В емоційно складні часи поети першими реагують на виклики та випробування, на спільні та водночас глибоко особисті переживання, почуття та сумніви українців. Твори сучасних авторів стають дзеркалом реальності. Фіксують зміни в нашій свідомості, досвід боротьби та захисту. Дарують надію на вільне майбутнє та сили продовжувати свій шлях. Розказуємо про 5 книг талановитих українських поеток від «Видавництва Старого Лева», які варто додати у свою бібліотеку.
Олена Гусейнова, «Нічний ефір»
«Обережно! Крихке» — так пишуть часом на картонних коробках. На тих, які з собою вивозять в евакуацію, не пишуть, бо не встигають. Над книжкою «Нічний ефір» Олена Гусейнова почала працювати в перші дні повномасштабного вторгнення, на нічній зміні цілодобового інформаційного мовлення на Українському радіо. Мова цих віршів функціональна: інформативна і магічна. Це обереги й замовляння. І разом з тим — коментар до реальності часу, який тече і спливає. Ця книжка зібрана точно як годинник, але замість стрілок — приховані цитати й алегорії. Кожну можна впізнати. Не затримуйся «на поверхні»: є лише дванадцять годин, і доти сміємося і співаємо. Нічний ефір.
Вікторія Амеліна, «Свідчення»
Перша поетична збірка української письменниці та документалістки, що фіксувала воєнні злочини окупантів, — Вікторії Амеліної. Вірші з цієї книги Вікторія почала писати на початку повномасштабного вторгнення, а останній був створений за декілька днів до її загибелі від ракетного удару по Краматорську 27 червня 2023 року. Те, що ви відчуєте, коли читатимете ці вірші, — реальне. Простір, який залишиться на місці звичних емоцій після прочитання збірки, можна заповнити пам’яттю, вдячністю і волею до продовження боротьби.
Мар'яна Савка, «Навіки ніжні»
Ця книга віршів має чітку внутрішню послідовність. Тексти охоплюють два роки особистого шляху авторки — із серпня 2021-го по серпень 2023-го. Це ніби цільний фрагмент життя — почуттів, передчуттів, болю, ненависті, розпачу, витривалості, терпіння, боротьби, сили. А також ніжності, без якої неможливо вистояти. Ніжності, що свідчить про цінність життя. За цими віршами любові та віри, яких у книжці 77, можна прослідкувати хронологію подій нашого безжального часу і зрозуміти, що дає нам силу боротися далі.
Ірина Шувалова, «Кінечні пісні»
«Кінечні пісні» — це книга втрачання: минулого, теперішнього (пошматованого війною та відстанню), майбутнього (яким ми його уявляли), себе (що не може вписатися в цю хистку систему координат). Водночас ці пісні й самі рано чи пізно закінчуються. А отже це також книга надії, відкритих можливостей і чогось незвіданого попереду. Коли втрати відспівано з мовчання, що настає потому, народжується простір для нового світу і нової пісні.
Юлія Мусаковська, «Каміння і цвяхи»
Колись, у прадавні часи, було таке повір’я: вбивати цвяхи в каміння, з якого зведено дім. Вони мали слугувати оберегом, захистом мешканців оселі від злих сил. Нова збірка відомої поетки Юлії Мусаковської розділена так само, як розділений нині увесь світ: на «до» і «після» 24 лютого. Місія поезії в ній осмислюється як вбивання цвяхів-оберегів у кам’яні стіни українського дому, що прагне зруйнувати війна, але марно. Ілюстрації спеціально для книжки створив український художник Олекса Манн.
