Шведський актор Білл Скарсгард — не новачок у жанрі горорів. У 2017-му він втілив на екрані образ зловісного клоуна Пеннівайза в стрічці «Воно», заснованій на романі Стівена Кінга. Минулого року актор повернувся до містичного жанру, зігравши головну роль у готичному фільмі Роберта Еґґерса «Носферату», що на початку січня вийшов в український прокат.
Картина є сучасною версією класичної історії, прем'єра якої відбулася в 1922 році. Німа стрічка «Носферату. Симфонія жаху» Фрідріха Мурнау була однією з перших спроб створити фільм про Дракулу. Не маючи прав на екранізацію знаменитого роману Брема Стокера, режисер змінив деякі деталі сюжету, зокрема ім'я головного героя, що став у його картині графом Орлоком. Вампір одержимий дружиною свого агента з нерухомості — Елен і готовий на все, щоб заволодіти нею.
«Мій підхід до кожного персонажа зазвичай перетворюється на справу життя і смерті»,
— розказав Білл Скарсгард в ексклюзивному інтерв'ю Harper's Bazaar Ukraine.
Актор дуже прискіпливо ставиться до деталей і прагне досягти максимальної правдивості, що ріднить його з режисером Робертом Еґґерсом — так, на зніманнях фільму «Носферату» були присутні 5 тисяч справжніх натренованих щурів, які мали передати атмосферу міста, охопленого чумою.
Щоб зіграти древнього вампіра, Скарсгарду треба було змінити свій голос: зробити його нижчим і глибшим. Для цього актор займався з оперним співаком з Ісландії, який вчив його промовляти репліки, використовуючи все тіло. Щодня перед зніманнями Скарсгард розігрівав голос протягом двадцяти хвилин, а потім починав вокальні вправи, що включали, зокрема, монгольський горловий спів. Актор впевнений, що у «Носферату» голос стає його головним інструментом вираження.
Впізнати в екранному монстрі Білла Скарсгарда майже неможливо через складний грим — щоб не зіпсувати глядачам враження, графа Орлока вирішили не показувати ні в трейлері картини, ні на закадрових фото. За переконливе перевтілення актора у вампіра відповідав британський гример Девід Вайт, двічі номінований на премію «Оскар».
Працюючи з обличчям та головою Скарсгарда, майстер використав 10 протезів, а для всього тіла — 60. Їх одночасно накладали шістнадцять учасників команди. Цей процес Вайт порівняв з піт-стопом в автомобільних перегонах, де швидко та злагоджено міняють шини. Проводячи години в гримерному кріслі, Білл Скарсгард навчився медитувати, зберігаючи енергію для роботи перед камерою.
На відміну від героя фільму 1922 року новий граф Орлок має волосся та довгі вуса, як у дворян із зображень XVI століття. Водночас спеціальні протези та накладки допомогли імітувати процес гниття і розпаду вампіра.
«Від трьох до шести годин щодня я був на знімальному майданчику в гримі та с протезами. Я тримався осторонь від решти акторів, був повністю зосереджений на образі. Загалом це виглядало наче викликання чистого зла. І потім мені знадобився певний час, щоб позбутися демона, якого я пробуджував у собі»,
— згадує актор про свою роботу над роллю графа Орлока.
Докладніше про те, як створювалися костюми для фільму «Носферату», читайте в нашому матеріалі.
