14 головних виставок серпня

Від ретроспективи робіт Івана Марчука до експозицій сучасних художників

АВТОР:

ФОТО: Надані галереями, Instagram

ОПУБЛІКОВАНО: 12 серпня 2024

Незважаючи на те що літо в розпалі, київські музеї та галереї не планують іти у відпустку і пропонують нам велику кількість мистецьких проєктів. Серед головних виставок серпня ретроспектива робіт Івана Марчука та персональні експозиції талановитих сучасних художників: Сани Шахмурадової-Танської, Олега Перковського та Анастасії Буднікової.

Також радимо звернути увагу на важливі фотопроєкти — виставку «Її очима», присвячену документації війни та її наслідків, і серію Олени Гром «Мавки. Камуфляж», присвячену учасницям волонтерської групи з плетіння маскувальних сіток. Детальніше про найцікавіші виставки місяця читайте в нашому матеріалі.

Іван Марчук, «Космічна містерія життя», Музей історії Києва

Музей історії Києва представив ретроспективу робіт відомого українського художника Івана Марчука. До експозиції увійшли картини різних періодів — від ранніх полотен 1960-х і знакової серії «Голос моєї душі» до акварельних композицій, створених митцем за останні два роки. На виставці представлені понад 180 картин: медитативні пейзажі українського села, роздуми художника про свій внутрішній світ, реальні та фантастичні квіти, самобутні натюрморти й абстрактні полотна. Роботи для виставки надали 7 музеїв України та більш як 20 приватних колекціонерів. Така співпраця дозволила продемонструвати повне зібрання відомих творів митця, а також картини, що раніше ніколи не показували публічно. Нагадуємо, що Іван Марчук — найдорожчий український сучасний художник. У червні його роботу «Зійшов місяць над Дніпром» продали на аукціоні за $300 тисяч. Відвідати виставку можна до 29 вересня.

Сана Шахмурадова-Танська, «Снилось мені — чи ж снилося мені..?», Voloshyn Gallery

Персональний проєкт української сучасної художниці Сани Шахмурадової-Танської. У своїх мальовничих полотнах авторка досліджує, як змінюються характери людей, як травми минулого та події сьогодення впливають на їхню свідомість. Простір снів і їхнє пригадування дає опору для оповіді, яку розвиває авторка. Вʼязкість композицій та меланхолійна естетика робіт передають виснаженість від війни. Мул і вода набувають значущої присутності в сюжетах художниці як персонажі. Її живопис промовляє голосами десятків тисяч, які зливаються в тривожний хор. Мимовільно в її роботах також з’являються образи з попередніх епох та контекстів, часом нагадуючи затерті фрескові розписи на стінах соборів. Відвідати виставку можна до 25 серпня. 

Надія Харт, «Іменем твоїм», Київська картинна галерея

Персональна виставка сучасної художниці Надії Харт у Київській картинній галереї. Проєкт присвячений українським культурним діячам, які не боялися виступати проти цензури та обмежень радянської влади. Через серію графічних портретів авторка шукає відповідь на питання: «А що було б, якби Леся Курбаса не розстріляли у віці 50 років, Аллу Горську не вбили в 41 рік, Михайля Семенка не заарештували 1937 року, а Василю Симоненку не поставили б діагноз "рак нирок" після жорстокого побиття?» Зображення супроводжуються текстом, що був створений за допомогою штучного інтелекту та розповідає альтернативну історію особистості — так, ніби вона не була закатована радянською владою. Відвідати виставку можна до 15 вересня.

Олег Перковський, «Малюйквітиводи», The Naked Room

Персональна виставка українського сучасного художника Олега Перковського. До експозиції увійшли графічні роботи, створені автором у рамках творчої резиденції «Вибачте номерів немає» у 2023–2024 роках. Проте також буде присутня й порожнеча — замість останньої роботи, над якою Олег працював останні два місяці спеціально для виставки. Робота була призупинена на початку липня, коли художник був мобілізований Ужгородським ТЦК до лав ЗСУ. Сьогодні він проходить КМБ в одному з навчальних центрів в Україні. У проєкті «Малюйквітиводи» автор підіймає тему кризи, як у мистецтві, так і під час російсько-української війни. Відвідати виставку можна до 8 вересня.

«Практики розпізнавання. Ситуаційні ігри», Мала галерея Мистецького арсеналу

«Практики розпізнавання. Ситуаційні ігри» — друга частина довготривалого проєкту, присвяченого переосмисленню ключових українських виставок 1990-х. У центрі дослідження три експозиції, що проходили в Одесі у 1995-1996 роках: «Синдром Кандинського», «Кабінет доктора Франкенштейна. Неохимеризм» та «Фантом-опера». Всі три проєкти зверталися до теми перенасиченості суспільства образами, крихкості тілесного і вразливості свідомості. Над ініціативою «Практики розпізнавання...» у Малій галереї Мистецького арсеналу працювали митці, пов'язані з Одесою: Лука Басов, Вася Дмитрик, Даша Чечушкова та Сана Шахмурадова-Танська. Відвідати виставку можна до 22 вересня.

«Найкоротша історія життя», Eye Sea Gallery

Виставка «Найкоротша історія життя» об’єднала трьох митців, які досліджують тему екологічної кризи та одного з найсуттєвіших масових вимирань видів в історії Землі, що триває й нині. Проєкт демонструє руйнівні наслідки війни, знищення середовища життя, зміни клімату та щоденного забруднення планети. Митці Євгенія Григорʼян, Радислав Дзюба та Олександра Мартсон використовують іржаві глобуси, тіла вбитих бджіл, землю з рідних земель та образи міфологічних істот, щоб розкрити тему Голоценового вимирання й епоху панування людини, яка знаменується не лише безпрецедентним прогресом, але й деструктивним впливом. Відвідати виставку можна до 15 серпня.

Анастасія Буднікова, «Важливі деталі», Галерея Триптих Арт

Проєкт української сучасної художниці Анастасії Буднікової. До експозиції увійшла серія картин, що зображують, на перший погляд, буденні об'єкти. Вони універсальні та зрозумілі. Однак через ці образи авторка передає власну чутливість до подій, що відбуваються у світі, та внутрішні сумніви. Серія «Важливі деталі» досліджує тему соціальної травми та візуальні орієнтири, до яких ми звикли. «Здається, уламки мирного світу чатують на нас, відкриваючи вхід у прірву безвиході, де речі стають вбивцями людського вибору. Буденна реальність немов постійно ошукує мене», — підкреслює художниця. Відвідати виставку можна до 14 серпня.

Олена Гром, «Мавки. Камуфляж», Dymchuk Gallery

Проєкт української фотографки-документалістки Олени Гром. В експозиції представлені фото та відео, що розповідають про спільноту жінок «Горенські Мавки» — учасниць волонтерської групи з плетіння маскувальних сіток. У березні 2022 року село Горенка опинилося на лінії фронту і було під постійними обстрілами. Для місцевих жителів, які стали свідками смертей та руйнувань, ці події лишилися важкою травмою. Звільнення Київської області дало поштовх до відбудови села та відновлення соціальних зв’язків у громаді, але війна триває. Тож жінки Горенки організували власну волонтерську групу. У них різний вік, професії та соціальний статус, але героїнь об’єднує бажання робити важливе разом. Жінки виготовляють сітки, які імітують природний ландшафт, та «кікімори» — маскувальний одяг для снайперів і розвідників. Волонтерки переконані, що маскувальні вироби, виткані з любов’ю та вірою, мають силу оберега. Відвідати виставку можна до 1 вересня.

«Казки про кінець світу», Avangarden

Виставка робіт українських художників Дмитра Красного та Міши Тарасенко. «Світ, який ми знали, скінчився, і ми опинилися в новому. Виявляється, апокаліпсис — це лиш концепція, що метафорично описує наші маленькі трагедії. Світи з’являються і зникають, ми залишаємось — і маємо залишатися собою. Жити повним життям, активно і творчо. Прагнути до постійного самовдосконалення і піднесення над посередністю. Навіть у найтемніші часи залишатися відкритими до нових ідей та перспектив» — так описують виставку в Avangarden. Відвідати експозицію можна до 20 серпня.

Олена Хом'якова, «Постлюдина», Галерея Portal 11

Персональна виставка української сучасної художниці Олени Хом'якової. Постлюдина — поняття, пов’язане зі сферою наукової фантастики, мистецтва та філософії. Це образ можливого майбутнього, в якому образ і природа людини зазнали трансформацій. До експозиції увійшли роботи з трьох серій: «Постлюдина», «Інфоманія» та «Біодинаміка». Віртуальні простори та заміна реальності на цифрові ландшафти — вже сьогодні частина нашого життя. А майбутнє пропонує цифрове безсмертя та безліч нових можливостей, які ми отримаємо завдяки розвиненим технологіям. У перспективі наша реальність може втратити чітке розділення на цифрове та фізичне, реальне та віртуальне. Відвідати виставку можна до 25 серпня. 

«Її очима», Національний музей Тараса Шевченка

До експозиції «Її очима» увійшли роботи українських фотографок, зроблені після початку повномасштабного вторгнення. Проєкт документує реальність, ключовою обставиною якої є війна. На світлинах зафіксовані бойові дії, повсякденність цивільних і волонтерів. Знімки, представлені на виставці, створені трьома жінками з різним досвідом та професіями: Василиною Врублевською, Івою Сідаш та Анастасією Вербовою, що фіксує події на фронті. Учасниці проєкту документували дійсність воєнного часу в Київській, Харківській та Донецькій області, у Львові та в реабілітаційному центрі у Стейтен-Айленді в Нью-Йорку. Відвідати виставку можна до 18 серпня.

«Сади мрій», Центр сучасного мистецтва M17

Проєкт досліджує теми співіснування людини зі штучним інтелектом та розширення горизонтів віртуальної реальності, в якій сьогодні створюється «новий Едем». Люди здавна зверталися до садів — як реальних, так і уявних — у пошуках прихистку. Варто лише згадати сади філософів, що були місцем кропіткого самовдосконалення, джерелом спокою та просвітлення. Ці асоціації зберігаються в інформаційному полі людства протягом століть. Однак куди нас може завести уява в пошуках раю? Що ховатиметься від ока в темних тінях пишної краси саду мрій? Над цими питаннями розмірковують учасники виставки. До експозиції увійшли роботи сучасних українських і міжнародних митців: Чао Фей, Рефіка Анадола, Aljoscha, Анатолія Ганкевича, Меґумі Охати, Вольфганга Стіллера та Анни Миронової. Побачити проєкт можна до 25 жовтня.

«Скарби Криму. Повернення», Національний музей історії України

У рамках виставки «Скарби Криму. Повернення» глядачам представили 565 цінних предметів, відомих як «скіфське золото»: давньогрецькі, давньоримські, пізньоскіфські, сарматські, гунські та готські речі, знайдені впродовж XIX-XXI століть під час археологічних досліджень Криму. Передача артефактів Україні є логічним та справедливим завершенням судового процесу за право власності над цінностями, який тривав майже 10 років. Їх експонуватимуть у Національному музеї історії України до остаточної деокупації півострова. Про головний обʼєкт колекції — двосторонню скульптуру богині Афродіти — докладніше читайте в нашому матеріалі.

«МАТЕРІЯ MATTERS. Український арттекстиль», Український дім

Проєкт, присвячений українським художникам, які працюють з текстилем: від традиційного гобелена до експериментів з різними тканинами та вишивкою. Виставка розповідає не тільки про те, як прикладні техніки перетворювалися на художні методи, але і як вони змінювалися упродовж останнього століття. Експозиція знайомить відвідувачів з досвідом бойчукістів, форматорів лінії українського стилю, монументалістів, шістдесятників, а також сучасних митців, роботи яких присвячені актуальним темам сьогодення. Відвідати виставку можна до 31 серпня.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ