У грудні на Netflix вийшов один з найочікуваніших фільмів року — біографічна стрічка «Маестро» про відомого американського диригента та композитора Леонарда Бернстайна, що мав українське походження. Режисером і виконавцем головної ролі виступив номінант на «Оскар» Бредлі Купер.
Картина розказує про творчий шлях музиканта і його внесок у світове мистецтво, а також про стосунки Бернстайна із дружиною Феліцією, яку зіграла Кері Малліган. Прем’єра стрічки відбулася на 80-му Венеційському кінофестивалі, а до її продюсування долучилися Мартін Скорсезе та Стівен Спілберг.
Бредлі Купер у ролі Леонарда Бернстайна
Постать Леонарда Бернстайна відома не лише поціновувачам класичної музики, а й прихильникам мюзиклів, адже саме він створив знамениту «Вестсайдську історію» — сучасну версію драми про неможливе кохання Ромео і Джульєтти, дія якої переноситься з Верони до Нью-Йорка 1950-х. Театральна постановка стала основою для однойменного фільму, що одержав 10 «Оскарів», та вважається еталоном американської музичної культури XX століття.
Майбутній диригент і композитор народився 1918 року в місті Лоренс, у родині українських євреїв Самуїла та Дженні Бернстайнів, що емігрували в США з Рівного. В дитинстві митець брав уроки гри на фортепіано і планував стати професійним піаністом. Леонард Бернстайн вчився в Гарвардському університеті та Кертісовому інституті музики. В 1943-му він став асистентом диригента Нью-Йоркського філармонічного оркестру, а через п’ятнадцять років — головним диригентом, змінивши на цій посаді видатного німця Бруно Вальтера.
У 1951 році Бернстайн одружився з чилійською акторкою Феліцією Монтеалегре, з якою мав трьох дітей. Музикант був геєм, однак приховував свою орієнтацію через соціальний осуд. «Наш шлюб заснований не на пристрасті, а на ніжності та взаємній повазі», — писала в листах жінка.
Леонард Бернстайн не тільки створював мюзикли, а й писав балети та симфонії, встиг попрацювати з легендарною оперною дівою Марією Каллас у театрі «Ла Скала» і став одним із перших американських диригентів, що здобули світову славу. Щоб краще зрозуміти важливість роботи митця, ми звернулися до професіоналів музичної сфери, композитора Дмитра Саратського та диригента Національного академічного духового оркестру України Івана Стецького.
Кері Малліган і Бредлі Купер у фільмі «Маестро»
«Леонард Бернстайн — унікальна особистість, що поєднала в собі декілька векторів музичної діяльності. Він створив освітні концерти-лекції та телепередачі, в яких популяризував академічну музику та доступною мовою розповідав про її особливості. Був потужним диригентом зі своїм стилем. Він так легко та натхненно диригував оркестром, що навіть міг робити це виключно очима та мімікою. Як композитор він використовував у своїх творах популярну сучасну музику, так би мовити, яку слухає народ, але представляв її в академічній манері. Хотів зробити класику зрозумілою та близькою кожному, хто б не прийшов на концерт чи виставу. Також був чудовим піаністом, неодноразово грав та одночасно диригував концерти для фортепіано з оркестром. Як на мене, феномен Бернстайна можна пояснити його ж цитатою: "Я люблю дві речі: музику та людей. І не знаю, що мені подобається більше. Але я пишу музику саме тому, що люблю людей, люблю працювати з ними, грати для них та спілкуватися на цьому найглибшому рівні — через музику"», — зазначає диригент Іван Стецький.
Кері Малліган і Бредлі Купер у фільмі «Маестро»
«Леонард Бернстайн — один з найвизначніших диригентів, блискучий інтерпретатор видатних симфоністів: Бетховена, Малера та Брукнера. Як композитор він підняв американську музику на новий рівень. Насамперед через мюзикл, який він виводить за межі звичного розуміння цього жанру. Його «Кандід» за філософською повістю Вольтера — це досить серйозний твір, який я б, скоріше, назвав ораторією. І звичайно, «Вестсайдська історія», яка стала класикою американського музичного театру і здобула популярність далеко за межами США. У цьому і полягає унікальність Бернстайна. Мені здається, що немає іншої такої особистості, яка могла б поєднати в собі настільки непоєднувані речі: німецьку симфонічну школу та американський джаз, тлумачення складних академічних творів і створення фантастичних арій для мюзиклів, які стали хітами не тільки на театральній сцені, а й у чартах. У цьому він є уособленням американської культури XX століття, яка стала взірцем знищення бар'єрів між академічною і популярною музикою», — підкреслює композитор Дмитро Саратський.
Робота над фільмом «Маестро» тривала шість років. Саме стільки Бредлі Купер вчився диригувати оркестром, щоб правдиво відтворити сцену з концертом у Лондоні 1976 року. Початково зняти байопік планував Стівен Спілберг, однак Купер вмовив його поступитися режисерським кріслом. Актор назвав реалізацію проєкту мрією дитинства, адже він колись і сам хотів стати диригентом.
На роль Феліції він запросив британську акторку Кері Малліган, відому за фільмами «Великий Гетсбі» та «Суфражистка». Також у картині знялися Метт Бомер, Мая Гоук і Сара Сільверман. Костюми для стрічки розробив лауреат премії «Оскар» Марк Бріджес, що раніше працював над фільмами «Артист» і «Примарна нитка». Для створення оригінального саундтреку картини використали твори Леонарда Бернстайна, що були записані Лондонським симфонічним оркестром.
Думки глядачів і критиків щодо фільму розділилися: одні хвалять його за естетичну картинку і красиву романтичну історію, інші вважають, що стрічці не вистачає гостроти, а особистому життю митця приділяють більше уваги, ніж його професійним досягненням. Також Бредлі Купера критикували за те, що він використав «стереотипний» накладний ніс, аби візуально бути більш схожим на Бернстайна. Деякі прихильники композитора впевнені, що з цією роллю краще б впорався Джейк Джилленгол.
Попри негативні відгуки, у фільму є всі шанси отримати одну чи декілька номінацій на «Оскар». Про це ми дізнаємося наприкінці січня, а поки що кожен може скласти власну думку про стрічку, переглянувши її на Netflix, і переслухати улюблені композиції Леонарда Бернстайна.
