У рамках рубрики Look Book талановиті українські дизайнери, музиканти, художники, письменники, представники креативних індустрій і лідери думок діляться з Harper's Bazaar Ukraine своїми книжковими рекомендаціями, улюбленими письменниками й найбільшими літературними відкриттями — артбуками, художніми та нон-фікшн виданнями, вартими уваги.
Героєм нового матеріалу став хіп-хоп- і реп-виконавець та автор пісень OTOY (Вʼячеслав Дрофа). У 2020-му артист заявив про себе треком «Стержень», створеним у колаборації з alyona alyona та Kalush. Наприкінці цього ж року він представив слухачам свій дебютний мініальбом CVIT і кліп на пісню Street Fighter. За ними послідували EP «Слина» та «Околофронт», лонгплеї «Недовготривалі відносини», «темна ч. 1», «темна ч. 2» та «8 роздумів».
Наприкінці квітня музикант презентує нову пісню «На двох», записану разом з артисткою KLER. Також OTOY став першим амбасадором Maincast Sport у межах трансляцій NBA в Україні та створив ексклюзивний трек для офіційного транслятора NBA в Україні.
У постійній рубриці Harper's Bazaar Ukraine музикант розповів про книжки, що любить з дитинства, та особливий сімейний подарунок — колекційні видання «Історії України-Руси» Михайла Грушевського, про свої читацькі звички, твори, що вплинули на нього найбільше, та книги, які він рекомендує до прочитання: від нонфікшну Керол Двек Mindset, присвяченого темі саморозвитку, до роману Джорджа Орвелла «1984», що вже став класикою світової літератури.
OTOY. Фото: Денис Маноха
Книга — це…?
Це окремий світ. Можливість поставити все на паузу і просто втекти — від дедлайнів, шуму, зайвих думок. Коли відкриваєш книгу, ти вже деінде.
Чи пам’ятаєте ви свою першу книгу? Які ваші улюблені автори дитинства?
Перші яскраві спогади — це книги про Тома Соєра і Гаррі Поттера. Два абсолютно різні світи, але одне відчуття: ти живеш всередині історії, а не просто читаєш її. Мені здається, саме ці видання формують у людини базовий імунітет до нудьги — якщо ти хоч раз пережив пригоди разом з Томом або Гаррі, ти вже знаєш, що книга може бути кращою за будь-який фільм.
Як ви формуєте власну бібліотеку? Які видання посідають у ній особливе місце?
Спеціально книги не збираю — бібліотека формується сама через людей. Обмін з друзями, хтось дає почитати, щось залишається. Це живий організм, а не колекція. Але є виняток — перше видання «Історії України-Руси» Грушевського, всі томи. Отримав від брата мого дідуся. Це вже не просто книги — це родова пам’ять.
Яких книг у вас найбільше? Чи є улюблені жанри?
Художня література. Люблю, коли є сюжет, інтрига, коли не можеш зупинитися. Ден Браун для мене — еталон цього жанру. Він робить складне захопливим, і це окремий вид мистецтва.
Де вас зазвичай можна побачити з книгою?
Вдома і тільки вдома. Читання для мене — майже медитація. Це стан, на який потрібно налаштуватися: тиша, зручність, нікуди не поспішати. В дорозі або в кафе — не моє, там я не можу по-справжньому зануритися в книгу.
Що любите читати перед сном?
Чесно? Останнім часом — новини. І це, мабуть, найгірша звичка, яку можна мати перед сном. Але я принаймні це усвідомлюю — перший крок до змін, як кажуть.
Які книги зазвичай берете із собою на відпочинок?
Намір завжди є, реальність — інша. Беру щось із художньої літератури, зазвичай те, на що не вистачало часу вдома. Відпустка — це єдиний момент, коли читання може розтягнутись на годину без відчуття провини.
Яка найцінніша книга, що ви отримали в подарунок?
Як я вже казав, це перше видання «Історії України-Руси» Грушевського — всі томи. Таких речей не купиш — вони або є в родині, або їх немає. Тримати це в руках — зовсім інше відчуття, ніж просто читати текст.
Які книжки/автори — ваш guilty pleasure?
Комікси. Без вибачень. Це окремий вид мистецтва, де зображення і текст існують як єдина мова — і коли це зроблено добре, це не менш глибоко, ніж будь-який роман.
Яка книга стала для вас найбільшим відкриттям і щось змінила у свідомості?
Mindset Керол Двек. Здавалося б, проста ідея, що здібності можна розвинути, а не отримати раз і назавжди. Але коли ця думка дійсно приживається всередині, ти починаєш інакше дивитися на провали, на критику, на власні межі. Вона з тих книг, де одна ідея варта більше за сотні сторінок.
Ваші улюблені українські автори-класики?
З дитинства — Всеволод Нестайко, «Тореадори з Васюківки». Це була жива, смішна, своя література. Не задана, не нав’язана — просто книга, яку хотілося читати.
Хто із сучасних українських авторів вам подобається найбільше?
Чесно — слідкую більше за подіями та людьми в культурі, ніж за книгами. Це пробіл, який я хочу закрити — особливо зараз, коли українська література переживає такий потужний момент уваги у світі.
А як щодо закордонних?
Ден Браун — за відчуттям і темпом. Але якщо говорити про дух, мені близькі автори, які вміють поєднати велику ідею із сильним сюжетом, коли читаєш і глибоко замислюєшся.
Чи є у вас дивні особисті звички, пов’язані з читанням?
Читаю тільки коли є правильний стан — а якщо його немає, краще взагалі не починати. Не можу читати через силу. Це або занурення на повну, або нічого.
Ваші найбільші відкриття цього року?
Mindset Керол Двек точно буде в цьому списку. З решти — більше відкриття через людей і розмови, ніж через книги. Іноді одна правильна бесіда дає більше, ніж прочитана глава.
Ваші улюблені літературні екранізації?
Безумовно, це Джон Р.Р. Толкін. «Володар перснів» — один з тих рідкісних випадків, коли екранізація не зраджує книгу, а будує навколо неї окремий всесвіт. Пітер Джексон зрозумів, що головне в цій історії — не сюжет, а атмосфера.
Ваша особиста книжкова рекомендація для читачів?
1. Керол Двек, Mindset — змінює те, як ти думаєш про себе і свій розвиток. Обов’язково.
2. Ден Браун, «Код да Вінчі» — це еталон того, як створити інтелектуальний трилер, від якого неможливо відірватися.
3. Марк Твен, «Пригоди Тома Соєра» — перечитайте у дорослому віці. Туди закладено набагато більше, ніж здається на перший погляд.
4. Всеволод Нестайко, «Тореадори з Васюківки» — для тих, хто хоче згадати, що таке читати із задоволенням. І для тих, хто хоче познайомитися з українською літературою без пафосу.
5. Джордж Орвелл, «1984» — книга, яка стає актуальнішою з кожним роком. Якщо не читали — час прийшов. Якщо читали — час перечитати.
