З 26 по 29 вересня на території ВДНГ проведуть другий фестиваль «Книжкова країна», що популяризує українську літературу. У день відкриття о 17:00 та 20:00 на гостей чекає перформанс «Наші двадцяті. Слово. Музика», присвячений поетичним та музичним творам 1920-х, у період розквіту українського модернізму.
Метою перформансу є можливість живої взаємодії з творчістю композиторів і письменників минулого століття, знайомство з їхніми стилістичними пошуками та усвідомлення їхньої актуальності для нас сьогодні.
Зірки фільму «Будинок "Слово". Нескінчений роман» — актори Геннадій Попенко, виконавець ролі Михайля Семенка та нині військовий ЗСУ, і Роман Ясіновський, який зіграв письменника Григорія Епіка, — зачитають фрагменти з творів митців. Музичну частину заходу забезпечать NotaBene Chamber Group Національного будинку музики, які виконають Другий і Третій струнні квартети Бориса Лятошинського — твори, що презентують творчі пошуки композитора та тогочасні настрої суспільства. Модератори події, Ярина Цимбал та Олександр Островський, спробують провести лінії взаємозвʼязків між словом і музикою та окреслити загальні тенденції періоду.
поет Михайль Семенко
«Наші 1920-ті — це яскрава доба творчості, плідної взаємодії та несподіваних відкриттів. І цей драйв охоплює і літературу, й інші галузі мистецтва. Сьогодні, через сто років, ми не тільки привласнюємо 1920-ті, називаючи їх «нашими», — вони відгукуються до нас універсальною мовою й актуальними сенсами. Ми шукаємо і знаходимо в них самих себе. Наші 1920-ті промовляють до нас віршами і прозою, класикою і джазом. Музично-літературний перформенс — чудова нагода поєднати ці голоси і самим долучитися до співтворення діалогу — між літературою і мистецтвом, між нашими 1920-ми і нашими 2020-ми»,
— коментує концепцію події Ярина Цимбал.
Одним із творів, що прозвучить в рамках перформансу, стане вірш Михайля Семенка «ПІСНЯ ТРАМПА (Моїй дочці)», створений у 1926 році, — його зачитає актор театру і кіно Геннадій Попенко.
Михайль Семенко увійшов в історію української культури як поет доби Розстріляного відродження та основоположник футуризму. Він вільно експериментував із формою віршів і вводив нові образи, описуючи особливості індустріальної доби. Поет став жертвою сталінського терору і загинув у віці 44 років.
ПІСНЯ ТРАМПА
Моїй дочці
Я знаю — як виростеш — будеш питати —
хто таки справді був твій маленький батько —
і може ти й тоді мене не будеш знати —
і може не дійде до тебе про мене згадка.
І може ти мене любить не будеш —
може й тобі я буду незрозумілий і чужий —
може й тоді коло тебе будуть ці самі люди —
і тобі буде неясно — навіщо й жив.
І може тобі про мене розкажуть —
і ти будеш лаяти мене за деякі гріхи —
а зараз мене ніхто не розважить
бо не знаю я — чи будеш — як зараз —
мене любить
ти.
Я не знаю — чи мені довго жить зосталося —
і я не винен, що моя путь важка —
але я знаю, що за оці гріхи
моє життя
змагалося —
і що зараз мене зрозуміла б тільки ти —
моя дочка!
композитор Борис Лятошинський
«Пошуки нових сенсів, руйнування усталених канонів, заперечення визнаних ідеалів. Приблизно так уявляють собі панфутуриста Михайля Семенка ті, хто знайомий із його творчістю та життєвими хвилями. І, безперечно, він таким був. Проте, як Семенко закликав «палити "Кобзар», так і, на мою думку, не варто братися за усталення образу Сема. Зазвичай критики характеризують автора, спираючись на «розквіт його основного періоду», біографи фіксують ці висновки, читач закарбовує — і ось суспільство має узагальнене уявлення про кожного митця. Але я хотів би звернути увагу на стосунки Михайля з дітьми. А саме донькою Іриною. Вона була народжена від першого шлюбу, який Семенко розірвав, обравши нове подружнє життя із тодішньою зіркою театру та кіно Наталією Ужвій. Коли батько залишив родину, дівчині було до 5 років. Певно, вона і не сильно запам'ятала його в той період. Але Семенко лишився емоційно прив'язаним до дитини. З почуттям провини. З надією, що згодом вони зможуть бути разом. У рік одруження з Ужвій в газеті «Культура і побут» виходить першодрук семенківського вірша «Пісня трампа», присвячений саме його доньці. Він розкриває не лише його тонкі почуття, а й іншу сторону творчості. «Я знаю — як виростеш — будеш питати — хто таки справді був твій маленький батько...», — він знає, що буде дистанція. Будуть спроби знайти відповіді на давні питання, нерозуміння. «І може ти мене любить не будеш — може й тобі я буду незрозумілий і чужий — може й тоді коло тебе будуть ці самі люди — і тобі буде неясно — навіщо я жив». Слово любов часто згадується у цьому вірші. І це найголовніше, за що він готовий змагатися. За її любов. Це сумний, відвертий і тужливий вірш. Не схожий на Семенка «раннього, середнього чи пізнього». У ньому так багато батьківської емоції, що мене, батька донечок, щоразу накриває емоційною хвилею»,
— ділиться своїми враженнями про вірш Геннадій Попенко.
У рамках перформансу NotaBene Chamber Group Національного будинку музики також виконають Другий і Третій струнні квартети Бориса Лятошинського — відомого українського композитора, представника модернізму та експресіонізму в українській класичній музиці.
За творчі пошуки митця критикували в СРСР, однак, попри це, він зміг дати поштовх цілому поколінню українських музикантів — об'єднанню композиторів-шістдесятників «Київський авангард».
Колектив NotaBene Chamber Group
«Другий квартет Лятошинського — це музика Києва початку 1920-х, молода, безкомпромісна, весняна, ніжна і складна. Цей пагін ще не знає, що йому ані розквіту, ані продовження не буде, що воно отак і завершиться — тією відкритою до всього світу сміливою усмішкою. Третій квартет — це твір напружений, злий, такий, що ніби і лякає, і сам боїться. Лятошинський відкриває вкрай некомфортні світи: дивні безтілесні напівхорали-напівходу, холодні знекровлені фактури, аріозо, що плачуть і майже кричать, якісь нав'язливі невгамовні заклинання, страшний локомотивоподібний монстр-скерцо. Поруч із тим усім і поміж того всього тут присутні живі речитативні і пісенні (людські, одним словом) музичні фрази й речення-висловлювання. І все це втілено бездоганно ясною музичною мовою»,
— підкреслює альтист NotaBene Chamber Group Ігор Завгородній.
Придбати квитки на музично-літературний перформанс «Наші двадцяті. Слово. Музика» можна за лінком.
