MONATIK поділився з прихильниками новим музичним відео на композицію «Вічно танцююча людина», що увійшла до однойменного 4-го альбому артиста. До знімання кліпу, режисером якого стала Юлія Паскаль, співак залучив талановитих танцівників з різних куточків України.
MONATIK зазначив, що радий повернутися до звичного для себе жанру і підтримувати українську танцювальну індустрію, обдаровану молодь, митців і хореографів. На його думку, у важкі часи танець допомагає позбавитися негативу і триматися у формі фізично та морально.
На створення відео в характерному для себе стилі, що не вдавалося артисту з початку великої війни, MONATIK надихнув театр і ренесанс української культури, який відчуваємо ми всі. Особливо на співака вплинули популярна постановка Івана Уривського «Конотопська відьма» в театрі ім. Івана Франка та мюзикл Олени Коляденко «Кабаре», поставлений у київському Молодому театрі.
«Мистецтво — це завжди джерело натхнення для створення нового мистецтва. Мені дуже подобається, як зараз розвивається український театр. Я щиро радію тому, що на вистави Івана Уривського не можна вхопити квитки, на прем'єру «Кабаре» очікували так, що sold out оголошено за декілька тижнів до самої вистави. Також мені імпонує проєкт «МУР», який популяризує творчість українських письменників через жанр мюзиклу. Зараз вони збирають три Жовтневі палаци, і я бажаю їм тільки розвитку. Як представник музичної індустрії, я можу відмітити розквіт поетів та митців саме у цій сфері. Для мене яскравими прикладами є OTOY та Міша Правильний. Також мені до вподоби творчість Phil It. Я щиро можу назвати це музичним театром. Нині я вбачаю свою місію у підтримці танцювальної індустрії України та в тому, щоб допомагати людям боротися з важкими думками за допомогою музики»,
— зазначає MONATIK в ексклюзивному коментарі для Harper's Bazaar.
За словами режисерки Юлії Паскаль, працюючи над кліпом, команда хотіла поєднати різні види мистецтва і нагадати про силу української культури, що продовжує розвиватися навіть попри війну. Сюжет відео можна символічно розділити на три частини: спочатку герої зʼявляються в бомбосховищі, потім на сцені — завмерлі, ніби барельєф, вони поступово оживають і виходять у Світ, де проявляють себе.
«Я з дитинства захоплююся музикою, і це поєднання з візуалом, створенням символів та воззʼєднанням вищого з земним — усе це для мене проявляється в режисурі. Тому це так цікаво і резонує зі мною зараз. Я обожнюю танцювати. Один мій друг якось сказав: «Ти наче захоплена ритмом і закриваєш очі — твоя душа радіє». Ось що для мене танець — це прояв людської душі. І безумовно, також звʼязок зі своєю тілесністю та чуттєвістю. Він має терапевтичні властивості і знімає напругу. У «Вічно танцюючій людині» проставлена хореографія міксується з імпровізацією — вільним проявом почуттів. Коли музика з танцем зливаються, це перетворюється на суцільну магію»,
— розказує про відеороботу Юлія Паскаль.
