Поки чат-боти на кшталт ChatGPT набирають популярності як інструмент підтримки в особистих кризах, актуальним стає питання: чи здатен штучний інтелект дійсно замінити живу терапію?
Усе починається невимушено. Спершу — кілька особистих запитань у чаті, потім додаток у телефоні, а далі голосові нотатки посеред ночі з екзистенційними думками. Завжди доступний, завжди уважний, завжди на боці користувача. Саме так для багатьох сьогодні виглядає нова форма самодопомоги, що стає все популярнішою. За даними Harvard Business Review, уже у 2025 році психологічна підтримка вважається головним особистим запитом у чат-ботах та додатках на кшталт ChatGPT, Gemini чи Claude.
Популярність формату підтверджують і спеціалізовані застосунки на кшталт Character, Wisdo, Wysa чи MyBetterSelf. Вони пропонують створити власного «дружнього» бота, що грає роль друга, партнера чи навіть психотерапевта. Ідея, що нагадує фільм Her із Хоакіном Феніксом, де головний герой закохується в голос штучного інтелекту.
Однак у цій картині є і зворотний бік. Американська психологічна асоціація наголошує: такі цифрові рішення не мають кваліфікації і можуть бути небезпечними, підкріплюючи когнітивні викривлення користувача, а не допомагаючи з ними працювати. За словами французької психотерапевтки Елізавети Аксентюк, ШІ не може діагностувати чи повноцінно допомогти, оскільки працює лише з тим, що користувач сам про себе розповідає.
Аналіз — це про те, що людина не бачить. Психотерапія — це зустріч двох несвідомих: пацієнта і терапевта. ШІ на це не здатен. ШІ може стати першим кроком до терапії або бути частиною інтегративного підходу разом зі спортом, медикаментами чи класичним аналізом. Особливо враховуючи високу вартість психоаналітичної допомоги, це виглядає як одна з доступніших опцій,
— коментує спеціалістка.
Штучний інтелект у сфері ментального здоров’я — уже не футуризм, а реальність. Але поки що він радше доповнює людину, а не замінює її. Як і будь-який інструмент, ШІ потребує усвідомленого використання — з розумінням його можливостей і обмежень. У кінці кінців, жоден алгоритм не відчує паузу в розмові, тремтіння голосу чи ледь помітну емоцію в очах. А саме з цих деталей і починається справжня розмова про себе.
Джерело: Harper's Bazaar France
