З 24 квітня в український прокат виходить нова драма італійського режисера Луки Гуаданьїно, володаря премії «Оскар» та нагороди Венеційського кінофестивалю. Стрічка «Квір» заснована на однойменному романі американського письменника Вільяма Берроуза і розповідає про 1940-і.
Військовослужбовець американського флоту Вільям Лі тікає з США до Мексики, переховуючись від наркоторговців. Тут він зустрічає молодого студента на ім’я Юджин Аллертон, що має залежність, і закохується в нього. Роль 40-річного Вільяма зіграв Денієл Крейг, зірка франшизи про Джеймса Бонда, а образ його екранного партнера втілив Дрю Старкі. Костюми для картини створив ірландський дизайнер Джонатан Андерсон.
Напередодні прем'єри фільму пропонуємо згадати особливсті режисерського стилю Луки Гуаданьїно, що подарував нам спортивну драму «Суперники» із Зендаєю і Джошем О'Коннором, містичний трилер «Суспірія» з Тільдою Свінтон і Дакотою Джонсон, та, звісно, романтичну драму «Назви мене своїм ім'ям» з Тімоті Шаламе. Фільмографія режисера здається багатогранною та різноманітною, однак у кожній з цих картин можна помітити впізнаваний почерк автора.
Кадр із фільму «Квір»
Тілесність та сексуальність
Уже з перших повнометражних стрічок («Мелісса: Інтимний щоденник» та «Я — це кохання») тілесність і сексуальність стали невід’ємними елементами стилю Гуаданьїно. Яку б тему він не обрав, який сеттинг не використовував би — ви завжди відчуєте пристрасть його героїв. У «Суперниках» це палка напруга між двома тенісистами, що змагаються на корті за увагу дівчини. У «Суспірії» — відвертість окультно-ритуальних танців, а про інтимну сцену з персиком із «Назви мене своїм ім’ям» знають, мабуть, усі.
Колоритність сеттингу
У фільмах Гуаданьїно сеттинг, у якому розгортаються події стрічки, відіграє не менш важливу роль, ніж персонажі. Режисер майстерно відтворює бажану атмосферу, переносячи глядачів у просторі та часі. Сонячна яскрава Італія у «Великому сплеску», похмурий, засніжений і розділений навпіл Берлін у «Суспірії», дороги, пейзажі і типові будинки США 1980-х у «Цілком і повністю» та Мексика 1950-х у «Квірі» — перегляд картин італійського автора може стати справжньою альтернативою подорожам.
Кадр із фільму «Назви мене своїм ім'ям»
Варіативна ритмічність
Музика має фундаментальне значення в усій фільмографії Луки Гуаданьїно. Вона не просто доповнює атмосферу чи відображає емоції героїв, але й певною мірою формує темпоритм стрічки. Драйвовий електронний саундтрек Трента Резнора й Аттікуса Росса підсилюють динаміку та напругу фінального поєдинку в «Суперниках», а мрійливо-меланхолійна музика Суф’яна Стівенса дає відчути емоційну вразливість юного Еліо в «Назви мене своїм ім’ям».
Кадр із фільму «Суперники»
Операторська адаптивність
Додаткової варіативності візуальному стилю Гуданьїно додає гнучкий підхід до операторської роботи. Найчастіше (4 рази, якщо бути точним) оператором його картин виступав таєць Сайомбху Мукдіпром, відомий співпрацею з місцевим генієм Апічатпонгом Вірасетакулом. Однак кожного разу його камера рухалась абсолютно по-новому: мрійливо-романтичне кружляння в «Назви мене своїм ім’ям», галюциногенні прольоти у «Квірі» чи зйомки з-під тенісного корту в «Суперниках».
Екранізації та ремейки
Хоча у фільмографії автора є чимало оригінальних історій, його найкращими роботами вважаються саме адаптовані сюжети. «Назви мене своїм ім’ям» — це екранізація роману Андре Асімана, «Цілком та повністю» має у своїй основі книгу Камілла Де Анджеліса, а «Квір» спирається на текст знакового американського бітника Вільяма Барроуза. Полюбляє Лука й ремейки — «Суспірія» була переосмисленням класичної стрічки його співвітчизника Даріо Ардженто, а в найближчих планах режисера вже значиться ремейк «Американського психопата», де Крістіана Бейла замінить Остін Батлер.
Кадр із фільму «Суспірія»
