Скільки б ми не говорили про важливість краси внутрішнього світу та розумових здібностей, але зовнішній вигляд теж має велике значення. Сьогодні жінки в білих комірцях не лише працюють, але й активно переосмислюють свої офісні образи. Вони відмовляються від офісної уніформи зразка початку 2000-х — і натомість створюють власні, яскраві, часом навіть провокаційні модні правила. За допомогою соцмереж вони будують нову візуальну мову корпоративного стилю. Так, бізнес-кежуал, у класичному його розумінні, мертвий. І це — хороша новина.
Зразкова працівниця — образ, що більше не працює
Нещодавно ми усі переглянули нашумілий серіал «Поділ» (Severance) — гучну антиутопію про розділення особистості на «робочу» і «позаофісну». Окрім філософських алюзій, глядачів вразило, як точно автори показали уніфіковану моду корпоративного середовища. Героїня Геллі Р. у виконанні Бритт Лауер щодня з'являється на екрані в бездоганному вбранні: водолазки, спідниці-олівці, лаконічні сукні, обмежена палітра кольорів.
І важко не помітити, що вона також виглядає і як стопроцентна Prada girl — мікрочубчик (як у моделей з показу Prada весна-літо — 2019), чіткі силуети, монохромні сині луки, холодна палітра і мінімум деталей, що промовляють голосніше за будь-які аксесуари. Стовідсоткове потрапляння в тренд на ultimate office siren.
За костюми в серіалі відповідала Сара Едвардс, яка також працювала над «Адвокатом диявола» та «Мільярдами». Всі речі героїв створювали вручну й фарбували в потрібні відтінки. Хеллі одягали в холодну гаму: синій трикотажний джемпер, спідницю-олівець і культові бежеві човники Repetto. Відчуття, що вона буквально ув’язнена в ідеальному офісному світі Lumon. Контраст її рудого волосся з холодним синім гардеробом лише підсилює цю атмосферу. Цей набір видається не просто ретельно продуманим — він є якоюсь мірою символом знеособлення.
І хоча вигляд персонажів дещо гротескний, мільйонам офісних працівниць такий дрескод знайомий до болю. Одяг у корпорації часто виконує функцію не вираження, а приглушення особистості. Конформізм — синонім професіоналізму. Але це визначення вже не працює — принаймні для нового покоління офісних співробітниць, які обирають не «зливатися», а, навпаки, вирізнятися.
Візуальний бунт: як виглядає корпоративна фешн-революція
Однією з найцікавіших постатей у цій новій хвилі є Kat From Finance — блогерка, яка транслює стильні, провокативні образи просто зі свого офісу. Вона — умовна героїня руху #corporatecore. Щоранку вона фотографує свій аутфіт в офісній вбиральні: костюми з 80-х, пальта чоловічого крою, грубі туфлі, багато шарів, груба геометрія силуетів. Але річ не лише в одязі — позування Кет межує з перформансом: вона цілеспрямовано іронізує над стандартною офісною естетикою, грає з гротеском і самоіронією. Саме це і захоплює аудиторію.
«У моїй голові довгий час було чітке уявлення, як має виглядати успішна жінка. Тому, коли я тільки починала працювати, дотримувалась класики: блейзери, нейтральні кольори, стримані силуети. Але з часом я стала впевненіше поєднувати своє “я” зі стилем. І помітила, що це не лише впливає на мій настрій, а й на роботу і стосунки з колегами»,
— розповідає Кет.
Схожий досвід — у дизайнерки Аліни, яка веде Instagram під ніком @alinarolling. Вона носить в офіс луки, натхнені подіумами: еклектика, гра форм, кольору і текстур.
«Ми проводимо на роботі половину життя. Чому б не вдягатися так, щоб це приносило радість? Спочатку колеги дивувалися, але з часом це стало частиною мого образу»,
— ділиться дівчина.
У її стрічці — ідеї для тих, хто хоче перевести щоденні аутфіти з режиму «безпечно» в режим «виразно».
З вулиці — на подіум: як корпоративний стиль став трендом
Феномен Кет і Аліни — не поодинокий. Він відображає більший культурний зсув: моду на офісну естетику, яка не обмежується корпоративною реальністю. На подіумах з’являються образи «секретарки з 90-х», ультрасексуальні костюми, краватки й сорочки з акцентом на чоловічому крої у виконанні Miu Miu, Prada, Saint Laurent. В інтернеті ширяться хештеги #corpcore, #officesiren, #corporatefetish.
І здається, corpcore витісняє навіть gorpcore: ще одна мікроестетика, яка стрімко набирає обертів. Після balletcore, cottagecore чи coquettecore саме corpcore стає головною темою розмов у фешн-спільноті. Це оновлена версія класичного офісного стилю з відсиланнями до 1990-х: менше про «чисту дівчину» і «тиху розкіш» і більше про гру з уніформою та офісними архетипами.
Візуально corpcore — це бібліотечний стиль Белли Хадід із сорочками в смужку, картатими спідницями та окулярами або ж поява Жизель Бюндхен у ролі стильної Серени у фільмі «Диявол носить Prada». Дизайнери теж активно переосмислюють класику: наприклад, Boss запропонував костюми з краватками, спідниці-олівці, тонкі колготки, блокноти в руках і шкіряні портфелі. У Jil Sander — більш стриманий варіант: боксі-блейзери, вільні шорти-бермуди до колін і класичні сорочки.
Попри нішовість, corpcore міксує кілька естетик одночасно — від librarian-chic до preppy. Цей тренд легко адаптувати під себе, незалежно від того, працюєте ви в креативному офісі чи у великій корпорації.
Saint Laurent
Prada
Miu Miu
Хто сказав, що офісні образи — це нудно?
Категорія «офісної моди» вже не є синонімом одноманітності. Навпаки, вона стала простором для інтерпретацій і самовираження. І схоже, саме це повертає моді її головну функцію — бути дзеркалом нашої індивідуальності.
Інфлюенсери та модні доми пропонують свою відповідь на питання, що сьогодні означає «вдягатися доречно». І жодна з відповідей не є єдиною правильною. У сучасному офісі можна бути в пальто з плечима а-ля 1980-ті, краватці тон в тон або в мюлях зі шпилькою — якщо це відповідає вашому стилю, а не чужим очікуванням.
