Дванадцять дослідників, зокрема куратори NAMU, об'єдналися для роботи над книгою «В епіцентрі бурі: Модернізм в Україні, 1900–1930-ті». Видання розказує про художні процеси, які відбувалися в Києві, Харкові та Одесі на початку XX століття, експерименти та нові відкриття, які були зроблені на фоні розпаду імперії, Першої світової війни, революції 1917 року та створення УРСР.
Незважаючи на політичні потрясіння, для українського мистецтва, літератури, театру та кіно 1900-ті стали часом активного розвитку та появи нових мистецьких напрямів: кубофутуризму, конструктивізму, неопримітивізму та інших. Книга розглядає їх у контексті європейського авангарду.
«У той час як емігранти, такі як Соня Делоне та Олександр Архипенко, здобували славу за межами своєї батьківщини, послідовники Михайла Бойчука зосередилися на візантійському відродженні, а митці «Культур-Ліги» прагнули розвивати сучасну їдишську культуру. Перші виставки авангарду в Україні представили радикальне мистецтво Давида Бурлюка та Олександри Екстер, а також динамічні полотна київського кубофутуриста Олександра Богомазова. У Харкові Василь Єрмілов популяризував промислове мистецтво конструктивізму, а Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Олександр Хвостенко-Хвостов і Борис Косарев здійснили революцію в сценографії. Спроба вибудувати національну ідентичність в Україні зумовила поліфонію стилів і художніх напрямів у всіх видах мистецтва — від олійного живопису, ескізів і скульптури до колажів, кіноафіш і театральних декорацій»,
— підкреслюють на сайті видавництва Arthuss.
Нагадуємо, що у 2022 році книга вийшла англійською мовою у видавництві Thames&Hudson, а її обкладинку прикрасила картина авангардного митця, ідеолога футуризму Давида Бурлюка «Кавказ», написана в 1916 році. Більше про роботи художника читайте в нашому матеріалі.
Видання отримало таку ж назву, як і масштабний проєкт Національного художнього музею України, який протягом 2022–2024 років презентував український модернізм у музеях Мадрида, Кельна, Брюсселя, Відня та Лондона, привертаючи увагу світової спільноти. У NAMU підкреслюють, що це була не лише виставка, а й акт порятунку унікальних творів під час повномасштабної війни.
«В умовах постійної загрози ці роботи були вивезені з Києва під обстрілами, щоб зберегти спадщину і донести світові правду про українське мистецтво, яке довгі роки залишалося у тіні імперських і радянських наративів»,
— зазначають у музеї, який наразі тимчасово зачинений після обстрілів.
Книга і виставка тематично пов'язані та відстоюють імена українських художників, яких довго несправедливо відносили до «російського авангарду», нагадує про їх національну ідентичність та унікальні творчі пошуки, що не поступалися світовим процесам.
