інноваторок і десять художниць переосмислили свої сфери діяльності та створили артоб’єкти на межі науки й творчості. Теми варіюються від глобальних викликів — ядерної безпеки та відповідального використання ресурсів — до особистих: жіночої тілесності, простору для самовираження й інклюзивності. Серед інсталяцій — роботи Альони Кузнєцової та Аліси Атаманчук, Катерини Тимошенко та Ольги Зоти, Олександри Клод та Алли Петренко-Лисак, Марії Леоненко та Настасі Клен, Катерини Шиман та Дарини Фес, Євгенії Лаптій та Олени Компанієць, Євгенії Григор`ян та Катерини Шаванової, Тетяни Чучко та Марини Левченко, Дар’ї Зименко і Тетяни Зубченко, Софії Брем і Лєри Полянськової.
Друга частина проєкту досліджує роль жінок у мистецтві та науці, починаючи з післявоєнного часу (кінець 1940-х років) і до сьогодні. У цій частині показані роботи мисткинь Аліни Ламах, Галини Зубченко, Ади Рибачук, Алли Загайкевич, Лесі Заяць, Оксани Чепелик, Оксани Плисюк, Марії Куликівської, Ксенії Гнилицької, Дани Косміної, Алевтини Кахідзе та Азізи Ескендер. А також науковиць Антоніни Прихотько, Зоре Аблямітової, Катерини Ющенко, Надії Харчук, Ірини Вавілової, Світлани Краковської, Нани Войтенко, Катерини Терлецької, Олени Паренюк та Ольги Малюти.
Читайте колонку однієї з кураторок проєкту Каті Тейлор для Harper's Bazaar Ukraine, в якій вона розмірковує про історію та жіночий рух, видатних науковиць і художниць, імена яких недостатньо відомі, про значення експозиції та важливість інституційної підтримки.
Персональна виставка Романа Михайлова, Bereznitsky Art Foundation
1 березня у Bereznitsky Art Foundation відкрилася персональна виставка сучасного українського художника Романа Михайлова. Митець двічі був номінований на премію PinchukArtCentre та є лауреатом лондонської премії Best Installation Award at Saatchi gallery. До експозиції увійшли нові живописні роботи художника. «Картини Романа Михайлова — це не просто образи, а глибокі мистецькі рефлексії, що змушують замислитися над взаємодією людини й суспільства, змінами часу та трансформаціями реальності», — зазначають на сторінці галереї. Автор осмислює теми свободи, втрати та адаптації до нових умов існування. Відвідати виставку можна за попереднім записом.
Михайло Деяк, «Післяобрази», Київська картинна галерея
До 19 березня у Київській картинній галереї можна побачити виставку сучасного українського художника Михайла Деяка «Післяобрази». «У цьому проєкті я здійснив спробу створити образ війни, не відображаючи бойові дії або військові засоби, а сконцентрувавши увагу на пам’яті — памʼяті про театр, про місто та людей, яких було жорстоко вбито <...> Стілець як об’єкт зображення в історії мистецтва — тема не нова. Починаючи від живопису Вінсента ван Гога та першої концептуальної інсталяції зі стільцями Джозефа Кошута і завершуючи дизайном та театром — йдеться про Ежена Йонеско і його постановку «Стільці». Усі стільці, а їх сорок два, мають деформовану та деконструктивну форму. Жоден із них не повторюється двічі, що символізує індивідуальність кожної людини», — розказує про свій проєкт художник.
«Маленьке тіло», Муніципальний мистецький центр, Львів
Групова виставка українських художників у Муніципальному мистецькому центрі Львова. Проєкт «Маленьке тіло», кураторкою якого стала Ксенія Фокіна, торкається питань самоідентифікації через власне тіло та спостереження за іншими. Серед учасників експозиції Олександр Гребенюк, Євгенія Григорʼян, Марта Сирко, Роман Пятковка, Марія Куліковська, Юрій Соломко, Алла Гужва, Мане Діас, Андрій Роік, Вероніка Моль, Крістіна Отчіч, Євгенія Купчан та Данііл Фрончко. «Тіло залишається носієм сенсів і дзеркалом, що відображає всю людську діяльність, визначає чуттєвий характер людського буття як його онтологічну ознаку», — зазначають на сторінці музею. Побачити виставку можна з 1 по 31 березня.
Резиденція Ольги Марусин у thesteinstudio
Галерея thesteinstudio продовжує свою програму творчих резиденцій. Третьою учасницею проєкту стане українська мисткиня і перформерка Ольга Марусин. Вона працює з темами особистої міфології, пам’яті, копіювання та повторення. Художниця зацікавлена в часовому та реляційному вимірі мистецтва, та звертається до різних медіа, серед яких текст, відео, хореографія, графіка та інсталяція. На резиденції у thesteinstudio Oльга буде працювати з фантазією про майстерню художника та продовжить свої експерименти з матеріалами. Серед них суровиця — солона вода, яку Ольга видобуває неподалік від рідного містечка Ланчин Івано-Франківської області. Свій проєкт мисткиня презентує 28 березня.
