Можливо ім’я Лі Радзивілл сьогодні можна почути не настільки часто, як Керолін Бессетт-Кеннеді, проте її вплив на світ моди не був анітрохи меншим. Свого часу Лі була музою для багатьох митців XX століття, і продовжує лишатися нею й для сучасних діячів. Серед них: письменник Трумен Капоте — Радзивілл була однією з його «лебедів», архітектор Лоренцо Монджардіно, художник Енді Воргол, режисерка Софія Коппола, а також дизайнери Джорджо Армані, Джамбаттіста Валлі, Марк Джейкобс, Майкл Корс, Торі Берч і Джонатан Андерсон.
Саме Андерсон напередодні свого дебюту на посаді креативного директора Dior поділився полароїдною світлиною Лі Радзивілл авторства Енді Воргола, що стала одним із елементів його мудборду. Дизайнер назвав Лі — світську левицю, PR-менеджерку Giorgio Armani та акторку — «втіленням стилю», і це висловлювання у жодному разі не було перебільшенням.
До того ж поява Лі Радзивілл на мудборді Джонатана Андерсона знову змусила тисячі поціновувачів моди звернутися до її постаті. Лі завжди вміла залишатися у центрі уваги публіки без епатажу і скандалів, створюючи довкола себе ауру класичної елегантності. Ким була Лі Радзивілл і в чому секрет її стилю — розглядаємо у нашій рубриці Style Icon.
Історія Лі Радзивілл, уродженої Керолайн Лі Був’є, це поєднання елегантності, світського життя, родинних зв’язків і водночас особистих амбіцій. І хоча нерідко у пресі її згадують як молодшу сестру Жаклін Кеннеді, жінці все ж вдалося досягти власних висот. Лі Радзивілл не просто не загубилася у тіні Першої леді Сполучених Штатів — вона відігравала важливу роль у її «закулісному» житті, формуючи, зокрема, і знаменитий стиль Жаклін.
Лі заохочувала Джекі Кеннеді відмовитися від «обережності» у моді, віддаючи перевагу сміливішим рішенням і дизайнам Олега Кассіні. Саме Радзивілл піднесла у США європейську моду, таємно принісши у Білий Дім сукню Givenchy для своєї сестри, коли президент Джон Ф. Кеннеді хотів, аби його дружина одягала лише американський кутюр.
Як згадує модельєр Ральф Руччі, Жаклін Кеннеді мала менше рішучості розвивати власний стиль, тож досягти статусу ікони стилю їй допомогла сестра.
«Вона (Лі Радзивілл — ред.) вольова та жіночна у нестереотипній манері. І вона виражає свій особистий стиль через мінімалізм, а не надмірність. Вона залишається вірною собі. Вона поза межами швидкоплинних трендів»,
— говорив про Лі дизайнер Джорджо Армані.
Знайомство зі світом моди у житті Керолайн Був’є трапилося задовго до її заміжжя, першої появи у Білому Дому чи зустрічі з Армані. Свій шлях Керолайн розпочала у 1950 році як асистентка редакторки відділу моди Harper's Bazaar Діани Вріланд.
У 1953 році Був’є вперше вийшла заміж — за керівника видавництва Майкла Темпла Кенфілда, з яким зустрічалася з 15 років. Проте перший її шлюб, як і кар’єра у глянці, не склався. У 1959 році Керолайн узяла прізвище, під яким увійшла в історію моди — вона вийшла заміж за польсько-литовського аристократа, князя Станіслава Радзивілла. Разом із ним вона дебютувала на сцені світського життя як Великої Британії, так і Сполучених Штатів. Лі протягом багатьох років потрапляла до переліків «Найкраще вдягнених», сім разів вона опинялася у престижній номінації від Елеонор Ламберт.
За два роки після розлучення зі Станіславом у 1974 році Лі Радзивілл заснувала фірму з дизайну інтер’єрів, де змогла розправити крила й врешті реалізувати свій потенціал. Радзивілл мала справді вишуканий смак у домашньому декорі — її маєтки неодноразово демонструвалися на сторінках глянцю.
Згодом Лі Радзивілл спрямувала своє бачення і досвід у нову роль — у 1986 році вона обійняла посаду PR-менеджерки Giorgio Armani. Як розповідала Лі, від самого початку співпраці вони з Джорджо мали схожий смак, їх об’єднували прихильність до простоти і повага до краси ліній.
Армані завжди бачив Лі Радзивілл як втілення жінки Giorgio Armani, а вона вивела його на новий рівень на американському ринку. Про організовані нею заходи для Armani говорив увесь модний світ, і Джорджо повною мірою визнавав її наполегливість у роботі.
«Лі була амбасадоркою мого послання світу. Вона, зі своїми бездоганними манерами та численними знайомствами, передала моє уявлення про стиль кінозіркам і провідним діячам мистецького та культурного світу»,
— згадував Армані.
Навіть після офіційного завершення кар’єри у модній індустрії Лі Радзивілл лишалася у центрі уваги завдяки своєму вишуканому стилю й баченню моди. У 2013 році The Guardian включив її до рейтингу 50 ікон стилю, які мають вплив протягом 50 років. Після смерті Радзивілл у 2019 році її похорон відвідали понад 250 осіб, серед яких були Кароліна Геррера та Андре Леон Теллі.
Лі Радзивілл стала еталоном елегантності у Сполучених Штатах, розкриваючи тогочасній американській публіці європейську моду. Вона обирала вбрання від Courrèges, Yves Saint Laurent, Halston та Givenchy, а у своїх образах вправно віднаходила баланс між мінімалізмом і драматичністю.
Ідеально скроєні пальта, класичні жакети і брюки, кашемірові светри, трикотажні топи, а разом із тим вишукані акцентні деталі — великі сонцезахисні окуляри, кольорові широкі браслети від Hermès, намиста Lanvin, сережки Kenneth Jay Lane, золоті брошки тощо. Прикраси ставали визначним елементом кожного з образів Радзивілл, і наскільки різними за настроєм вони не були б, завжди їй личили.
Улюбленим кольором у гардеробі Керолайн Лі був білий. Класичний брючний костюм у білому кольорі протягом багатьох років був одним із стовпів її позачасового стилю. Також Радзивілл-Був’є полюбляла брюки у всіх можливих їхніх проявах: від джинсів до вельветових моделей і класичних зі стрілками.
Однак в арсеналі Лі Радзивілл були не лише класичні вироби — вона була неабиякою прихильницею асиметричних суконь на одне плече, а для урочистих заходів обирала вбрання з кристалами й лелітками, з ефектом металік, лаковані речі.
