Кожна фотографія — це не просто зображення, а цілий всесвіт, сповнений емоцій і особливих сенсів. Фотографія — це мова, яка не потребує слів. Вона відкриває нові горизонти, допомагає побачити красу в повсякденному і розповідає історії, що залишаються з нами на все життя. Фотографія може захопити мить, передати емоцію, розповісти історію і зберегти її для майбутніх поколінь.
Шеф-редакторка сайту Harper’s Bazaar Катерина Попова поспілкувалася з талановитою парою фотографів і засновників проєкту VYD agency — Веронікою й Тарасом Молоток, які разом створюють по-справжньому глибокі та стильні проєкти. Їхня спільна робота відрізняється глибиною, творчим підходом та унікальним стилем.
Вероніка і Тарас поділилися з нами своїм досвідом, розказали про те, як вони починали свій творчий шлях і що надихає їх сьогодні, про їхні улюблені проєкти, найцікавіші зйомки та особливі моменти, які вони вважають важливими у своїй кар'єрі. Також творча пара розказала про плани на майбутнє, мрії, які вона ще прагне здійснити, і поділилася порадами для молодих фотографів.
БЛІЦ
Скільки років ви фотографуєте?
5 років
Ваші улюблені фотографи?
Kulesza & Pik, Mario Sorrenti, Maria Thornfeldt, Peter Lindbergh
Ваш улюблений жанр фотографії?
Fashion, commercial, product photography
Плівка чи цифрова фотографія?
Плівка
Ранкове чи вечірнє світло?
Ранкове
Кольорове чи чорно-біле фото?
Кольорове
Портрет чи пейзаж?
Вероніка — портрет. Тарас — пейзаж.
Ваша улюблена камера?
Leica M11
Студійна чи вулична фотографія?
Вулична
Скільки зображень ви бачите за день?
Мінімум 100 щодня, буває, що і 2000
Ваше улюблене фото?
Про початок карʼєри
Судячи з ваших особистих акаунтів в Інстаграм, ви займаєтеся фотографією вже давно. Як ви прийшли у світ фотографії? Що вас надихнуло на цей шлях?
Вероніка: Близько 6 років тому я працювала SMM-фахівцем у декількох проєктах (ще в тому форматі, коли ти одночасно контент-директор, копірайтер, піарник тощо) і відчувала велику прірву між матеріалом, який мені надають для постингу, і тим, як бачу проєкт і його візуальну частину я сама. У Тараса на той час вже була камера, тому попросила його допомогти мені зі зйомками. Так ми почали знімати перші комерційні матеріали. Фактично натхненням та поштовхом стала нестача свіжого у всіх сенсах матеріалу, який ми вирішили продукувати самі.
Чи пам’ятаєте ви свою першу камеру? Якою вона була?
Тарас: У мене першим був цифровий Canon 700D — це щось типу просунутої камери для сімейних подорожей.
Вероніка: А в мене — плівковий Zenit-E, знайдений у старшого брата.
Ви пам'ятаєте свій перший кадр?
Обоє: На жаль, ні. Але це точно було щось типу пейзажу з заходом сонця чи ромашки у траві. (Посміхаються. — Прим. ред.)
Якою була ваша перша професійна зйомка? Що змінилося з тих часів?
Одним із наших перших комерційних проєктів було знімання для бренду СOOSH. Тоді ще зазвичай знімали в Тернополі, лише з денним світлом, луки формували на ходу, одночасно продюсували, стилізували, інколи відпарювали одяг — все «на колінах» і у швидкому темпі. Але це було давно! Зараз усе по-іншому і в нас, і в бренду.
У теперішніх реаліях цінуємо можливість працювати з великими командами, де в кожного своя зона відповідальності. А ще відчуваємо, як швидко набирає обертів розвиток індустрії та всіх, хто в ній «вариться». Це надихає і змушує бути в тонусі.
Чи мали ви якісь сумніви або труднощі на початку кар'єри? Як ви їх подолали?
Ох, сумніви з нами присутні й досі (присвячується усім творчим особистостям)! (Посміхаються. — Прим. ред.) Але намагаємося раціонально помічати свої успіхи.
Щодо труднощів — коли ми вирішили зосередитись саме на fashion-фотографії, якось одразу замахнулись на те, щоб працювати з командами (стилістами, моделями, брендами), які давно в індустрії і, відповідно, значно більш досвідчені. Тому доводилося в екстрашвидкому темпі підтягуватися до їх рівня, щоб усі отримали класний результат.
Хто найбільше підтримував вас на початку вашого творчого шляху?
Нам пощастило мати коло друзів, які радіють успіхам агенції інколи навіть більше, аніж ми. А також батьки, рідні. Загалом, усі найближчі на нашому боці.
Розкажіть про ваш проєкт VYD agency. З чого все почалося і як він зараз розвивається?
Ще під час роботи Вероніки на посаді SMM-фахівця ми отримували більше запитів на співпрацю, аніж могли опрацювати вдвох, тому почали формувати команду, яка виросла в агенцію. З часом послуги та формати співпраць трансформувались, ми інтуїтивно змінили курс саме на візуальні комунікації, звузили нішу до fashion та retail і залишаємось рухатися та рости тут.
Про фотографію
Як би ви описали свій стиль фотографії? Хто допоміг вам його сформувати?
Зараз чітко розуміємо, що наш стиль — це відображення нас самих. Спокійно, чисто, мінімалістично, дуже природньо та без ускладнень. Так живемо, і так інтуїтивно й знімаємо.
Де ви шукаєте натхнення для нових зйомок?
Вероніка: Я часто формую ідею, беручи за основу локації, надихаюсь фільмами та, звісно, роботами колег у світі.
Тарас: Я люблю робити щось не як у всіх. Тому часто спостерігаю за трендами й намагаюсь створити щось інше. Також ми обоє надихаємося колекціями, до знімання яких готуємося: формуємо ідею залежно від мудборду.
Як ви знаходите баланс між комерційними замовленнями та творчими проєктами?
Ох, зараз насправді нелегко. Кількість запитів на комерційні замовлення вражає (знаємо, дивно в наших реаліях). Інколи доводиться відмовлятись від роботи, щоб дати собі час на «відновитися».
Часто намагаємося творчість інтегрувати у комерційний проєкт, переконати команду відзняти класний кадр попри те, що він «не продає». Це працює.
Як, на вашу думку, змінилася фотографія з розвитком технологій?
Гадаємо, її цінність дещо втратилась, але водночас набула нової форми. Попри кількість зйомок та кадрів, що вже існують у світі, нас усіх ще досі можна чимось здивувати. 
Як ви вважаєте, яка роль фотографії в сучасному суспільстві?
Фотографія зараз — це необхідний кожному інструмент. Ми використовуємо його для фіксації. Використовуємо для трансляції того, що не на поверхні. Сюди ж віднесемо і відео. Наш мозок загалом зчитує візуальні матеріали значно глибше, ніж здається. Роль фотографа — бути мостом між сенсами і готовим зображенням.
Які нові тенденції у світі фотографії ви вважаєте найцікавішими?
Нещодавно ми саме розмовляли про те, на який космічний рівень вийшов зараз сет-дизайн у зйомках. Бренди відтворюють у декораціях пляжі, спортзали, імітують гаражі, кухні, авто, і усе це лише для того, щоб відзняти лукбук. Це вражає.
Як ви працюєте з кольором у своїх фотографіях? Яке значення він має для вас?
Також намагаємося не ускладнювати. Нам подобається зберігати природні відтінки, текстури, не прибирати усе до глянцю на ретуші. Колір — ретранслятор настрою колекції, її ідеї. Завжди пам'ятаємо про це на постпродакшені.
Чи є фотографії, які мають для вас особливе значення або з якими пов'язані важливі спогади?
Ми любимо цю серію. Це був перший едиторіал, перша для нас публікація, тому спогади про неї завжди теплі. Знімання цієї серії мало відбутися 24 лютого 2022 року, але не відбулось. Менше ніж через рік ми повернулися до цієї ідеї та все ж втілили її.
Як ви ставитеся до копіювання стилів інших фотографів? Ви вважаєте це формою навчання чи плагіатом?
До копіювання ставимося негативно, це усе ж про крадіжку інтелектуальної власності. Але підтримуємо правило «кради як митець»: спостерігати за роботами тих, хто тобі імпонує, виокремлювати деталі та формувати власний стиль — ось це, вважаємо, про навчання.
Чи доводилося вам знімати в екстремальних умовах? Як ви готуєтеся до таких зйомок?
Звісно, були й спека, і неймовірний вітер, і злі собаки на локації. З усім розбирались на ходу. (Посміхаються. — Прим. ред.) До погодних умов намагаємося підготуватися заздалегідь, одяг та взуття обираємо зручні на абсолютно всі зйомки, навіть ті, що в студії. З нещодавніх відкриттів — термальна вода. Беремо її з собою у спеку.
Як ви вважаєте, що робить фотографію дійсно видатною?
У світі комерції вважаю, що видатний кадр — справа рук талановитої команди. Від гафера до стиліста, від б'юті-команди до фотографа і т. ін. Якщо усі налаштовані на якісну роботу, впіймали певну синергію — чекайте видатний кадр.
Розкажіть, що для вас хороша фотографія?
Для нас це сукупність хорошого світла та внутрішніх налаштувань усіх, хто залучений у процес. А ще less is more — про те, щоб не намагатись зробити щось неймовірно складне у всіх процесах. Часто достатньо чистого портрета на білому фоні.
Чи є у вас role model у світі фотографії?
Для нас це фотографи польського походження — Kulesza та Pik. Це подружжя, яке також балансує між спільною кар'єрою та побутом, що нелегко. (Посміхаються. — Прим. ред.)
Що для вас означає краса?
У відповідь напрошується банальна істина або істинна банальність — вона в очах того, хто дивиться. Краса там, де красивий внутрішній світ.
Фотографія сьогодні стала чимось більшим, ніж просто зображення. Коли індустрія не була настільки комерціалізованою, фотографія не була потоковою. Як ви думаєте, чи може зараз з'явитися новий Гельмут Ньютон або Стівен Мейзел? Людина, яка 20 років поспіль робить видатні кадри?
О так, ринок зараз перенасичений. Проте фотографи продовжують писати історію, а отже, створювати видатні кадри. Вважаємо, зараз ми саме проживаємо період зміни поколінь і вже за декілька років побачимо в індустрії нових Енні Лейбовіц та Маріо Сорренті.
Про плани та мрії
Кого ви мрієте зняти?
Тарас: Я давно мрію відзняти sport commercial, щось для Nike, Adidas або футбольного клубу Real Madrid.
Вероніка: А я мрію сфотографувати Кіру Найтлі. А щодо комерції — цікаво було б попрацювати з брендами Jil Sander і Loewe.
Як ви бачите своє професійне зростання в найближчі 5-10 років?
Ох, спланувати майбутнє далі ніж на 6 місяців — зараз це виклик. Але якщо помріяти, бачимо себе в Європі, з можливістю бути мобільними — сьогодні зняти в Парижі, завтра в Києві, а за декілька днів у Барселоні. Хочемо зберегти можливість знімати самостійно, а ось процеси продюсування, комунікації, постпродакшену делегувати команді агенції.
Є мрії або цілі, які ще залишилися нездійсненними у вашій кар’єрі?
Звісно, рости є куди! Ціллю та мрією залишається обкладинка спочатку діджитал, а пізніше — друкованого видання, кампейн для Loewe і, звісно, для ФК Real Madrid. (Посміхаються. — Прим. ред.) А якщо без жартів, наша ціль і мрія зараз — це можливість працювати як у Європі, так і в Україні.
Що б ви порадили молодим фотографам, які тільки починають свій шлях?
Багато знімати! Практика та промахи навчають швидше будь-яких гайдів. А ще бути відкритим та легким — враження про вас як у замовника, так і у команди знімання формується часто не за результатом, а саме за процесом.
