Американська акторка та режисерка Анджеліна Джолі, двічі нагороджена премією «Оскар», відвідала 78-й Каннський кінофестиваль. Вона вийшла на червону доріжку кіноогляду вперше за 14 років, обравши сукню кольору шампань від Brunello Cucinelli, прикрашену плетінням та лелітками. Зірка прибула на Лазурове узбережжя, щоб побачити прем'єру вестерна Арі Астера «Еддінгтон», у якому зіграли Гоакін Фенікс, Педро Паскаль, Емма Стоун та Остін Батлер.
Окрім того, Анджеліну Джолі запросили вручити спеціальну нагороду на прийомі швейцарського ювелірного бренду Chopard. Премією Trophée Chopard нагороджують молодих акторів, що мають винятковий талант та перспективну кар'єру. Цього року журі відзначило Марі Коломб та Фінна Беннета.
Зі сцени зірка фільмів «Містер і місіс Сміт» та «Чаклунка» виголосила промову про силу міжнародного кіно в часи глобальних потрясінь та згадала митців, яким не вистачає свободи та безпеки, і тих, хто втратив своє життя. Зокрема, акторка назвала ім'я Вікторії Амеліної — української письменниці та поетки, що загинула від ракетного удару по Краматорську 27 червня 2023 року.
«Я люблю міжнародне кіно. Воно переносить нас до інших країн, в особисті моменти, навіть на поле бою, ми відчуваємо зв'язок і співпереживаємо. Я думаю про такі фільми, як «Тінь мого батька» (My Father's Shadow), прем’єра якого відбудеться в Каннах. Все, що може зробити міжнародне кіно доступнішим, є необхідним та бажаним. Ніхто з нас не наївний. Ми знаємо, що багатьом митцям у всьому світі бракує свободи та безпеки, щоб розповідати свої історії, і багато хто втратив життя, як-от Фатіма Хассуна, вбита в Газі, Шаден Гардуд, убита в Судані, Вікторія Амеліна, вбита в Україні, та багато інших надзвичайних митців, які повинні бути з нами зараз. Ми завдячуємо тим, хто ризикує своїм життям і ділиться своїм унікальним досвідом, адже вони допомагають нам вчитися і розвиватися»,
— зазначила Анджеліна Джолі.
Акторка виступила перед зірковими гостями події: головою журі 78-го Каннського кінофестивалю Жульєт Бінош, Квентіном Тарантіно, Карлою Бруні, Голлі Беррі, Джеремі Стронгом, Альбою Рорвахер та іншими знаменитостями.
Нагадуємо, що Вікторія Амеліна була правозахисницею і документувала свідчення про воєнні злочини росіян у межах проєкту Truth Hounds. У 2024 році «Видавництво Старого Лева» опублікувало першу поетичну збірку Вікторії Амеліної «Свідчення». Вірші з цієї книги авторка почала писати на початку повномасштабного вторгнення, а останній був створений за декілька днів до її загибелі у віці 37 років.
У лютому 2025 року британське видавництво Macmillan видало книгу авторки War & Justice Diary: Looking at Women Looking at War («Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну»). Передмову до неї написала лавреатка Букерівської премії Маргарет Етвуд, авторка відомого роману «Оповідь служниці». Героїнями видання стали жінки, що прагнуть розповісти правду про події в Україні та досягти справедливості: журналістки, адвокатки, польові дослідниці. Зокрема, у книзі згадується історія лавреатки Нобелівської премії миру Олександри Матвійчук.
