Мода на арт: як відомі картини та художники вплинули на світ моди

«Я вважаю, що робота кутюр’є дуже схожа на роботу митця. Насправді я постійно знаходив натхнення в роботах сучасних художників: Пікассо, Матісса, Мондріана», 

— одного разу сказав Ів Сен-Лоран.

Модна індустрія — це невіддільна складова мистецького простору, що разом із ним реагує на суспільні настрої, розвиток технічного прогресу, виклики доби та рефлексує щодо гострих тем. Витвори дизайнерів вбирають у себе техніки та форми, шукають нові рішення на шляху світового прогресу. Як і за картинами, скульптурами чи літературними творами, дослідники здатні визначити за одягом, як і чим жили люди, чого вони досягли та які складнощі їм довелося подолати.

Водночас протягом усієї історії мода та образотворче мистецтво були нерозривно повʼязані. Навіть сьогодні бачимо, як українські дизайнери звертаються у пошуках натхнення до видатних вітчизняних художників. «Одягати мистецтво» закликає бренд OVERALL, роботи Поліни Райко, Володимира Чуприни, Архипа Куїнджі, Катерини Білокур та багатьох інших художників відтворює OLIZ, а KHUSTYNA оживляє решетилівське килимарство на шовкових хустках. Окрім цього, чимало колекцій були присвячені геніям пера Тарасу Шевченку, Івану Франку, Лесі Українці, Олені Телізі, Ліні Костенко тощо.

Однак такий підхід до fashion-галузі зовсім не є новим: відома на весь світ зелена шуба від Yves Saint Laurent була натхнена картиною Мартіала Райса «Зроблено в Японії», елементи імпресіонізму Клода Моне були складовою модної естетики Крістіана Діора, а в одній з найвидатніших робіт Ельзи Скіапареллі було використано величезного червоного омара, створеного Сальвадором Далі.

Саме цьому симбіозу мистецтва і моди присвячений новий проєкт Harper’s Bazaar «Мода на Арт». А сьогодні ми пропонуємо вам зʼясувати, як відомі картини та художники вплинули на fashion-світ.

Ельза Скіапареллі

Відома на весь світ модельєрка Ельза Скіапареллі, яка прославилася як епатажна новаторка, більшу частину свого життя провела у Парижі, обертаючись у мистецьких колах однієї з культурних столиць світу. Саме так доля обʼєднала її з художником-сюрреалістом Сальвадором Далі, у співпраці з яким народилися одні з найвідоміших її робіт. Їхнім колабораціям навіть була присвячена виставка, що відбувалася у Музеї Сальвадора Далі у Флориді.

У 1935 році художник розробив для Ельзи Скіапареллі компактну пудру у формі телефонного циферблата. Це була їхня перша співпраця, за якою слідували безліч інших. Як стверджують дослідники, Сальвадор та Ельза визнавали геніальність одне одного і поважали це.

Згодом Ельза Скіапареллі звернулася до Далі з проханням розробити сукню для Волліс Сімпсон — герцогині Віндзорської, заради одруження з якою король Едуард VIII зрікся престолу. Натхненням для вбрання слугувала серія митця «Телефон-омар». Цікаво, що Сальвадор бачив омара як символ сексуальності, адже тварина має незвичайні статеві органи, а також йому властивий певний афродизіачний вплив.

Instagram: @schiaparelli

Instagram: @schiaparelli

Instagram: @schiaparelli

Instagram: @schiaparelli

Instagram: @schiaparelli

У плідній співпраці художника та модельєрки народилося ще одне вбрання, яке увійшло до знаменитої «Циркової колекції» Скіапареллі 1938 року. Тоді моделі вийшли на подіуми у капелюшках клоунів і з сумками у формі повітряних кульок. Сукня «Сльози» була натхнена полотном Сальвадора Далі «Три молоді сюрреалістичні жінки тримають у своїх руках шкури оркестру».

Victoria and Albert Museum

Колаборації двох новаторів не обмежувалися сукнями. У 1937 році був створений знаковий для Schiaparelli капелюх-туфля. Як розповідає паризький Музей моди, ідея витвору мистецтва виникла завдяки фотографії, зробленій у 1933 році дружиною художника Галою Далі. На знімку Сальвадор позує з жіночим черевиком на голові та ще одним на плечі. Легендарний капелюх-туфля у результаті належав саме Галі. Вона навіть позувала у ньому для фотографа Андре Майле. Повернувшись до Франції зі Сполучених Штатів, дружина художника подарувала капелюх своїй доньці.

Palais Galliera

Напередодні новий креативний директор Schiaparelli Деніел Розберрі знову представив культового омара — цього разу у колекції Ready-to-Wear сезону весна-літо — 2024. Дизайнер відтворив відоме фото Сальвадора Далі, помістивши омара на спідницю, а також зробив його масивним елементом кольє.

Instagram: @schiaparelli 

Instagram: @schiaparelli

Крістіан Діор

У світі навряд чи знайдеться поціновувач моди, який не бачив би сукню Miss Dior, представлену Крістіаном Діором у весняно-літній колекції Haute Couture 1949 року. Ніжна й елегантна, повністю розшита пелюстками квітів, вона засвідчувала високий рівень майстерності кутюрʼє. Однак мало хто знає, що Miss Dior увібрала в себе естетику природи робіт видатного художника, зачинателя імпресіонізму Клода Моне. Аби переконатися в цьому, варто лиш поглянути на його полотно «Шлях через іриси».

Однак квіти Клода Моне вийшли далеко за межі однієї лиш сукні — вони «прошили» ДНК Модного дому Dior.

WikiArt

La Galerie Dior

Крістобаль Баленсіага

Мистецтво неабияк захоплювало Крістобаля Баленсіагу ще з ранніх років, і ця любов згодом знайшла відображення у його творчості. Покинувши охоплену громадянською війною Іспанію, 41-річний Крістобаль переїхав до Парижа. Однак у серці модного світу його оповила туга за рідною домівкою. Тоді митець звернувся до художньої спадщини рідної країни. Споглядаючи роботи Крістобаля Баленсіаги, складно повірити, що його надихала релігійна тематика, зокрема у виконанні художника Ель Греко — монументальна робота «Благовіщення» та ряд інших.

«Благовіщення», Ель Греко
WikiArt

Захоплювався дизайнер і течією, яскравим представником якої був Греко, — маньєризмом: незвичні пропорції, напружені пози, композиції картин, кольори. Одним із найвідоміших відображень робіт Ель Греко у виробах Крістобаля Баленсіаги є вечірнє червоне пальто, виготовлене у 1954 році. Його масивний комір та плавні лінії, а також відсутність підкресленої талії викликали справжній фурор. Саме такі сміливі рішення принесли дизайнеру славу модного реформатора.

WikiArt

MET Museum / Archi Panic

Ів Сен-Лоран

Про захоплення Іва Сен-Лорана художніми творами можна розповідати дуже довго. Дизайнер і сам неодноразово заявляв, що не міг встояти перед шедеврами світового мистецтва. Піт Мондріан, Анрі Матісс, Жорж Брак, Пабло Пікассо, Пʼєр Боннар, Фернан Леже, Том Вессельман, Етель Аднан, Рой Ліхтенштейн, Мартіал Райс, Соня та Роберт Делоне — це лише ряд відомих імен, чиєю творчістю захоплювався Сен-Лоран.

Musée Yves Saint Laurent Paris

Однією з найвідоміших колекцій бренду Saint Laurent до сьогодні є «Мондріан» 1965 року. У коктейльній сукні довжиною до коліна, оздобленій характерними для художників-абстракціоністів елементами, яскраво прослідковується вплив «Композиції з червоним, жовтим і синім», створеної Пітом Мондріаном у 1929 році.

Musée Yves Saint Laurent Paris

Musée Yves Saint Laurent Paris

Musée Yves Saint Laurent Paris

Уже за рік Ів Сен-Лоран продемонстрував колекцію, присвячену вже іншій мистецькій течії. Цього разу головним джерелом натхнення виступив поп-арт, що захопив тогочасну Америку. Саме Том Вессельман і його картина Great American Nude #2, написана у 1961 році, надихнули Іва на створення знаменитої сукні з зображенням рожевої ноги.

WikiArt

Musée Yves Saint Laurent Paris

Musée Yves Saint Laurent Paris

Уже у 1971 році Ів Сен-Лоран спричиняє справжній вибух у модній індустрії, вкорочуючи довжину спідниць, розширюючи лінію плечей та додаючи до взуття платформу. Саме в рамках цієї колекції була представлена ще одна знакова для творчості кутюрʼє річ — зелена шуба. І натхненням для неї слугувала картина Мартіалла Райса «Зроблено в Японії».

WikiArt

Getty Images

До творчості художників-модерністів Сен Лоран звертався і за 8 років потому — у 1979 році він представив помаранчеву сукню, яку присвятив Пабло Пікассо. А у 1981 році Ів Сен-Лоран презентував свою знамениту румунську блузу. І хоча кутюрʼє зізнавався у своєму захопленні традиційним східноєвропейським одягом, натхненням для цієї роботи став не стільки він сам, скільки картина «Румунська блуза» Анрі Матісса, написана у 1940 році. Окрім неї, до колекції осінь-зима — 1981 також увійшла сукня з чорного топу з асиметричним вирізом і розшитої яскравими візерунками спідниці максі. Цей ансамбль відсилає нас до скульптури Фернана Леже La Fleur.

Musée Yves Saint Laurent Paris

WikiArt

Musée Yves Saint Laurent Paris

Centre Pompidou

Musée Yves Saint Laurent Paris

Останнім та не менш значущим для творчості Сен-Лорана став кейп із колекції весна-літо 1988 року, на створення якого дизайнера надихнув основоположник кубізму Жорж Брак.

Getty Images

Джанні Версаче

Однак поп-арт вшановував не лише Ів Сен-Лоран. До однієї з найзнаковіших фігур течії — Енді Воргола — звертався Джанні Версаче. З художником дизайнера повʼязувала давня дружба. Версаче присвятив Ворголу свою колекцію весна-літо — 1991. На сукнях, спідницях і навіть сумках з неї бачимо принти із зображеннями Мерилін Монро та Джеймса Діна, створеними митцем.

WikiArt

Getty Images

Вів’єн Вествуд

Одна зі знакових модельєрок XX століття — Вівʼєн Вествуд відома, зокрема, своїм захопленням історією та наданням нового життя різним мистецьким епохам. Серед її доробку — «Портретна колекція» 1990-х років, основою якої стали полотна французького художника, представника рококо Франсуа Буше, як-от «Дафніс і Хлоя, пастух, що спостерігає за сплячою пастушкою», та корсети XVIII сторіччя, ставши першою, хто відродив їх в оригінальній формі. Звісно, дизайнерка модернізувала їх, використавши більш комфортні та гнучкі тканини. Також саме Вів’єн Вествуд переосмислила корсети та представила їх як верхній шар одягу, а не спідню білизну.

WikiArt

Vivienne Westwood

Vivienne Westwood

Серед інших картин Франсуа Буше, що знайшли відображення у творчості Вів’єн, — «Портрет мадам де Помпадур». Вбрання дами з полотна художника перетворилося на сукню Anglophilia.

WikiArt

Victoria and Albert Museum

Доменіко Дольче та Стефано Габбана

Контраст світла і тіні, ефектна монументальність, виразність ліній і динамічність, характерні добі бароко, справили неабияке враження на творчий дует Доменіко Дольче та Стефано Габбана. Тож саме цю мистецьку добу модельєри воскресили у своїй колекції осінь-зима — 2012. В основу одного з образів лінійки лягла картина видатного нідерландського художника Пітера Пауля Рубенса «Портрет Анни Австрійської».

WikiArt

Getty Images

Цікаво, що всесвітньовідомі полотна надихали творців бренду Dolce&Gabbana не лише на створення вбрання, а й на знімання кампейнів. Одним із таких стала осінньо-зимова серія світлин 2020 року. Орієнтиром для неї слугувало полотно Рубенса «Венера перед дзеркалом» 1615 року.

WikiArt

Instagram: @dolcegabbana

Instagram: @dolcegabbana

Instagram: @dolcegabbana

Instagram: @dolcegabbana

Alexander McQueen 

Натхнення світовою мистецькою спадщиною нескладно помітити й у колекції 2013 року бренду Alexander McQueen за головування Сари Бертон. Абстрактні візерунки, інкрустація золота, геометричні та мозаїчні елементи — усе це відсилає нас до картин Густава Клімта, зокрема до «Портрету Адель Блох-Бауер I» 1907 року.

WikiArt 

Getty Images

Louis Vuitton

Окремої уваги у цьому переліку заслуговує співпраця модного бренду Louis Vuitton і одного з найуспішніших сучасних японських художників Такаші Муракамі, яку Sotheby’s описав як ту, що визначила ціле покоління. У 2002 році креативний директор Louis Vuitton Марк Джейкобс запросив до колаборації Муракамі. Вже наступного року світ побачив їхнє спільне творіння — колекцію Monogram Multicolore, що переосмислювала фірмовий логотип бренду. У новій лінійці, що стала надзвичайно успішною, на вже сталих формах Louis Vuitton зʼявилися 33 різні кольори.

«Монументальний шлюб між мистецтвом і бізнесом», 

— так описував колекцію сам Марк Джейкобс.

Колаборація тривала до 2015 року й назавжди увійшла в історію моди та мистецтва. Після зняття з продажу колекцій Louis Vuitton, розроблених у партнерстві з Такаші Муракамі, вони стали ще більш затребуваними на ринку ресейлу.

Sotheby’s

Sotheby’s

Sotheby’s

Sotheby’s

Sotheby’s

---