На Ukrainian Fashion Week FW26–27 OMELIA перетворює моду на перформанс. У київському модерному театрі «Сузір’я» бренд презентує сумку, яка стала символом нової етапної історії: шкіряні об’ємні квіти, створені вручну, оживають у кожному русі на сцені.
Ця подія — синтез театру і моди, де перформанс і аксесуар існують як два виміри одного висловлювання. Для Костянтина Омелі, засновника бренду, сумка — не просто предмет, а спосіб зафіксувати швидкоплинну красу та емоцію, які ми носимо з собою щодня.
У цьому інтерв’ю він розповідає про шлях OMELIA від апсайклінгу до створення власних символів, про живі квіти, які надихнули новий аксесуар, і про те, як театр допомагає одягу заговорити:
Бренд OMELIA відомий редизайном і переосмисленням речей. Чи означає поява цієї сумки новий етап для бренду - рух від апсайклінгу до створення власних символів?
Так, певною мірою це справді новий етап. Бренд OMELIA завжди працював з пам’яттю речей – ми брали предмет, який вже мав історію, і намагалися дати йому друге життя. Але з часом з’явилося бажання створювати не тільки нові форми, а й власні символи. Сумка стала таким символом. Вона продовжує нашу ідею трансформації, але вже не лише через матеріал, а через образ.
У цьому проєкті сумка з’являється не просто як аксесуар, а як символ і навіть персонаж перформансу. У який момент об’єкт для вас перетворюється на висловлювання? Інфантильне питання: чому сумка?
Об’єкт стає висловлюванням у той момент, коли він починає викликати емоцію. Коли людина дивиться на нього і відчуває щось більше, ніж просто функцію. Є речі, які ми використовуємо щодня і майже не помічаємо. Але якщо придивитися, вони можуть розповісти дуже багато про людину. Сумка — один із таких предметів. Вона ніби продовження нашого тіла і нашого життя. Ми носимо в ній не тільки речі — ми носимо там свій день, свої маленькі історії, іноді навіть свої страхи. І мені стало цікаво: чи може сумка бути не просто функціональним предметом, а чимось, що викликає емоцію.
Ідея сумки народилася з дуже інтимного жесту - спонтанної покупки живих квітів. Чи можна сказати, що цей аксесуар став спробою зафіксувати швидкоплинну красу?
Я дуже люблю момент, коли купуєш квіти. У цьому є щось абсолютно безкорисливе. Це жест, який не має практичної мети. Я часто думаю про те, що найкрасивіші речі у світі — дуже короткі. Квіти, наприклад. Вони живуть кілька днів. Можливо, ця сумка — це спроба зберегти цей стан.
Кожна пелюстка сформована вручну, з природною асиметрією. Наскільки для вас важливо зберігати у предметі відчуття “живого”?
Я завжди думаю про те, що справжня краса трохи недосконала. У природі немає ідеальних форм — але саме тому вона така хвилююча. Коли предмет створений руками, у ньому залишається енергія людини. І мені здається, що це відчувається.
Розкажіть про технічну сторону роботи. Як ви шукали майстрів?
Я шукав не просто виробництво, а людей, які відчувають матеріал. Мені важливо, щоб майстер був трохи художником. Щоб він не просто повторював форму, а співпрацював з нею.
Це вже друга співпраця з режисеркою Веронікою Ємельяновою. Що мова перформативного мистецтва дозволяє сказати про моду такого, чого не може подіум?
OMELIA — це фактично монопродуктний бренд. І в якийсь момент я почав шукати форму проявлення бренду не тільки через сам одяг, а через цінності, через філософію, через речі, які для мене насправді є фундаментально важливими. Моя мета — створювати одяг, який говорить. Одяг, який має думку. І мені здається, що саме перформанс дозволяє цій думці прозвучати набагато сильніше.
Розкажіть про те як відбувалась робота з втіленням ідеї в реальність?
Будь-яка ідея спочатку існує як відчуття. Потім з’являються матеріали, люди, простір — і вона починає змінюватися. Іноді навіть дуже сильно. Я люблю цей процес. Бо в ньому є життя.
У вас є особиста історія повʼязана з квітами?
Квіти для мене завжди були дуже простим, але дуже щирим жестом. Іноді я купую квіти просто так — без приводу. Мені здається, це спосіб сказати життю «дякую».
Яку рослину ви вважаєте досконалою та чому?
Моя улюблена квітка — калла. У ній є щось майже магічне. Я можу довго дивитися на її форму і щоразу ловлю себе на відчутті, що в цій простоті є якась небезпечна досконалість.
Аромат якої рослини для вас уособлює : кохання...
Кувшинка.
Розлуки...
Кульбаба.
Тривоги...
Полин.
Таємниці...
Тубероза.
Близькості...
Фіалка.
