Центр інтелектуального мистецтва «Меркурій», або ж ЦІММ, — новий артпростір на мапі Львова, що розпочав свою роботу в лютому 2024 року і задумувався як майданчик для експериментів та відкриття нових імен.
У жовтні ЦІММ представив глядачам виставку «Ті, хто поряд», інформаційним партнером якої став Harper's Bazaar Ukraine. У проєкті взяли участь чотири українських сучасних художники: Артур Солецький, Петро Грицюк, Руслан Лучко та Сергій Дробишевський. Вони працюють з різними медіа — живописом, скульптурою та інсталяціями, що об'єдналися в одному галерейному просторі. Ключовою темою виставки стала співпраця, діалог і взаємодія з тими, хто знаходиться поруч.
Артур Солецький у серії картин «Міста на людях, люди у містах» демонструє, як середовище впливає на особистість. Художник працює з контрастними кольорами, створюючи лаконічні та чіткі образи, що мають неоднозначне трактування. Тут хочеться згадати сюрреалістів, яких ми любимо не лише за унікальну візуальну мову, а й за сенси, закладені в сюжети полотен, а також простір для уяви та підсвідомих реакцій глядача.
Через силуети абстрактних людей, поруч з якими з'являються невипадкові об'єкти, Артур розмірковує про забуті мрії, порушення заборон, самосвідомість і темну сторону особистості, так само запрошуючи глядачів до дискусії та власних інтерпретацій. Художник є учасником групових і персональних виставок і резиденцій в Україні, Польщі, Німеччині, Італії, Швейцарії, США, Австрії та Франції.
Петро Грицюк працює з металом, випалюючи його та перетворюючи на об'єкт просторових композицій. У серії «Щоденник» художник показав скульптури з впізнаваною фактурою і палітрою, створеною вогнем, що опиняються на галерейних стінах, а також вступають у взаємодію з іншими предметами — магнітами й тросами.
Експериментуючи з фізичним притяганням та відштовхуванням, Петро пропонує глядачам поміркувати над вектором руху української культури, що намагається відмежуватися від радянського, над цензурою і політичними стратами, важливістю критичного мислення та інформацією як джерелом маніпуляцій.
Сергій Дробишевський своєю чергою схиляється до академічної скульптури та реалістичного стилю. Художник використав різні матеріали, умовно розділивши виставковий простір на часові проміжки від ранку до ночі. Якщо в першому з'являється скульптура дівчинки, що тягнеться до сонця, то з настанням темряви на передній план виходять містичні образи, а сон виступає провідником між життям і смертю.
Сергій Дробишевський здобув освіту у Львівській національній академії мистецтв на кафедрі монументальної скульптури. Він працює з каменем, деревом, бетоном та іншими сучасними матеріалами, а основною темою досліджень художника є людина та її емоції.
Руслан Лучко презентував інсталяцію «Викопаний і замкнений у скрині», в основі якої лежить міфологія рідної для художника Бойківщини. Митець працює з художнім склом, додаючи до предметів, що належали його прабабусі, — подушок, дзеркала, скрині та вишитих картин — гострі скульптурні елементи, що наче пробиваються до відвідувачів із паралельного світу. Вони втілюють присутність в оселі домашнього духа, встановлюють зв'язок між традиціями та сучасністю, минулим і сьогоденням, містичним та побутовим, що нам добре знайоме.
Роботи художника, що працює в техніці гутного скла, а також займається малярством, виставлялися в Україні, Польщі, Німеччині, Швейцарії та Італії.
9 листопада у Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій» відкрився новий виставковий проєкт MOOD, в основі якого перформативне малярство українського митця Влодка Олещука. У перший день експозиції художник фіксував свої відчуття на полотні, рефлексуючи на давні пісні та тексти з лінії фронту, які лунали у процесі дійства.
«Безумовно, це все суб’єктивне. Це наче «розбірки із самим собою». Моя абстракція має або прихований, або явний гештальт. Я просто розказую про себе, однак маю певні алгоритми, які напрацював. Інакше це б перетворилося на просте виливання фарби»,
— підкреслює Влодко Олещук.
Чільне місце в експозиції займає проєкт «Щоденник-кардіограма», інспірований роботою з дітьми з порушеннями психічного розвитку. Щодня впродовж 192 днів художник приділяв 10-20 хвилин для фіксації свого емоційного стану у вигляді малоформатного пастельного твору.
Відвідати виставку MOOD у ЦІММ можна до 1 грудня.
