Ще в 1938 році дизайнерка Елізабет Хоуз писала про те, що стиль змінюється лише тоді, коли змінюється саме життя. Сьогодні, в епоху стрімкої TikTok-моди й постійної гонитви за новим, її спостереження звучать не менш актуально, ніж майже сто років тому. Елізабет вважала, що мода — це паразит, який продає, стиль — це точка зору, яка виживає. Як влаштований наш смак? Чи можемо ми говорити про «сім років» у гардеробі? І чи справді ми втомились від моди, що постійно змінюється?
Від кутюру до філософії одягу
Ім’я Елізабет Хоуз відомо вузькому колу дослідників історії моди, але її ідеї — пророчі. У своїй книзі Fashion is Spinach, яка вийшла у 1938 році, дизайнерка чітко розділила поняття моди та стилю. Мода — це продукт, стиль — це позиція. І якщо мода народжується кожного сезону, то стиль, за її словами, змінюється лише тоді, коли змінюється саме життя людей. Орієнтир, що заслуговує на особливу увагу у світі, де нові колекції з’являються щомісяця.
Елізабет Хоуз, 1942 рік
Хоуз працювала між Парижем і Нью-Йорком і починала з копіювання haute couture для американського мас-маркету. Саме ця практика дала їй глибоке розуміння, чим відрізняється одяг, створений для продажу, від одягу, створеного з урахуванням людини. Вона вважала, що кутюр’є типу Ланвен або Шанель створюють стиль, тоді як великі універмаги продають лише «моду». І в цій системі одне завжди паразитує на іншому.
«Стиль — це те, що дозволяє вам, дивлячись на нього через сто років, відчути дух певної епохи. Мода — лише продажний апетит»,
— писала вона.
Показ Lanvin у Парижі, 1950 рік
Міф про новизну: навіщо змінювати гардероб кожен сезон?
Найрадикальнішою частиною філософії Хоуз стала її критика сезонності. Вона мріяла про світ, у якому дизайнери не змагаються з часом, а працюють над речами, які будуть потрібні клієнту роками.
«Не існувало б моди, був би лише стиль. І стиль змінюється приблизно раз на сім років»,
— стверджувала вона.
Звідки ця цифра — сім років? Хоуз не давала їй чіткого пояснення. Але сама ідея циклу, що триває довше за сезон або навіть за кілька років, виглядає сьогодні майже революційною. Цікаво, що термін «семирічне свербіння» (seven-year itch) з’явився в культурі значно пізніше — після однойменного фільму з Мерилін Монро у 1955-му. Проте, як показують сучасні дослідження, саме на сьомому-восьмому році шлюбу частіше трапляються розлучення — тож ця теорія має певне психологічне підґрунтя. Можливо, це справді стосується і стосунків із речами у гардеробі.
«Це той тип споживання, який підтримувала Хоуз, — довготривалі стосунки з річчю, а не короткочасне захоплення».
Khaite
«Тихий шик» і реальні речі для реальних людей
Фешн-критикиня The Washington Post Рейчел Ташджіян за кілька хвилин до дебюту Франсес Гові як креативної директорки американського бренду Fforme сказала:
«Ми одягаємося однаково вже дуже довго. Все — оверсайз і скроєно доволі практично. Якщо брати за орієнтир семирічне правило — складно сказати, де ми зараз».
Проте, на її думку, саме зараз дедалі більше дизайнерів починають працювати не з модою, а зі стилем — роблять «реальні речі для реальних людей».
Бренди на кшталт The Row, Khaite або Toteme сьогодні б’ють фінансові рекорди. Їхній підхід: базовий гардероб, продуманий до дрібниць, з акцентом на якість, а не на новизну.
«Це як синтез. Дизайнери продовжують це показувати, а люди — носити»,
— каже Ташджіян. Але вона визнає парадокс: як говорити про речі на десять років, якщо індустрія працює за схемою «дві колекції на рік як мінімум»?
The Row
Альтернатива: не сезон, а сенс
Олівія Вілланті, засновниця мексиканського бренду Chava Studio, не дотримується традиційного календаря моди. Її сорочки шиються на замовлення, коштують від $300, і її клієнтки приходять не за новим, а за тим самим — добре скроєним, ідеально посадженим, розумно продуманим. Її підхід дуже близький до того, що колись пропонувала Хоуз.
«Якщо ти робиш щось дуже добре — це можна продати чесно. Але це складно. Особливо якщо тобі важливі якість і сталість»,
— каже вона.
Її наймодніший продукт — укорочена смокінгова сорочка, можливо, вийде з моди через кілька років. Але кістяк колекції тримають речі, які навряд чи втратять актуальність. Як каже Олівія,
«Наші клієнти приходять не лише по сорочки, а по відчуття крою. І це завжди буде мати стильний вигляд».
Toteme
Стиль — не протилежність сезонності
Те, що стиль живе довше за моду, не означає, що він має бути консервативним. Як зазначає модна оглядачка Таснім Ахмед, найсильніші дизайнери будують колекції навколо однієї ідеї, з якою працюють роками. У Prada це спідниця трохи нижче коліна. У Dries Van Noten — складні силуети. Але, змінюючи тканини, пропорції, теми, вони створюють те, що відповідає запитам часу і разом з тим залишає стиль цілісним.
«Якщо кожні кілька місяців ти міняєш усю архітектуру бренду, чи створюєш ти одяг для людей?»
— риторично запитує вона.
Дженніфер Альфано, ексредакторка модного глянцю і засновниця The Flair Index, вважає, що сьогодні ми радше спостерігаємо не еволюцію стилю, а хаос — бо немає більше табу. Все можливо. Але саме це й створює потребу у стилі як у фільтрі — як у системі координат, що дозволяє зберегти орієнтири в надлишку вибору.
Prada
Стиль — це час
У світі, де Zara встигає вивести нову модель на полиці за два тижні, а TikTok «вбиває» тренди за кілька днів, думки Елізабет Хоуз звучать майже утопічно. Але саме тому вони важливі. Вони змушують замислитися: чи хочемо ми ще жити в парадигмі «постійної новизни»? Чи готові ми обирати не просто новий тренд, а власну систему координат — свій стиль?
Можливо, не варто міняти пальто кожного вересня? Можливо, справжня революція — це зберегти його на сім років. Або навіть більше.
Джерело: Harper's Bazaar USA
