Попарт — мистецький рух, що зародився наприкінці 1950-х років, — змінив наше уявлення про сучасне мистецтво. Попкультура стала новим джерелом натхнення для художників, а імена таких митців, як Енді Воргол, Рой Ліхтенштейн і Том Вессельман, стали синонімами цього жанру. У 2024 році Fondation Louis Vuitton пропонує новий погляд на цей захопливий мистецький рух, організовуючи велику виставку, присвячену творчості Тома Вессельмана та його ролі в історії попарту.
Том Вессельман, Портрет Даніели Томпсон, Париж, 2024 рік, © Fondation Louis Vuitton
Том Вессельман, один із найяскравіших представників попарту, вирізнявся своїм синкретичним підходом до мистецтва. Він поєднував у своїй творчості комерційні елементи з високим мистецтвом, активно використовуючи рекламу, попкультуру та естетику мас-медіа. Його серія The Greatest American Nude, створена в 1960-х роках, стала революційною для того часу — перш за все завдяки сміливим використанням патріотичних мотивів та яскравих кольорів, що нагадували роботи Анрі Матісса.
Том Вессельман, «Чарівно і затишно». Оголена на тлі синьої стіни, Нью-Йорк, 1959 рік
Том Вессельман, «Просто і велично». Джуді підстригає нігті на ногах, 1960 рік
Виставка у Fondation Louis Vuitton занурює глядачів у багатогранний світ Вессельмана, досліджуючи різні етапи його професійного шляху. Окрім його знаменитих серій, на виставці також представлені роботи понад 35 інших художників з різних країн, що працювали у подібному стилі. Таким чином, організатори виставки, куратори Дітер Бухарт та Анна Каріна Гофбауер, пропонують відвідувачам побачити попарт як явище, що розгортається у трьох часових вимірах — минулому, сучасному і майбутньому.
Творчість Тома Вессельмана відображає фрагменти його особистого життя та історичних подій. Його ранні роки, починаючи з навчання на психолога в Університеті Цинциннаті та служби в армії під час Корейської війни, сформували унікальну мистецьку перспективу, яку він пізніше (в 1956 році) розвинув у Нью-Йорку, навчаючись у престижному Cooper Union. Тут Вессельман почав експериментувати з колажами, використовуючи рекламні вирізки та фрагменти шпалер, що дозволило йому створити характерні для попарту сюжети, зокрема серію The Greatest American Nude.
Фонд Louis Vuitton віддає належне цим роботам, представивши понад 150 картин і колажів Вессельмана поряд із роботами сучасних художників. Цікаво, що виставка не акцентує на часто присутніх в його роботах образах оголених жінок, що демонструють ідеалізовану молодість та красу, натомість намагається показати ширший контекст його творчості.
Том Вессельман, «Оголена на заході сонця», 2003 рік, © Kiki Kogelnik Foundation.
Том Вессельман, Натюрморт №56», Musée d'Art moderne et d'Art contemporain, Ніцца, 1967–1969 роки
Попарт: від витоків до сучасності
Зв'язок між митцями та популярною культурою виник задовго до 1950-х років. Він сягає ще з часів зображень селянського життя у роботах Пітера Брейгеля в XVI столітті чи Гюстава Курбе у XIX столітті. Кубістичні колажі з вирізок газет, які стали повноцінними елементами мистецтва, можна розглядати як перший крок на шляху до розквіту дадаїзму, що підсилив тенденцію інтегрувати повсякденні предмети в художні твори. Проте саме після Другої світової війни попарт відновив дискусію про межі між високим мистецтвом і масовою культурою, використовуючи індустріальні та комерційні форми.
Попарт став відображенням споживчої культури, що стрімко розвивалася після Другої світової війни. Хоча зазвичай цей рух асоціюють із США, його витоки можна знайти в Англії 1950-х років, де група інтелектуалів — митці Річард Гамільтон і Едуардо Паолоцці, що заснували Independent Group, — створила перші роботи, які поєднували мистецтво з комерційними образами. Проте Нью-Йорк швидко став осередком попарту, завдяки таким митцям, як Клес Ольденбург, Рой Ліхтенштейн, Енді Воргол та, звичайно, Том Вессельман.
Куратори Дітер Бухгарт і Анна Каріна Гофбауер пішли ще далі. Окрім робіт Вессельмана, виставка у Fondation Louis Vuitton демонструє твори митців різних епох і національностей, таких як японська художниця Яйої Кусама та китайський художник Ай Вейвей. Кусама, наприклад, використовує попарт для критики знеособлення жінок у своїй інсталяції Self-Obliteration (1966), а Ай Вейвей іронізує над комерціалізацією традиційних культур капіталізмом. Він декорує стародавні ханські урни (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.) логотипом Coca-Cola.
Саме ці паралелі роблять виставку Pop Forever, Tom Wesselmann &… настільки важливою — вона показує попарт таким, яким він був: гострою, хоча і суперечливою критикою гіперспоживацтва.
Яйої Кусама, «Самознищення», Гонконг, 1966–1974 роки
Попарт продовжує залишатися важливою частиною сучасного мистецтва, не втрачаючи своєї актуальності. Виставка у Fondation Louis Vuitton не лише вшановує спадщину Тома Вессельмана, але й дозволяє побачити, як цей рух впливає на сучасне мистецтво та суспільство. Це не просто ретроспектива, а захопливе дослідження, яке показує, як попарт продовжує змінювати наші погляди на мистецтво і культуру.
