На Ukrainian Fashion Week FW26–27 OMELIA перетворює моду на перформанс. У київському модерному театрі «Сузір’я» бренд презентує сумку, яка стала символом нового етапу його історії: шкіряні об’ємні квіти, створені вручну, оживають у кожному русі на сцені.
Ця подія — синтез театру й моди, де перформанс і аксесуар існують як два виміри одного висловлювання. Для Костянтина Омелі, засновника бренду, сумка — це не просто предмет, а спосіб зафіксувати швидкоплинну красу та емоцію, які ми носимо із собою щодня.
У цьому інтерв’ю Костянтин розповідає про шлях OMELIA від апсайклінгу до створення власних символів, про живі квіти, які надихнули новий аксесуар, і про те, як театр допомагає одягу заговорити.
Бренд OMELIA відомий редизайном і переосмисленням речей. Чи означає поява цієї сумки новий етап для бренду — рух від апсайклінгу до створення власних символів?
Так, певною мірою це справді новий етап. Бренд OMELIA завжди працював з пам’яттю речей: ми брали предмет, який вже мав історію, і намагалися дати йому друге життя. Але з часом з’явилося бажання створювати не тільки нові форми, а й власні символи. Сумка стала першим таким символом. Вона продовжує нашу ідею трансформації, але вже не лише через матеріал, а й через образ.
У цьому проєкті сумка з’являється не просто як аксесуар, а як символ і навіть персонаж перформансу. У який момент об’єкт для вас перетворюється на висловлювання? Інфантильне питання: чому сумка?
Об’єкт стає висловлюванням у той момент, коли він починає викликати емоцію. Коли людина дивиться на нього й відчуває щось більше, ніж просто функцію. Є речі, які ми використовуємо щодня і майже не помічаємо. Але, якщо придивитися, вони можуть розповісти дуже багато про людину. Сумка — один з таких предметів. Вона ніби продовження нашого тіла і нашого життя. Ми носимо в ній не тільки речі — ми носимо там свій день, свої маленькі історії, іноді навіть свої страхи. І мені стало цікаво: чи може сумка бути не просто функціональним предметом, а чимось, що викликає емоцію.
Ідея сумки народилася з дуже інтимного жесту — спонтанної покупки живих квітів. Чи можна сказати, що цей аксесуар став спробою зафіксувати швидкоплинну красу?
Я дуже люблю момент, коли купуєш квіти. В ньому є щось абсолютно безкорисливе. Це жест, який не має практичної мети. Я часто думаю про те, що найкрасивіші речі у світі дуже недовговічні. Квіти, наприклад. Вони живуть кілька днів. Можливо, ця сумка — спроба зберегти цей стан.
Кожна пелюстка сформована вручну з природною асиметрією. Наскільки для вас важливо зберігати у предметі відчуття «живого»?
У природі немає ідеальних форм — але саме тому вона така зворушлива. Коли предмет створений руками, у ньому залишається енергія людини. І мені здається, що це відчувається.
Розкажіть про технічну сторону роботи. Як ви шукали майстрів?
Я шукав не просто майстрів, а людей, які відчувають матеріал. Щоб вони не просто повторювали форму, а співпрацювали з нею. Мені важливо, щоб майстер був трохи художником.
Це вже друга ваша співпраця з режисеркою Веронікою Ємельяновою. Що мова перформативного мистецтва дає змогу сказати про моду такого, чого не може подіум?
OMELIA — це фактично монопродуктний бренд. І в якийсь момент я почав шукати форму проявлення бренду не тільки через сам одяг, а через цінності, через філософію, через речі, які для мене насправді є фундаментально важливими. Моя мета — створювати одяг, який говорить. Одяг, який має думку. І мені здається, що саме перформанс дає змогу цій думці прозвучати набагато сильніше.
Розкажіть про те, як відбувалась робота з втіленням ідеї в реальність?
Будь-яка ідея спочатку існує як відчуття. Потім з’являються матеріали, люди, простір — і вона починає змінюватися. Іноді навіть дуже сильно. Я люблю цей процес, бо в ньому є життя.
У вас є особиста історія, повʼязана з квітами?
Квіти для мене завжди були дуже простим, але дуже щирим жестом. Іноді я купую квіти просто так, без приводу. Мені здається, це спосіб сказати життю «дякую».
Яку рослину ви вважаєте досконалою та чому?
Моя улюблена квітка — кала. У ній є щось майже магічне. Я можу довго дивитися на її форму і щоразу ловлю себе на відчутті, що в цій простоті є якась небезпечна досконалість.
Аромат якої рослини для вас уособлює: кохання...
Кувшинки.
Розлуки...
Кульбаби.
Тривоги...
Полину.
Таємниці...
Туберози.
Близькості...
Фіалки.
