Колекціонування мистецтва — це не лише спосіб насолоджуватися естетикою, але й можливість інвестувати в майбутнє. Протягом століть великі колекціонери впливали на історію мистецтва, стаючи амбасадорами цілих епох та напрямів. Наприклад, Пеґґі Ґуґґенгайм, яка починала свій шлях у Парижі з покупок картин молодих митців, згодом створила одну з найвідоміших приватних колекцій у світі. Вона першою відкрила світу Джексона Поллока, вкладаючи не лише гроші, але й довіру в його талант, який на той час здавався незрозумілим для багатьох.
Сол Левітт, американський художник і колекціонер, також відігравав ключову роль у підтримці своїх сучасників, збираючи роботи таких митців, як Карл Андре та Ева Гессе, і допомагаючи їм стати відомими на світовій арені. Його підхід був зосереджений на підтримці нових імен та розвитку мистецької сцени, що робить його прикладом для сучасних колекціонерів.
Пеґґі Ґуґґенгайм у своєму будинку у Венеції, грудень, 1961 рік
Портрет американського художника Сола Левітта, Нью-Йорк, серпень, 1969 рік
Такий підхід — це не тільки визнання таланту на ранніх етапах, але й сміливість ризикувати, іноді випереджаючи час. Сучасні колекціонери також прагнуть бути частиною цієї динамічної гри, в якій мистецтво стає не просто відображенням культурних тенденцій, але й інструментом для інвестицій.
З чого ж почати тим, хто лише занурюється у світ колекціонування? Перш за все варто звернути увагу на молодих художників, чиї роботи ще не є дорогими, але мають великий потенціал. Важливо вивчати ринок, стежити за виставками, брати участь в арт’ярмарках, де часто можна зустріти талановитих митців, що лише роблять перші кроки у своїй кар'єрі. Успішне колекціонування — це постійний пошук нових ідей та імен. Це процес, який потребує не лише естетичного чуття, але й глибокого розуміння ринку.
Тож з чого почати? І як уникнути помилок? Вікторія Кірісенко, галеристка і засновниця Kirisenko Art Gallery, поділилася з Harper’s Bazaar своїми порадами щодо того, як грамотно розпочати шлях у світі колекціонування сучасного мистецтва.
Про власну колекцію творів мистецтва
Вікторія розпочала свій шлях у колекціонуванні мистецтва за традиційним сценарієм: через сімейні зв'язки. Її інтерес до мистецтва сформувався під впливом батька, який також був колекціонером — у його зібранні були живопис, скульптура та книги. Зростаючи в такому середовищі, Вікторія розвивала свої знання та любов до мистецтва. Спочатку вона навчалася у художній школі, потім у спеціалізованому художньому ліцеї. Пізніше вона продовжила навчання у Харківській академії, що стало ще одним кроком у формуванні її професійного погляду на мистецтво.
Своя колекція почала формуватися вже тоді, коли Вікторія активно почала займатися просуванням мистецтва. Вона зізнається, що ще не повністю задоволена тим, що вдалося зібрати, адже процес колекціонування завжди динамічний і складний. Ідеальної колекції, за її словами, не існує — завжди є прагнення удосконалювати та доповнювати зібрання. Для колекціонера важливо постійно розвиватися, оскільки багато творів може бути важко знайти або придбати через їхню рідкість. Тож Вікторія підкреслює, що створення колекції — це постійний процес, і зупинятися на досягнутому вона не планує.
Виставка Ксенії Дацюк «Щоденник власних почуттів»
Євген Шаповалов, Ukraїnka
Як почати колекціонувати сучасне мистецтво і які перші кроки варто зробити
Розпочинати колекціонування сучасного мистецтва варто з занурення в контекст локальної артсцени. Перший крок — це вивчення того, що відбувається навколо: відвідувати галереї, музеї, культурні центри та майданчики, які займаються просуванням мистецтва. Особливо це важливо для тих, хто збирає картини українських художників. В Україні не так вже й багато галерей, але вони можуть стати індикатором якості, оскільки зазвичай працюють лише з перспективними митцями. Тому варто звернути увагу на художників, з якими вже співпрацюють галереї, — це свого роду гарантія того, що ці митці мають потенціал.
Наступний крок — це особиста залученість. Важливо, щоб колекціонер збирав роботи, які йому справді подобаються, адже колекція має відображати його особисті смаки й переконання. Вікторія застерігає від імпульсивних покупок без розуміння контексту, які можуть призвести до розчарувань. Важливо не лише дивитися на роботи в інтернеті чи соцмережах, але й особисто відвідувати виставки, аналізувати творчість художників і стежити за їхньою діяльністю.
Отже, колекціонерам потрібно постійно бути в курсі всіх подій, що відбуваються у світі мистецтва. Це дозволить уникнути помилок і зібрати дійсно цінну колекцію, яка буде демонструвати глибоке розуміння контексту й тенденцій сучасного мистецтва. Занурення у цей чарівний світ є не лише необхідним, а й надзвичайно приємним процесом, який приносить задоволення та натхнення.
Микита Зігура, «Південна ніч», 2023
Євген Шаповалов, Existential Fulfillment, 2024
Основні критерії, якими слід керуватися, вибираючи художника чи окремий твір мистецтва для початкової колекції
Коли йдеться про вибір художника чи твору мистецтва для початкової колекції, слід керуватися кількома ключовими критеріями, які допоможуть зрозуміти, наскільки перспективним є той чи інший митець. Варто зазначити, що в Україні наразі відсутня державна система оцінки культурних цінностей, тому експерти керуються власними професійними підходами, накопиченими за роки роботи.
У цьому випадку можна виділити 5 основних критеріїв, за якими можна оцінювати художників. Чим більше цих критеріїв відповідає митець, тим більші його шанси на успіх у світі мистецтва.
Перший і один із найважливіших критеріїв — це академічний досвід. Освіта в мистецьких закладах відіграє значну роль у формуванні митця. Вона включає навчання в художніх школах, училищах, інститутах чи інших профільних закладах, де майбутні художники отримують базові знання та навички. Хоча в сучасному світі нерідко дискутують про те, чи є формальна освіта необхідною для успіху митця, галеристка переконана, що художня освіта має велике значення. Вона дозволяє людині не лише здобути технічні навички, а й глибше зануритися у творчий процес, розуміти історію мистецтва та його контексти.
Існують приклади митців, які досягли успіху без формальної освіти, як, наприклад, Марія Примаченко. Проте такі випадки є винятковими й переважно стосуються наївного мистецтва. Для більшості художників освітній шлях є ключовим, оскільки він дає можливість розвиватися у мистецькому середовищі, де відбувається не лише навчання, але й обмін ідеями з іншими митцями та викладачами. Такі зв'язки важливі, адже в процесі навчання художники формують своє творче ком'юніті, яке може допомогти у подальшій кар'єрі.
Другий критерій — це залученість у творчий процес. Справжній митець не може не працювати. Його творчість — це не просто професія чи засіб заробітку, а необхідність, яка виникає з глибокого внутрішнього бажання. Художники, які постійно створюють нові картини, навіть без гарантій успіху чи виставкової діяльності, мають більше шансів на визнання в довгостроковій перспективі. Важливо розуміти, що митці, які активно працюють, не обов'язково шукають негайної реалізації чи визнання. Вони працюють, бо не можуть інакше, і саме така внутрішня мотивація є ознакою справжнього таланту.
Ліза Обуховська, «Об‘єднання», 2024
Едуард ПотАпенков «Штурм», 2024
Третій критерій — це продуктивність та організованість митця. Художник повинен мати внутрішню дисципліну й бути працездатним. Необхідно звертати увагу на те, як часто він створює нові роботи, наскільки він відданий своїй справі. Трапляються митці, які після закінчення навчання перестають активно творити або роблять це нерегулярно. Така непослідовність може бути негативним сигналом, оскільки вона свідчить про відсутність достатньої мотивації чи енергії для продовження кар'єри. У світі мистецтва важливою є не лише талант, а й працьовитість, постійне вдосконалення своїх навичок.
Четвертий критерій — масштаб особистості митця. Це поняття включає як амбіції художника, так і його психологічний тип. Більшість митців є інтровертами, яким важко презентувати себе чи свої роботи. Вони не завжди можуть ефективно комунікувати з аудиторією або виразно розповісти про свою творчість, але це не означає, що в них відсутній масштаб особистості. Навпаки, іноді художники, які не вміють говорити про свою роботу, це не їхня мова, проте мають глибину та значний творчий потенціал, що проявляється в їхніх творах. Тому важливо звертати увагу не тільки на публічні виступи чи вміння самопрезентації, а й на глибину змістів, які вони вкладають у свої роботи.
П'ятий критерій, на який варто звернути увагу, — це постійне створення контенту. Митець, який активно працює і створює нові роботи, заслуговує на увагу. Адже для того, щоб отримати визнання, потрібен час і велика кількість створених робіт. Важливо розуміти, що успіх у мистецтві не настає відразу. Спочатку художник створює велику кількість робіт, а вже потім його помічають галереї, критики та колекціонери. Тому для початкової колекції варто вибирати митців, які активно працюють і не зупиняються у своєму розвитку.
Крім основних раціональних критеріїв, важливо також враховувати й ірраціональні аспекти. Успіх митця не завжди можна чітко передбачити на основі об’єктивних показників. Часто оцінка художника базується на поєднанні раціональних ірраціональних факторів. Іноді інтуїція чи відчуття потенціалу можуть стати вирішальними при виборі художника для колекції.
Таким чином, вибір митця для початкової колекції — це складний процес, що вимагає врахування багатьох аспектів. Необхідно звертати увагу на освітній досвід художника, його залученість у творчий процес, продуктивність, масштаб особистості, а також інші суб'єктивні та об'єктивні критерії. Це допоможе зробити виважений вибір і підтримати митців, які мають великий потенціал для подальшого розвитку та визнання.
Людмила Раштанова, «Висока трава», 2014
Підтримка зв’язків із галеристами, митцями та іншими колекціонерами
Зв'язки із галеристами, митцями та іншими колекціонерами є важливими для розвитку власної колекції. Часто формування колекції починається через знайомство з галеристами, і, навіть якщо ви не спілкуєтеся з ними особисто, важливо слідкувати за їхніми проєктами та митцями, якими вони займаються. Це дає змогу оцінити, що відбувається в арт-середовищі.
Спілкування з галеристами може допомогти популяризувати вашу колекцію, привернути до неї увагу та навіть підвищити її вартість. Залежно від ваших особистісних якостей, важливо не лише стежити за подіями в галузі, але й бути готовим до комунікації. Якщо ви маєте цікаву колекцію, це завжди приверне увагу галеристів.
Наявність змістовної колекції дає можливість вести розмови з галеристами та іншими колекціонерами. Стосунки формуються навколо спільних інтересів і ідей, тому важливо знаходити час для спілкування та підтримки зв'язків. У сучасному світі, де комунікації стає все менше, важливо не забувати про цінність живого спілкування.
Ігор Коновалов, Equilibrium
Петро Бевза, «Нога долі. Червона»
Виставка Людмили Раштанової «Ілюзія реальності»
Як часто варто оновлювати колекцію та переглядати свої попередні придбання
Тут все залежить від індивідуальних уподобань колекціонера та його особистого досвіду в мистецтві. Проте можна сказати, що мистецтво змінює життя, і варто пам’ятати — є життя до мистецтва і після мистецтва. Якщо ви вже познайомилися з цим світом, ваше нове життя розпочалось, і ви будете прагнути оновлювати свою колекцію.
У кожного свій темп — хтось може оновлювати її часто, хтось рідше. Важливо бути в контексті, слідкувати за тенденціями, новими художниками та подіями у світі мистецтва. Переглядати свої попередні придбання також корисно, адже з часом ваші смаки та уподобання можуть змінюватися.
Мистецтво є унікальним продуктом, подібним до конструктора, де кожен елемент може мати своє значення в загальному ансамблі. Для деяких колекціонерів колекція може стати не лише особистим захопленням, а й важливим іміджевим активом.
З часом з'являється можливість розширити свою колекцію до створення власного музею чи галереї. Процес колекціонування не має ходу назад — він завжди рухається вперед. Незалежно від вашого темпу, важливо насолоджуватися цим шляхом і відкривати нові горизонти у світі мистецтва.
