У розпал повномасштабної війни в колекції Національного художнього музею України (NAMU) з'явилися два нові експонати: твори львівських художниць Марґіт Сельської та Люни-Амалії Дрекслер. Їхні роботи стануть відправною точкою розмови про феномен жінок-художниць об’єднання artes та їхню творчість в колі львівського модернізму.
У міжвоєнний період Львів був яскравим мистецьким осередком. У 1929 році в місті заснували творчу групу artes — в цей час до Львова повернулися молоді й радикально налаштовані митці, що пройшли навчання у Модерній Академії Фернана Леже та в інших європейських осередках.
Марґіт Сельська, «Ні, не хочемо війни», 1930-ті роки
У різні періоди з artes були пов'язані Отто Ган, Генрик Стренг, Єжи Яніш, Людвік Ліллє, Александер Кшивоблоцький, Роман Сельський, Марґіт Райх-Сельська, Тадеуш Войцеховський, Павло Ковжун, Анджей Пронашко, Дебора Фоґель та інші митці. Поєднуючи, здавалося б, несумісні течії та впливи, такі як сюрреалізм і конструктивізм, митці розвивали техніки фотоколажу і фотомонтажу.
З 1 по 3 лютого глядачі зможуть побачити в NAMU не тільки колаж Марґіт Сельської «Ні, не хочемо війни» і скульптуру Люни-Амалії Дрекслер «Йоланта», створену у 1910 році, а й досі невідомі фотографії Александера Кшивоблоцького періоду 1930-х, архівні матеріали про artes і портрет Дебори Фогель сучасного художника Влодка Костирка. Представить творчість відомих львівських модерністів художник, дослідник і куратор Андрій Бояров.
Люна-Амалія Дрекслер, «Йоланта», 1910
