Українське мистецтво поступово займає своє місце на світовій артсцені. Воно привертає увагу автентичністю, глибокими сенсами, а також здатністю трансформуватись і відповідати на виклики часу. Водночас міжнародна зацікавленість зростає — і це вже не лише емпатія до країни в стані війни, а реальна увага до культурного продукту.
Після 2022 року світ почав уважніше придивлятися до українських митців. Варто лише згадати про співпрацю бренду Hermès з Володимиром Манжосом (Waone Interesni Kazki) та участь українських галерей у провідних міжнародних ярмарках — усе це свідчить про поступове визнання українського мистецтва як повноцінного учасника глобального ринку.
Сьогодні художники мають більше інструментів для самореалізації: соціальні мережі, цифрові платформи, освітні ініціативи та незалежні галереї дозволяють будувати кар’єру навіть без класичних посередників. Але це не виключає необхідності глибокого розуміння артринку — від комунікації до фінансових стратегій.
Про те, як художникам знайти свого глядача, чому важливо розуміти бізнес-складову мистецтва та як змінюється артринок, розповідає українська художниця вірменського походження Ліліт Саркісян.
Роль художника змінюється
В українському контексті ще донедавна домінував образ митця як романтичної фігури поза системою. Проте зараз усе більше художників мислять стратегічно: співпрацюють з брендами, створюють власні артлінійки, укладають ліцензійні угоди, оцифровують свої роботи й запускають власні проєкти. Це не компроміс, а адаптація до нових реалій.
Комерційна ілюстрація, мерч, колаборації — усе це стає не відходом від «високого» мистецтва, а його продовженням в нових формах. Світові приклади на кшталт Takashi Murakami чи Yayoi Kusama з Louis Vuitton доводять: арт і мода, арт і бізнес можуть співіснувати, якщо за цим стоять цінності.
Кампейн Louis Vuitton x Yayoi Kusama, 2023
Попап-магазин Louis Vuitton у Токіо включав реалістичну інсталяцію Кусама
Український ринок: потенціал проти нестабільності
Попри міжнародну увагу, внутрішній артринок залишається крихким. Причини: економічна нестабільність, низький рівень підтримки від держави, брак системності. Проте у цій ситуації народжуються альтернативні моделі: художники самостійно ведуть комунікацію, продають через соціальні мережі, беруть участь у міжнародних проєктах, створюють власні платформи.
Однією з таких є ART ADDICTED — освітня ініціатива, спрямована на розвиток підприємницьких навичок у митців. Як правильно себе позиціонувати, будувати комунікацію з колекціонерами, формувати ціну — ці та інші питання дедалі частіше постають перед художниками, які прагнуть бути незалежними.
«Є багато галерей, які працюють на міжнародному рівні: Voloshyn Gallery, The Naked Room, Ya Gallery, Центр сучасного мистецтва М17. Також з’являються артплатформи та освітні ініціативи, що допомагають художникам адаптуватися до сучасного артринку»,
— зазначає Ліліт.
Waone x Hermès
Стереотипи про українське мистецтво руйнуються
Інтерес до українського мистецтва більше не зводиться до вишиванок і тем війни. Молоді художники активно працюють із сучасними медіа, глобальними питаннями, експериментують із формами та технологіями. Це нова хвиля, яка не боїться вийти за межі культурних кліше.
Ми маємо потужну мистецьку спадщину: Павло Маков, Сергій Якутович, Олександр Ройтбурд. Їхні роботи — це великий внесок у світову культуру. Водночас багато молодих художників створюють сучасні, актуальні проєкти, які не обмежуються лише традиційними темами. Вони експериментують із формами, технологіями, звертаються до глобальних соціальних питань. Це доводить, що українське мистецтво виходить за межі стереотипів і знаходить своє місце на міжнародному артринку.
Однією з яскравих постатей українського артсередовища сьогодні є Іра Максимова. Вона активно використовує Instagram для демонстрації своєї творчості, регулярно публікує нові роботи та бере участь у колабораціях і нових проєктах. Водночас Іра не відмовляється від співпраці з галереями, що, на думку Ліліт Саркісян, є найбільш ефективним підходом: поєднання онлайн-присутності та роботи з традиційними артінституціями дає митцям більше можливостей для розвитку та поширення своєї творчості.
Instagram: @maksymova.iryna
Ключ до змін — освіта і стратегія
Побудова повноцінного ринку неможлива без освітніх ініціатив, інституційної підтримки та діалогу між митцями, галереями, брендами та аудиторією. Комунікація — головна навичка митця нового покоління. Вміння пояснити цінність своєї роботи, знайти мову зі споживачем, створити довгострокову модель співпраці — усе це не менш важливо, ніж сам процес створення твору.
Українські художники сьогодні стоять на порозі нової епохи. Це час, коли мистецтво виходить за межі традиційного розуміння. Воно стає не лише способом вираження, а й підприємництвом, стратегією, відповідальністю перед власним імʼям і культурою.
І саме від самих митців залежить, наскільки сильно звучатиме український голос у світовому мистецькому контексті.
