Яким сьогодні є свідомий український бренд? Він турбується про сенси у своїх колекціях, звертаючись до національних надбань та історії; він залишає своє виробництво в Україні, щоб підтримувати економіку країни і надавати українцям робочі місця; він долучається до благодійних заходів.
У ці буремні воєнні часи народилося чимало брендів, що своєю діяльністю допомагають Україні й українцям. Серед них — стрітстайл-лейб RDNY, що створює стильний одяг із глибокими сенсами. Він закарбовує на своїх виробах зображення знакових пам’яток міст, аби кожен мав змогу відчути їхній затишок, де б не перебував. Свою першу колекцію RDNY присвятив величі та красі Києва, помістивши на худі та футболки вишивку у вигляді Золотих воріт, Софійського собору та інших місць.
Окрім цього, бренд має важливу соціальну місію, а 5% від продажів спрямовує на допомогу волонтерам і лікарням.
Про відкриття власного бренду в умовах повномасштабного вторгнення, розробку першої колекції та благодійну діяльність розповіла засновниця RDNY Любов Бессараб в інтерв’ю Harper`s Bazaar Ukraine.
Бліц
Естетика RDNY у трьох словах. Вільний, сучасний, креативний.
Скільки людей нині працює над брендом? Зараз команда дуже маленька. Я працюю разом із подругою, яка просто незамінна, вона абсолютний провидець, коли йдеться про маркетинг. У неї безмежний талант, і я дуже довіряю її досвіду та ідеям. Мої особисті обов’язки охоплюють усе, що може знадобитися для керування брендом: від фінансової аналітики до дизайну та розвитку сайту. Це так захопливо. Наше виробництво розміщено на кількох фабриках у Києві, кожна з яких має власний досвід — відшив, вишивка та друк на одязі. Також нещодавно до нашої команди приєднався стажист, який із захватом дізнається, як працює стартап, і його відповідальність здебільшого стосується фінансового аспекту розвитку бренду. Ми раді розвиватися далі.
Риса характеру, що є визначною для засновниці бренду. Швидке мислення в кризові моменти.
З-поміж діячів модної індустрії вас надихають... Вірджил Абло, Юлія Пеліпас і Симон Порт Жакмюс.
Який виріб бренду RDNY ви одягаєте найчастіше? Худі! Особливо коли дуже сумую за домом, можу розглядати рукава годинами.
З чого почалася історія RDNY? Які проблеми постали перед вами при заснуванні бренду в умовах повномасштабного вторгнення?
Історія RDNY виникла з мого суму за домом. Коли почалася війна, мене не було вдома, а моя сім’я залишилася в Києві. Довгий час я не могла повернутися в країну, я хвилювалася за родину і за Київ, аби він залишився таким, яким я його бачила востаннє — цілим, сильним, наповненим культурним життям і яскравістю. Тож я знайшла розраду в ілюструванні деяких із моїх улюблених місць і пам’яток. Затишок, який вони мені приносили, спонукав хотіти тримати їх поруч із собою завжди. Природно, я подумала, що ця концепція нагадує те, чому люди роблять татуювання, — дуже патріотична людина, ймовірно, витатуює своє місто на рукавах, і з цієї ідеї народився дизайн.
Але насправді бажання допомогти будь-яким способом підштовхнуло мене розпочати бізнес, я дійсно хотіла створити постійний потік фінансової допомоги в країну через пожертви. Також для мене було дуже важливо мати виробництво в Україні, щоб підтримувати економіку.
Економічно це, звичайно, дуже складний час для роботи будь-якого бізнесу, а особливо для його відкриття. Через нещодавні проблеми з електроенергією та освітленням ми зіштовхнулися з серйозними перешкодами у виробництві. Однак бренд має дуже сильну місію, тому ми залишаємо наше виробництво в Україні та зберігаємо відсоток від продажів як пожертви українським благодійним організаціям та волонтерам.
З іншого боку, працюючи з українськими виробництвами, фабриками, я бачу цю здатність українських людей об’єднуватися та допомагати один одному. Було багато випадків, коли виробники бачили мої речі, дізнавалися про нашу місію і вітали мене та дуже допомагали.
Якою є місія RDNY та ваша особиста місія як дизайнерки?
Я мрію працювати у світі моди, який допомагає людям. Яким не керує капіталізм і який не шкодить навколишньому середовищу та працівникам у ланцюжку поставок моди (fashion supply chain). Зараз це важко встановити, особливо як невеликому бренду, оскільки ринок дуже переймається заробітком грошей. Але я думаю, що з молодими споживачами, які все більше і більше піклуються про соціальні проблеми, навколишнє середовище та суспільство, ми можемо це зробити.
Як на концепцію бренду вплинула ваша особиста історія?
Перш ніж заснувати бренд, я зосереджувався на розвитку свого мистецтва, і це дійсно вплинуло на те, як я створюю свої колекції у RDNY.
Я маю цифрову платформу Hustynochkaa (Instagram), присвячену українській хустці. Моєю великою пристрастю було розповідати людям з усього світу про Україну через мистецтво, знайомити їх з нашою традиційною хусткою. Крім того, мені завжди було цікаво досліджувати українські міста, традиції, ремесла та культуру, зображати їх через різні візерунки та символи на хустках.
У мене була мистецька виставка в Лондоні, і я була настільки натхнена, коли побачила, як багато людей хотіли дізнатися саме про цю хустку, про нашу культуру, і наскільки ці картини та ілюстрації допомогли створити розмову про Україну, допомогли українській культурі процвітати на міжнародному рівні. Тому, коли почалася війна, я дотримувалася подібного підходу, але в моді.
Я вважаю, що незабаром ми здійснимо нашу міжнародну експансію, оскільки це є дуже важливим, тим більше, коли наша країна зазнає нападу. Нам потрібно, щоб наші голоси були почуті, а мода та мистецтво — це мій спосіб використовувати свій голос.
Розкажіть про першу колекцію свого бренду: як вона подолала шлях від ідеї до реалізації?
Розробка першої колекції була дослідженням. Я дуже вдячна Сержу Смоліну. Він допоміг мені зорієнтуватися в індустрії моди та зрозуміти, як весь цей процес працює в реальному житті. Оскільки я стикалася з цим лише в університеті, і дійсність відрізняється від того, що написано в підручнику.
Встановлювати зв’язки з командою постачальників було складно: дизайнери конкурентоспроможні, кошти постачальників і кількість замовлень диктуються ринком, і це дуже важко для молодого бренду. У мене було обмаль заощаджень, тому кожне рішення мало бути правильним.
Але було дуже корисно, коли постачальники мали змогу почути нашу місію та побачити наші дизайни. Часом вони допомагали нам — деякі погодилися зменшити мінімальну кількість одиниць для замовлення.
Перша лінійка RDNY була присвячена столиці України. Які подальші плани бренду? Чи плануєте ви працювати з темою постраждалих внаслідок бойових дій або окупованих міст?
Ми раді досліджувати більше міст, а також набагато більше символів, присутніх в Україні, це можуть бути мистецтво та художники, архітектура, традиції та люди.
Я не думала про створення колекцій зі знищеними містами, оскільки деяким клієнтам здається болісним, можливо, навіть неетичним намагатися монетизувати ілюстрації міст, які були зруйновані та все ще перебувають під окупацією, не маючи поки здатність, наприклад, пожертвувати на їхній ремонт.
Яку колекцію ви мріяли б створити у мирні часи?
Хотілося б створити колекцію, натхнену українською природою, нашою землею та нашою історією.
Мене дуже приваблює історія чаклунства, яке зародилося на нашій території, тому, можливо, щось пов’язане з цим. Я думаю, це буде символом сили та могутності, які наша нація отримала через походження, спадщину, виховання та місце народження.
Важливим аспектом діяльності бренду є благодійність. На чому ви сфокусовані зараз?
Нещодавно ми прийняли рішення робити свої пожертви виключно активним волонтерам. Частково тому, що зрозуміли, що наші споживачі за межами України можуть утримуватися від пожертвувань на армію, оскільки хотіли б більше допомагати цивільним. Але також і тому, що ми відчуваємо, що волонтери роблять неймовірну роботу, евакуюючи людей з прифронтових міст, допомагаючи тваринам, надаючи медичну допомогу тим, хто цього потребує. І ми хочемо цьому сприяти.
Коли ми зазнаємо сильного нападу, бачимо постраждалих, у нас виникає бажання дати відсіч агресору. Прикладом цього є атака на лікарню «Охматдит» і кількість пожертв, які були зібрані тоді. Або так само в перші дні війни, коли ми бачили більше добровольців, ніж зброї, яка була на той час. Я думаю, це український незламний дух.
Як вам вдалося досягти балансу між комерційними цілями бренду та його соціальним спрямуванням?
Це, мабуть, найскладніша сторона цього бізнесу. Ми все ще працюємо над здобуттям цього балансу, постійно переглядаємо відсоток пожертвувань, ціни та витрати на виробництво. Мета полягає в тому, щоб мати постійний потік продажів — постійний потік пожертвувань для тих, хто потребує допомоги. Але це легко сказати і не так легко цього досягти.
Покупці дуже чутливі до ціни, а вартість виробництва досить висока. Проте ті, хто захоплюються нашою місією, стають нашими лояльними, постійними клієнтами. Ми знаємо, що з лояльною спільнотою навколо бренду наближаємося до мети.
Які ресурси зовнішні та внутрішні допомагають вам підтримувати себе та свою команду в нинішніх реаліях?
Ми з командою дуже мотивовані роботою. Місія бренду справді узгоджується з нашими особистими місіями та, безперечно, допомагає усвідомлення, що ми робимо все можливе, щоб допомогти нашій країні.
Нам приємно працювати разом. Я дуже рада, що знайшла свою команду, вона безмежно надихає. Так само проведення часу з родиною — це незамінна частина мого життя, що приносить мені багато сил, спокою та натхнення.
Розкажіть про три головні уроки, які ви пройшли з моменту заснування бренду.
Аспект номер один — це робота лише з людьми, які поділяють вашу місію, робочу етику та почуття лояльності. Багато молодих людей сприйнятливі до коворкінгу, ми всі прагнемо допомагати один одному, але я зрозуміла, що це працює лише з тими, кому можна довіряти на сто один відсоток.
Крім того, ми як молоді і творчі люди маємо багато драйву та багато ідей. Ці характеристики є невіддільною складовою відкриття бізнесу, але вони також можуть стати причиною розчарування, коли стартап повільно розвивається. Тож добре розуміти бізнес-реальність важливо, щоб не вигоряти.
Останнє — це освіта в поєднанні з практичним досвідом, навіть якщо це лише онлайн-курс і стажування. Спробуйте перевірити свої навички в межах бренду, який уже працює; спостерігайте за всім, що робить його команда; пізнавайте нутрощі індустрії, у якій хотіли б запустити бренд. Так ви матимете достатню кількість практичних знань та впевненості, щоб почати. Решта прийде з розвитком.
Яку роль, на вашу думку, відіграють українські бренди у збереженні української культури?
Художники і дизайнери мають стільки творчої сили, щоб черпати натхнення з багатої історії України та висвітлювати її сучасним, креативним і доступним способом. Особливо молоді митці: я вважаю, що наш обов’язок як наступного покоління українців — допомогти нашим звичаям, мистецьким традиціям та історії жити, розвиватися і не забуватися, а ремісничим традиціям — не відмирати.
Талант і творчість допомагають встановити зв’язок з нашою історією та культурою у формах, які будуть найбільш впізнаваними та легко засвоюваними для молодих поколінь.
Яким ви бачите місце бренду RDNY у відновленні країни після війни?
Як я вже зазначала, наша місія — усіма можливими способами допомогти Україні здобути перемогу. Наразі ми робимо донати волонтерам та лікарням завдяки продажам. Коли ця перемога прийде, буде потреба у репараціях, як фізичних — на наших територіях, так і на емоційному та психологічному плані.
Мені дуже близька сфера психології, і я хотіла б продовжити наші пожертви, і, сподіваюся, мати можливість вплинути на психічний добробут наших захисників і дітей, які постраждали під час війни.
