Для Міуччі Прада особливе значення завжди мали робочий одяг та уніформа. Вони стали одним із наріжних каменів естетики як Prada, так і Miu Miu, з’являючись у вигляді вже знакових barn jacket, комбінезонів і строгих форм. Міучча вбачає в уніформі не спосіб заховатися за «маскою» і не шлях до знеособлення, а символ свободи, інтелектуальності й самоповаги.
У новій весняно-літній колекції Miu Miu Прада робить ще один крок до занурення в естетику робочої форми. Вона підносить і переосмислює її, перетворюючи утилітарні предмети гардероба на дизайнерські елементи.
Як фартух став новим модним артефактом у колекції Miu Miu весна-літо — 2026, розповідаємо в нашому матеріалі.
Як робота стає естетикою
Нова колекція Miu Miu отримала назву At work, що стає втіленням її основної теми — роздумів про жіночу працю. Ту, яка найчастіше лишається поза кадром, проте є необхідною. Лінійка є роздумами про труднощі, з якими стикаються жінки, та виклики, які постають перед ними.
У виробах Міуччі поняття праці постає не лише як вияв зусилля, а і як символ турботи й любові, а також як прояв незалежності та власної дієздатності.
Центральну ідею показу підсилюють фотографії авторства Доротеї Ленґ і Гельги Паріс, що демонструють одяг у його реальності. Документальні кадри дають можливість глядачам спостерігати за фабричною працею. Світлини доповнюють естетичні коди, що їх відображає колекція.
Локація показу — Пале д’Єна також перетворюється на абстракцію повсякденної домашньої праці. У просторі поміж колонами розташовуються столи у зеленому і синьому кольорах. Зал свідчить: відсьогодні робота стає естетикою, а функція, як стверджує сама Прада, — поезією.
Фартух як новий модний артефакт
Увагу як модних критиків, так і публіки привернув фартух, що став найпомітнішим елементом колекції: у звичному нам вигляді, а також деконструйованому.
Фартух постає як універсальний символ праці, що водночас наділяється шляхетністю. Культурне значення фартуха змінюється залежно від його матеріалу і форми. Це домашній фартух, медичний, а також промисловий. Міучча робить його утилітарним і декоративним водночас, наповнює функціональність додатковими сенсами.
Через призму робочого одягу дизайнерка дивиться і на тканини, які використовує, і на декор: це поплін, шкіра, мереживо, шовковий клоке і вишивка. Аксесуари на подіумі також відображають практичність уніформи. Водночас на подіумі бачимо й традиційно фемінні елементи, такі як волани.
У межах показу Міучча зіставляє твердість і ніжність, перевертає соціальні визначення, кидає виклик очікуванням.
