Хоча Schiaparelli славиться перш за все як Дім Haute Couture, модна спільнота щоразу з нетерпінням чекає і на його ready-to-wear покази. Прихильність Деніела Роузберрі до сюрреалізму, повага дизайнера до архівів Ельзи Скіапареллі та його постійне дослідження зв’язку мистецтва й моди щоразу перетворюють одяг на нескінченне художнє вираження, а шоу бренду — на захопливе емоційне дійство.
Цього разу Деніел Роузберрі будує лінійку на оптичних ілюзіях (trompe-l’œil) і тваринних мотивах, роботі зі спадщиною і знаковими кодами Schiaparelli.
Детальніше роздивитися колекцію Schiaparelli осінь-зима — 2026/27 пропонуємо вам у нашому матеріалі.
Дуальність як основа природи моди
Показ Schiaparelli осінь-зима — 2026/27 відбувся за три тижні до відкриття масштабної ретроспективи життя і творчості Ельзи Скіапареллі, яка отримала назву Schiaparelli: Fashion Becomes Art, у лондонському музеї Вікторії та Альберта, що вкотре змушує світ моди озирнутися на спадщину Ельзи.
Для Деніела Роузберрі підготовка виставки стала поштовхом до роздумів про способи, якими Ельза Скіапареллі змінила моду, — вона першою з дизайнерів поставила під сумнів саму природу моди як медіуму. Для Ельзи Скіапареллі сукня ніколи не була просто сукнею. Її кишені прикрашали ручки висувних шухляд — як символ прихованих вимірів жіночої психіки; вона могла бути вишита зображенням скелета — ніби тіло вивернули назовні. У ті часи підхід Schiaparelli був радикальним і ризикованим, і таким він залишається й до сьогодні.

«Мода — це великий бізнес, але водночас і найвищий простір самовираження та фантазії. Обидві ці істини існують одночасно — але це не означає, що між ними немає внутрішньої напруги»,
— пояснює Деніел Роузберрі.
Саме ця напруга — між модою як бізнесом і модою як світом фантазій — сформувала всю його колекцію, що отримала назву «Сфінкс». Деніел розмірковує про те, якою повинна бути сукня і якою вона може бути; про те, ким жінка здається й ким вона є насправді; про тягар історії модного дому та його сучасне бачення. Цю ідею дизайнер закладає у кожен виріб, створюючи в образах видимі суперечності.
Напруга відчувається в аутфіті, який сам Роузберрі називає «неможливим трикотажем». Вбрання чергує традиційні в’язані аранські коси з прозорим тюлем, що створює такий цікавий ефект, немов важкі шари стають невагомими й огортають тіло. Цей образ також вшановує спадщину Ельзи Скіапареллі, адже вона була однією з перших кутюр’є, хто почав працювати із джерсі.


Деніел Роузберрі — майстер оптичних ілюзій
Напруга в колекції Schiaparelli осінь-зима — 2026/27, як і у випадку з «невагомим трикотажем», втілюється через оптичні ілюзії. Техніка розроблення речей-обманок — trompe-l’œil — типова для Дому та є одним з улюблених дизайнерських прийомів Деніела Роузберрі, але цього разу він вирішив поринути в них цілком і повністю.
Для скроєних по спіралі суконь Schiaparelli використовує рідку плісировану тканину із суміші шовку, покриту прозорою ламінацією. Вони, хоч і не мають корсетного каркаса, кісточок або жорстких ліній, мають структурний вигляд і натякають на дисципліну.
Обтислі сукні немов створені зі шкіри, та насправді виготовлені з принтованої шовково-вовняної тканини.

Новий погляд на коди Дому Schiaparelli
У сезоні осінь-зима — 2026/27 Деніел Роузберрі відкриває нові грані одного з найбільш знакових кодів Schiaparelli — форми замкової щілини.
Сприймаючи Schiaparelli як історичний Дім, водночас благословенний і обмежений упізнаваністю власних кодів, Роузберрі дивиться на замкову щілину як справжню таємницю іконографії Ельзи. Хоча для когось вона може виявитися лиш приємною формою, насправді за нею стоїть набагато глибше значення.
Замкова щілина — це виклик для дизайнера відкрити потенціал бренду й нагадування, що кожна жінка є загадкою — і для інших, і для себе самої. На думку Деніела Роузберрі, саме мода дозволяє їй винести назовні таємницю своєї ідентичності.
У Schiaparelli осінь-зима — 2026/27 замкову щілину бачимо в колекції сумок, на сережках і туфлях, а також на ярликах блейзерів — переосмислена як викувана вручну табличка з 24-каратним золотим покриттям. Таким чином вона немов натякає на роботи Альберто Джакометті, який створював деякі з оригінальних ґудзиків для Ельзи Скіапареллі.
Загалом мотиви творчості Альберто Джакометті знаходять своє відображення в лінійці Schiaparelli. З-поміж найбільш знакових — брошка «Сфінкс» 1930-х років, що зображувала напівлюдину-напівтварину і втілювала подвійність.


Анімалістичні мотиви у колекції «Сфінкс» від Schiaparelli
Ельза Скіапареллі неабияк любила світ природи й нерідко зверталася у своїх виробах до анімалістичної тематики. Тож Деніел Роузберрі в колекції осінь-зима — 2026/27 дозволяє цій пристрасті розкритися максимально широко.
У новій колекції Schiaparelli Деніел Роузберрі випускає прикраси з хутряним «оздобленням», що відсилають до захоплення Ельзи мавпячим хутром. Щоправда, сучасна версія виконана з овчини.
Вірусними у Мережі стали туфлі Kitten Heel — буквальне втілення «котячих підборів», адже їхній мис прикрашали зроблені зі смоли та фетру голови котів. Також до колекції увійшли клатчі у формі собак.
Увагу звертаємо й на литі бронзові лапи чаплі, які прикрашають нижню частину деяких нових сумок.

Насамкінець Деніел Роузберрі зазначає, що Schiaparelli завжди був радикальним, однак не настільки, щоб відштовхувати своїх жінок.
«І можливо, саме це і є головною спадщиною, яку залишила Ельза Скіапареллі: одяг, що дозволяє жінкам відчувати себе більш живими завдяки мрії про те, ким вони могли б бути… і водночас почуватися комфортно з тим, ким вони є насправді. Парадокс, який працював сто років тому. Нехай так буде й надалі».

































