Квітень видався насиченим і на події, і на враження — як у світі моди, так і поза ним. Усе це відбивалося і на наших джерелах натхнення. Команда Harper’s Bazaar розповідає про те, що зробило наш квітень особливим: які книжки та фільми стали для нас відкриттям, які культурні події запам’яталися нам найбільше і які враження стали для нас головними цього місяця. Сподіваємося, щось із цього переліку надихне і вас.
Ювелірне натхнення — сережки-квіти
Цього місяця флористичний тренд мене не відпускає. Нарешті знайшла ідеальні сережки-квіти — з металу, у золотому відтінку, дуже красиві й виразні. Ті самі, які одразу роблять образ особливим, навіть якщо це просто біла футболка з денімом.
Флористика в прикрасах цього літа звучить по-новому: без зайвої романтизації, натомість — акцентно, концептуально, трішки драматично. Великі сережки-троянди, абстрактні бутони, блискучі пелюстки, видовжені форми з кристалами — такі варіанти букетів на вухах зʼявилися у колекціях Casablanca, Carolina Herrera, Dries Van Noten, Bottega Veneta. І що приємно, тренд швидко підхопили масмаркет-бренди, тож знайти свою інтерпретацію нескладно. Це той випадок, коли один аксесуар задає тон усьому образу — і робить його трохи більш грайливим, трохи більш літнім.
Erdem
Zara
Національний музей у Варшаві
Я завжди намагаюся пізнавати нові міста та країни не лише через архітектуру та кухню, а й через мистецтво. Музеї для мене — це спосіб краще зрозуміти культуру країни та її історію. І саме таким відкриттям став Національний музей у Варшаві.
Його колекція — одна з найбільших у Польщі, понад 800 тисяч експонатів: від античності до сучасного мистецтва, від класичних картин і скульптур до дизайну та фотографії. Тут можна провести кілька годин поспіль (що ми з хлопцем і зробили) — і все одно захотіти повернутися. Мені найбільше запам’яталися картини Яна Матейка, особливо «Станчик» — це одна з найвідоміших робіт Матейка, яка принесла йому славу. Також музей організовує тимчасові виставки Пікассо, Шагала та багатьох інших митців.
До того ж сам простір — модерністський, дуже добре організований. Атмосфера в музеї така, що хочеться бачити більше, читати більше, дізнаватися більше. І це саме те відчуття, заради якого я люблю мистецтво.
Книга «Даруйте, я стиліст», Тетяна Кремень
Книжка, яка змусила сміятися вголос. Це повість-комікс про модну індустрію, у якій більше правди, ніж у десятку аналітичних колонок. Дотепна, іронічна, дуже стильна й трохи болюча для тих, хто працює в цій сфері не перший рік. У книжці є все: капосні клієнтки, стресові дедлайни, зірки з характером, дизайнерські колекції, зашкалюючий рівень стресу — усе це подається легко, з посмішкою та самоіронією. Стилісти тут — і герої, і жертви, і гвинтики індустрії, яка не зупиняється ніколи. Авторка пише легко, з гумором і повагою до професії, показуючи, що стилісти — це і герої, і жертви модної машини. Книжку порадив друг і я прочитала її з величезним задоволенням. Рекомендую всім, хто хоч раз був по той бік глянцю або просто хоче краще зрозуміти, чому фешн — це не лише красиво, а ще й нервово. Чесно кажучи, після прочитання захотілося колись і свої пригоди записати — матеріалу однозначно вистачить.
Фільм «Робота без авторства», Флоріан Генкель фон Доннерсмарк
Фільм, про який розповідало багато українських митців з рубрики Art Department, не відпускає кілька днів. Це одна з тих стрічок, після яких треба трохи часу, щоб усе переварити. Історія художника, який через мистецтво проживає власну травму, дуже зачепила. Тут і тема памʼяті, і спроба осмислити минуле — особисте й історичне. Візуально фільм бездоганний, повільний, потужний. Мене особливо вразив конфлікт між героєм і батьком його коханої — коли розумієш, що мистецтво може не просто вилікувати, а ще й розкрити те, що довго залишалося прихованим. І що деякі картини говорять більше, ніж будь-які слова.
Цікаво, що сценарій базується на реальних подіях: образ головного героя створено за мотивами біографії художника Герхарда Ріхтера. Доннерсмарк надихався книгою Юргена Шрайбера «Художник з Німеччини. Герхард Ріхтер. Драма сімʼї» — і це додає фільму ще більшого драматизму. Свого часу стрічку було висунуто від Німеччини на «Оскар» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою». І це абсолютно заслужено — така історія залишається з вами надовго. Дуже раджу — це справжній кінематографічний досвід.
Книга Коіке Рюноске The Practice of Not Thinking
Здається, що в нашому світі, перенасиченому інформацією — новинами, повідомленнями та цифровим контентом, — стає все важче відключатися і справді відпочивати. Не тільки фізично, а й на рівні власних думок. Приглушувати свої тривоги, сумніви, бажання постійно перевіряти стрічку, пошту чи месенджери. Навіть відкладаючи телефон, ми весь час про щось міркуємо, плануємо та переймаємося.
Книга японського автора Коіке Рюноске описує прості дзен-практики, які може застосовувати кожен, щоб відновити внутрішній баланс. Видання пояснює, як можна практично зосередитися на своїх органах чуття та переналаштувати мозок і тіло, щоб позбавитися від негативних думок і зайвого шуму, які посилюють нашу тривожність. Коіке Рюноске звертає увагу на те, як краще дихати, слухати, говорити, сміятися і навіть спати, щоб покращити свій стан та взаємодію з іншими людьми.
Серіал «Карем»
У квітні Apple TV+ представив нову історичну драму, присвячену Антоніну Карему — провідному французькому шеф-кухарю початку XIX століття. Він народився у бідній родині, але зміг стати учнем знаменитого паризького кондитера і швидко досяг майстерності. Карем цікавився архітектурою і здобув популярність завдяки своїм унікальним десертам, які він декорував цукровими композиціями у стилі класичних будівель. Він став першим у світі зірковим шефом наполеонівської доби.
8-серійний проєкт заснований на біографічній книзі Ієна Келлі. Головну роль у серіалі виконав 28-річний французький актор Бенжамен Вуазен. Варто зазначити, що команда хотіла створити образ, який був би зрозумілим і сьогодні, натхнений рок-н-ролом і стилем популярних виконавців накшталт Ленні Кравіца і Міка Джаггера.
Колекція дизайнерських об’єктів TUMAN
Відкриттям місяця для мене також стала колекція м'яких об’єктів TUMAN української дизайнерки та мисткині Тетяни Красуцької, присвячена внутрішній свободі, що гармонійно відтворюється в матерії. До капсули увійшли кушетка, диван і кушетка-гойдалка, що буквально балансують у просторі, поєднуючи скульптурну форму з відчуттям абсолютного розслаблення.
Тетяна Красуцька досліджує вплив дизайну на відчуття, створюючи мистецькі об'єкти, які трансформують навколишній простір і повертають до глибинних інстинктів. Вивчає, як дизайн здатен змінювати наші стани, настрій та самопочуття. Наповнювач всередині меблів з капсули TUMAN має ефект пам’яті та підлаштовується до вигинів тіла людини, створюючи відчуття підтримки, затишку та спокою.
Поштовхом до створення колекції став образ із модного шоу Alexander McQueen 2004 року, де вода стікала на тіло моделі в терновому вінку. На думку дизайнерки, це уособлення жінки, сильної у своїй вразливості, такої, що приймає свою «тінь», перетворюючи її на джерело натхнення. Мисткиня визначає свою роботу як скульптурний мінімалізм, при цьому плавність і тактильність її об’єктів формує інтимний зв’язок між ними та людиною. Селекцію TUMAN презентували у галереї сучасного колекційного дизайну Victoria Yakusha Gallery.
Проєкт «Функціональний код стійкості» — серія інтерв’ю з українськими дизайнерами про одяг з функцією
Сезон осінь-зима — 2025/26 Ukrainian Fashion Week справив неабияке враження на мене й укотре наголосив на важливості розвитку інклюзивності у fashion-індустрії. Коли мода звертає увагу на реальні потреби — народжується функція. Тож цього квітня ми представили проєкт «Функціональний код стійкості» — серію інтерв’ю з українськими дизайнерами, які нині працюють над одягом з функцією.
У межах проєкту засновники Andreas Moskin, Андрій Моськін та Андреас Білоус поділилися ключовими принципами у розробленні одягу з функцією. За словами дизайнерів, вони планують ввести адаптивну лінійку як сталу частину свого бренду — щонайменше 10% усіх колекцій.
«Інклюзивна мода — це не тренд. Це відповідь на потребу часу».
Юлія Перекрьостова, засновниця бренду Juliya Kros, започаткувала напрямок безбарʼєрності через призму концептуального одягу саме у сезоні осінь-зима — 2025/26. Ця колекція — насамперед свідома соціальна позиція бренду. Найближчим часом дизайнерка обіцяє ретельніше заглибитись у розроблення рішень для людей, які використовують крісло колісне.
Засновник бренду MAKI Макар Ципан розповів про тісну співпрацю з фокус-групами та способи досягнення функціональності виробів. Сьогодні MAKI працює над створенням максимально уніфікованих моделей, які будуть підходити якомога більшій кількості різних форм ампутацій. Макару вже вдалося розробити брюки, які можуть задовольнити людей із 10 найбільш поширеними формами травм.
«Сирена Серп Супутник», виставка Нікіти Кадана у Національному художньому музеї України
Одним із головних моїх культурних must visit цього квітня була виставка Нікіти Кадана «Сирена Серп Супутник», що об’єднала близько п’ятнадцяти робіт художника, створених після початку повномасштабного вторгнення. Проєкт представляє глибоку рефлексію щодо того, як війна змінює спосіб сприйняття мистецтва.
У межах виставки мистецтво занурюється у минуле й активно взаємодіє із сучасністю. Так, інсталяція «Тривога (Сирени та Щогла)» транслює особливу інтенсивність, із якою ми нині проживаємо життя на тлі постійної загрози його втратити, а «На місці відсутнього» — розмірковує про викрадені й знищені предмети української національної спадщини.
Інтерактивна виставка «Третє дихання»
Зізнаюся, збираючись на виставку «Третє дихання», що цього місяця відкрилася у просторі М82 на Подолі, я не мала жодних очікувань. Ба більше, я планувала провести там щонайбільше годину, проте «застрягла» у вирі інтерактивних інсталяцій і досліджень людських емоцій на понад три.
Що насправді відбувається у нашому «пункті управління емоціями», як утворюються складні переживання та кому з психотерапевтів і соціальних працівників ми зобов’язані знаннями про них — усе це розкривається у проєкті поряд із можливістю згадати такі прості дитячі радості, як малювання на стінах.
«Третє дихання» відкрилося дуже вчасно для мене, адже напередодні я відкрила для себе книги Брене Браун і саме розпочала досліджувати свої емоції й почуття.
Фільм «Гра в імітацію»
Ще одним джерелом натхнення для мене став фільм «Гра в імітацію» режисер Мортена Тильдума. Це стрічка, яка розповідає неймовірну історію Алана Тюрінга — людини, що змінила хід Другої світової війни й заклала основи сучасної інформатики.
Фільм дуже емоційний і непростий для перегляду, особливо для чутливих людей. Тут багато тем, які зачіпають глибоко: війна, самотність, боротьба із системою. Після перегляду залишається непростий емоційний слід. Але водночас ця історія настільки сильна й важлива, що її варто прожити разом із героями. Окрема увага — до візуальної частини: у фільмі надзвичайно гарна картинка і дуже тонко відтворено атмосферу тих років — у костюмах, у кольорах, у деталях. Це кіно, яке надихає і змушує задуматися.
Періодичне друковане видання «Літопис українського дизайну»
Цього місяця моїм натхненням став «Літопис українського дизайну» — друковане видання, створене за ініціативою дизайн-бюро Spiilka. До моїх рук потрапив тільки перший випуск, але вже з перших сторінок стало зрозуміло: це особливий проєкт. Проєкт, який не просто розповідає історію українського дизайну, а допомагає її відчути.
Коли перегортаєш сторінки, розумієш, наскільки глибокий саме український дизайн, скільки в ньому емоцій, характеру і пам’яті. Це справді те, що варто побачити — і для розуміння, і для натхнення. Сподіваюся, що скоро матиму змогу ознайомитися і з другим, і з третім випусками. І вам щиро раджу звернути на нього увагу.
Підготовка до Великодня
Для мене це завжди щось більше, ніж просто свято. У моїй сім'ї дотримуються традицій. Особливо я люблю випікати паски, хоча це дуже довгий і клопіткий процес. Проте результат завжди того вартий.
Є щось особливе в цій передсвятковій метушні — аромат здоби в домі, фарбування яєць, спільні приготування. Усе навколо наповнюється теплом і світлом. Велика частина цього процесу — не просто дотримання обрядів, а створення тієї особливої атмосфери, яка дарує сили і натхнення для нових ідей.
Попап BYREDO в паризькому Galeries Lafayette
Цього квітня ми мали змогу відвідати попап одного з наших улюблених парфумерних брендів у найбільш естетичному молі Парижу. Для привернення уваги до свого аромату BLANCHE марка BYREDO побудувала подушкову інсталяцію, яка нагадувала країну чудес з тих самих дитячих снів. Все біле, свіже, хрустке — якраз так ми і асоціюємо культовий запах.
Новий кленсер Meltaway Gel-Milk Cleanser від Grown Alchemist
Цей новий очищувальний засіб від Grown Alchemist — те, що ми радимо додати до вашої б'юті-рутини, якщо ви шукаєте ніжний, але ефективний демакіяж. Meltaway Gel-Milk Cleanser — це більше, ніж просто очищення. Завдяки продуманій формулі з чорничною, виноградною та кунжутною оліями засіб не тільки чудово розчиняє макіяж, SPF і забруднення, а й заспокоює та зволожує шкіру. Особливо тішить текстура: гель перетворюється на м’яке молочко при контакті з водою — ідеально для тих, хто прагне м’якого, дбайливого очищення без сухості чи подразнень.
Ідеальний нюд від Luxio — відтінок Innocent
Innocent від Luxio — це той самий нюдовий відтінок, який виглядає бездоганно завжди. Напівпрозорий, із ледь вловимим рожевим підтоном, він адаптується під тон шкіри, підкреслюючи її природну красу й чистоту нігтів. Універсальний, як біла сорочка, і такий же must-have. Innocent підходить для будь-якого сезону, образу та настрою — від весняного мінімалізму до щоденного «чистого» манікюру.
