Гастрожурналістка Маша Сердюк розповідає, чому з цим святом у неї асоціюється не Париж, а Італія, а також дає кілька порад, які допоможуть вам влаштувати романтичну вечерю до Дня святого Валентина в італійському стилі.
«Якщо ти мав щастя замолоду жити в Парижі, то хоч де б ти не бував згодом, він довіку залишиться у твоєму серці, бо Париж — це свято, що завжди з тобою»,
— писав у 50-х роках минулого століття Ернест Гемінґвей.
Маю підозру, що, коли старий Гем писав ці рядки, він просто не був в нормальній Італії. Під словом «нормальна» я маю на увазі мирну, бо в Італії-то він був, але під час Першої світової війни, коли добровольцем пішов служити на італійський фронт. Там він був поранений і лікувався в шпиталі в Мілані, де мав роман з медсестрою, — про все це, до речі, він написав роман «Прощавай, зброє!».
Тому не дивно, що Париж, в якому письменник жив кілька років після всіх цих страшних подій, став для нього промінчиком світла. Війна скінчилася, в Парижі панував мир, а отже — спокій, радість і любов. І попри відверто злиденне життя дарував відчуття свята. Жив би Гемінґвей у наш час і мав змогу порівнювати Париж із, скажімо, тим самим Міланом або ж Римом і Венецією, навряд чи святом він би назвав саме французьку столицю.
Погодьтеся, мало хто вміє так святкувати життя, як італійці. Так, французи теж великі гедоністи, проте мешканці «чобітка» самі по собі є уособленням свята: відкриті, веселі, завжди жестикулюють, голосно розмовляють і ще голосніше сміються. Щодня їдять тісто і не гладшають, п’ють вино, вечеряють без смартфонів, бо багато говорять і неспішно живуть своє життя. Хіба це все не є святом?
І якщо вже говорити про свято на честь Дня святого Валентина, то чому б не влаштувати його в італійському стилі, потішивши себе і кохану людину італійськими стравами на вечерю?
Чому саме вечерю? Бо зі сніданком в італійців все максимально просто: зранку вони їдять корнето (італійський родич круасанів) і п’ють каву з молоком. Корнето, до речі, порожній, тобто без жодних додатків.
Нижче пропоную ідею повноцінного італійського меню до Дня закоханих. Приготувавши ці страви, можна ненадовго відчути себе в Італії. Головне, не забудьте красиво сервірувати стіл, запалити свічки, купити пляшечку просеко або к’янті й фоном поставити красиву італійську музику.
Закуска
Бурата з апельсинами
Саундтрек: Peppino Gagliardi — Che Vuole Questa Musica Stasera
Розпочати романтичну вечерю можна з бурати. Цей вишуканий італійський сир, що складається з мішечка молодої моцарели, наповненого кремом зі страчатели, ідеально поєднується з усіма продуктами на світі. Солоний або копчений лосось, консервовані анчоуси, сиров’ялене м’ясо, як-от італійське прошуто, іспанський хамон або закарпатський шовдарь, печені або квашені бурячки, мариновані артишоки — все це ідеально пасує до нейтрального, але водночас дуже ніжного на смак сиру.
Найпростіша подача — з цитрусами, які своєю яскравою кислинкою ідеально доповнюють смак бурати. Для яскравості можна взяти сицилійські апельсини з криваво-червоною м’якоттю. Почистити від шкірки, нарізати кружальцями, викласти по колу на плаский таріль. У середину викласти кульку бурати, яку розрізати навпіл. Полити все доброю оливковою олією та посипати грубо меленим перцем і улюбленим насінням або горішками. На бажання можна прикрасити мікрогріном.
Instagram: @chef_francesco_spinelli
Основна страва
Путанеска і карбонара
Саундтрек: Måneskin — L'Altra Dimensione
На основне — паста. Дві. На той випадок, якщо хтось із вас не їсть м’яса. Перша — правильна карбонара, мабуть, одна з найпопулярніших паст. Друга — не така відома, проте дуже смачна путанеска.
Чому я кажу правильна карбонара? Бо всупереч поширеній думці вона готується без вершків. І сирий жовток на відварені макарони італійці при подачі не викладають.
Що входить у склад правильної карбонари? Власне, паста (як правило, це спагеті) з гуанчіале (сиров’ялена свиняча щока, яку нарізають маленькими шматочками, смажать і змішують з яєчними жовтками, сиром пекорино романо, сіллю і свіжозмеленим чорним перцем). Цей соус доходить до повної готовності від тепла щойно звареної пасти. Гуанчіале можна замінити панчетою (аналог нашого бекону), а замість овечого пекорино з досить різким характерним запахом можна використовувати більш м’який на смак і запах пармезан. Але це максимум відхилень, які можна дозволити. Всі інші рецепти, на думку італійців, є справжнім знущанням з карбонари.
Як приготувати пасту карбонара
— Спагеті відварити згідно з інструкцією на пакованні. На двох знадобиться приблизно 200 грамів сухої пасти.
— Поки вариться спагеті, гуанчіале або панчету (або наш рідненький бекон) нарізати невеликими кубиками (приблизно грамів п’ятдесят). Викласти на розігріту сковорідку, трошечки змащену олією (олії треба зовсім трохи, бо бекон виділятиме жир). Обсмажити до золотавого кольору. Потім влити 1/4 склянки рідини, в якій варяться спагеті, добре перемішати й готувати впродовж хвилини.
— Два жовтки збити в мисці з щедрою жменею тертого пармезану або пекорино. Додати мелений чорний перець, знову збити.
— Коли спагеті будуть готові, злити з них воду, додати в сковороду з беконом. Перемішати, зняти з вогню. Влити в спагеті яєчно-сирну суміш і перемішати, щоб соус добре огорнув пасту. Соус дійде до готовності від жару гарячої пасти. Одразу подавати на стіл і починати їсти негайно, адже, якщо бекон охолоне, соус може застигнути.
Що стосується пасти путанеска, то тут рецепт максимально простий. Путанеска — це класичний томатний соус до пасти, який готується з додаванням анчоусів, оливок і каперсів. Ідеальна паста для тих, хто не їсть м’яса.
Як приготувати пасту путанеска
— Спагеті відварити згідно з інструкцією на пакованні.
— Поки макарони варяться, подрібнити два зубчики часнику, 5-7 томатів чері (або 2 великих), штук 10-15 оливок, шматочок свіжого чилі та 3 консервовані анчоуси.
— У розігріту пательню налити олію, додати анчоуси, часник і перець. Перемішати, потримати на середньому вогні пару хвилин. Додати столову ложку каперсів і нарізані оливки.
— Додати помідори, перемішати й тушкувати все разом хвилину-дві. Потім влити черпак води, в якій варилася паста, та викласти у сковорідку варені спагеті. Перемішати й одразу подавати.
.jpg)
Десерт
Тирамісу
Саундтрек: Fausto Papetti — La Dolce Vita
Завершити святкову вечерю пропоную тирамісу. У перекладі з італійської назва десерту означає «підніми мене вгору» (tira — тягни, mi — мене, su — вгору). За однією версією, ця солодка страва настільки ніжна, що варто лише її скуштувати й одразу «злітаєш» до небес від насолоди. Іншу версію пов’язують із тим, що тирамісу має певний збудливий ефект і що італійські вельможі вживали цей десерт перед побаченнями як афродизіак. Ідеальний фінальний акорд до Дня закоханих, правда?
Як приготувати тирамісу
Вам знадобиться:
— сир маскарпоне — 250 г
— яйця — 3 шт.
— печиво савоярді — 10 шт.
— цукор — 50 г
— сіль — щіпка
— міцна чорна кава — 1 склянка
— какао-порошок — для посипки
Приготування:
— Білки відділити від жовтків. Покласти їх у різні миски. До жовтків додати цукор і збивати, доки цукор повністю не розчиниться. Додати маскарпоне і знову збити, перемішати.
— Трохи посолити білки та збити міксером або вінчиком у густу міцну піну. Цю піну додати до сирно-жовткової маси, обережно перемішати лопаткою. Крем для тирамісу готовий.
— Печиво занурити в каву на кілька секунд, щоб воно просочилося й трохи розм’якло. Викласти одним шаром у піалу або склянку, в якій будете подавати десерт. Якщо склянка неширока, печиво можна розламати.
— На шар печива викласти шар сирного крему. Потім знову покласти шар печива і знову крем. Повторювати, поки склянка або піала не будуть наповнені повністю. Останній шар — крем, який посипати какао. Готове тирамісу поставити в холодильник на пару годин перед подачею.
