В ніч із суботи, 30 березня, на неділю, 31 березня, в Україні переводять годинники на літній час — на одну годину вперед. Для більшості людей це радісна подія, адже з’являється можливість довше насолоджуватись весняними прогулянками на свіжому повітрі. Проте слід зауважити, що, окрім радості, у цій історії присутня й сумна статистика, адже для деяких категорій людей цей перехід створює чимало неприємностей.
«Всі біологічні процеси в нашому тілі регулюються так званими циркадними ритмами, або внутрішнім годинником організму. Вони налаштовані на 24-годинний графік та реагують на зміну дня і ночі. Але коли хід цього годинника переривається або різко змінюється, це може позначитися на самопочутті та здоров'ї людини»,
— пояснює Дяченко Ольга Віталіївна, головна лікарка Sandler Wellness Centre, antiage-спеціалістка, гінеколог-ендокринолог.
Лікарка зазначає, що втрата 60 хвилин сну позначається негативно на стані багатьох людей. У цей період чимало людей страждає на недосипання, яке зумовлює ризик появи або ускладнень різних захворювань. Ольга Віталіївна наголошує, що особливо вразливі категорії — це ті, що мають будь-які хронічні захворювання. Недосип, як відомо, може збільшувати ризик розвитку діабету та серцево-судинних захворювань, а також може змінити реакцію організму на запалення, а це ще один фактор ризику інфаркту.
Крім того, перехід на літній час може порушити тонус симпатичної нервової системи, що керує імпульсами, які організм посилає серцю під час пробудження. Якщо людина недосипає, у неї підвищується симпатичний тонус (навіть у стані спокою), а це призводить до розвитку хвороб серця.
«Єдиний час, який не слід змінювати, — це час сну. Проте нам все ж таки доведеться перебудовувати свої циркадні ритми в останню неділю березня»,
— зазначає головна лікарка Sandler Wellness Centre.
На жаль, причин для стресу в нас і так достатньо, зважаючи на реалії сьогодення. Але якщо почати готуватися до переходу на літній час заздалегідь, то цей процес не погіршить наш фізичний стан і не вплине негативно на здоров’я. Ольга Віталіївна рекомендує починати підготовку організму хоча б за декілька днів до переведення годинників. Це дозволить уникнути недосипання.
Наприклад, якщо людина зазвичай прокидається о 7-й годині ранку, в суботу потрібно завести будильник на 6.40, у неділю — на 6.20, а у понеділок на 7 годин. Збалансований сніданок, ранкова прогулянка або фізкультура допоможуть правильно збадьорити організм. В день переведення годинника необхідно приймати їжу і лягати спати за новим часом. Найшвидший спосіб адаптації — відразу пристосуватися до літнього часу.
Щоб уникнути додаткового стресу, лікарка рекомендує переглянути свої харчові звички. Варто додати у раціон продукти з високим вмістом магнію, вітамінів В та D (горіхи, банани, ягоди, зелень, авокадо, цільнозернові каші, жирні сорти риби, такі як лосось, оселедець, сардини та скумбрія, яєчні жовтки, яловича печінка).
Для покращення процесу засипання потрібно додати в раціон продукти із вмістом мелатоніну: черешня, виноград, зелені листові овочі (особливо різні види капусти), також його багато в кукурудзі, рисі, пшениці. Можна вживати мелатонін у вигляді харчових добавок (курс та дозування призначає лікар).
Період адаптації може пройти швидко, а може затягнутися: зазвичай вона триває не більше 1-2 днів, але за деяких обставин може тривати довше. Тому краще приділити більше уваги собі та своєму режиму дня, дотримуватись рекомендацій спеціалістів і провести найближчі вихідні з максимальною користю для здоров’я, щоб уникнути неприємних наслідків переходу на літній час.
